Справа: № 2-а-3043/09 Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"17" червня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.
Суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.
при секретарі Кравченко Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 серпня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС ВДАІ м.Чернігова Шебітченко Максима Анатолійовича про скасування постанови СВ № 084998 від 29.06.2009 року про адміністративне правопорушення, протокол АГ 547410 від 29.06.2009 року про адміністративне правопорушення та закриття провадження,
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 серпня 2009 року відмовлено в задоволенні адміністративного ОСОБА_2 до інспектора ДПС ВДАІ м.Чернігова Шебітченко Максима Анатолійовича про скасування постанови СВ № 084998 від 29.06.2009 року про адміністративне правопорушення, протоколу АГ 547410 від 29.06.2009 року про адміністративне правопорушення та закриття провадження про адміністративне правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складені з порушенням діючого законодавства, сержант мілії Шебітченко М.А. навідь не ознайомив з конституційними правами ОСОБА_2, намагався заставити його визнати правопорушення, яке не було скоєне.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його адміністративний позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, апелянт просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до статті 196 КАС України судова колегія вважає за можливим розгляд апеляційної скарги у відсутності не з'явившегося представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанціїї зазначив, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена обгрунтовано і на підставі наявних доказів по справі (відповідно протоколу про адмістративне правопорушення), де позивач не зазначав про зупинку в зоні дії знаку «Зупинка заборонена» по причині поганого самопочуття чи втоми, хоча власноруч виклав письмові пояснення на момент складання протоколу, а посилання позивача на втому суд розцінює як спосіб захисту ним власних інтересів з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
З висновками суду не можна погодитися з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 163 КАС України Постанова суду складається з вступної частини із зазначенням:дати, часу та місця її прийняття; найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмета адміністративного позову; описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом; мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.
В даному випадку суд першої інстанції в мотивувальній частині не зазначив які обставини були встановлені судом, із посиланням на докази, чому суд дійшов висновку про відмову з задоволенні адміністративного позову.
Суд першої інстанції жодним чином не з»ясував обставини по справі, не перевірив факти, які викладалися позивачем щодо його втоми, скільки він знаходився за кермом, що саме за місцем зупинки водія діє Дорожний знак « Зупинка заборонена». Відповідач взагалі до суду не з»явився.
Відповідно до ст. 71 КАСУ, яка регламентує питання доказування у адміністративному процесі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Відповідач не довів свою правомірність щодо складання постанови про адміністративне правопорушення, скоєне позивачем.
Вимоги щодо змісту постанови і особливостей її винесення містяться також в Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26.02.2009 N 77. Зокрема пунктом 11.1. передбачено, що бланки постанов у справах про адміністративне правопорушення є документами суворого обліку. Вони виготовляються відповідно до технічного опису (додаток 18), повинні мати нумерацію відповідно до літеросполук, що означають адміністративно-територіальну належність, затверджених ДСТУ 4278:2004, та шестизначного цифрового показника.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, особливо пояснення ОСОБА_2, та свідків, які зафіксували правопорушення, взагалі неможливо прочитати, тому як суд міг дослідити такий документ і дати йому належну оцінку, не зрозуміло (а.с.4).
В протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис правопорушника, що його було ознайомлено з його правами та обов»язками відповідно до ст.63 Конституції України. Чому відсутній підпис правопорушника, чи був він ознайомлений зі своїми правами суд першої інстанції не встановив. Акта про відмову підписати про ознайомлення з правами- в матеріалах справи не має.
Якщо ОСОБА_2 не було ознайомлено з його правами, то це є грубим порушеннгям його права на захист.
В постанові СВ 084998 по справі про адміністративне правопорушення (а.с.5) також не можливо встановити час, коли було скоєно адміністративне правопорушення, чи о 15-30 годин, чи о 18-30, чи о 13-30 годин. Місце проживання ОСОБА_2 такод в постанові неможливо прочитати ( назву вулиці).
До суду апеляційної інстанції відповідач також не з»явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Чернігівського районного суду м.Чернігова від 28 серпня 2009 року - задовольнити.
Постанову Чернігівського районного суду м.Чернігова від 28 серпня 2009 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Скасувати постанову СВ № 084998 від 29.06.2009 року, складену інспектором ІДПС ВДАІ м.Чернігова сержантом міліції Шебітченко М.А. по справі про адміністративне правопорушення за 29.06.2009 року щодо ОСОБА_2.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України з дня складання Постанови в повному обсязі.
(Повний текст Постанови складено 22.06.2010 року.)
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П.Мельничук
Е.Ю.Швед