Постанова від 17.06.2010 по справі 2-а-444/09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-444/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальська І.А.

Суддя-доповідач: Попович О.В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Попович О.В.

Суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.

при секретарі Кравченко Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання незаконними, безвідповідальними дії відповідача, зобов'язати вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до Замостянського районного суду м. Вінниці з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконними, безвідповідальними дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, які полягають у навмисному невиконанні постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.09.2007 року по справі №2-а-707 про зобов'язання в/ч А 0549 виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію продовольчого пайка в сумі 31 359,26 грн.; зобов'язати Замостянський ВДВС Вінницького управління юстиції терміново вжити всі міри для негайного виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.09.2007 року по справі №2-а-707 про зобов'язання в/ч А 0549 виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію продовольчого пайка в сумі 31 359,26 грн.; зобов'язати Замостянський ВДВС Вінницького управління юстиції відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану внаслідок порушення її законних прав, як громадянина України, в розмірі 10 000 грн.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2009 року про відмову у задоволенні позову та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог щодо визнання незаконними, безвідповідальними дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції; зобов'язати Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції негайно стягнути з в/ч А 0549 на користь позивача існуючу заборгованість - грошову компенсацію за продовольче забезпечення в розмірі 31 359,26 грн., згідно постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 09 лютого 2007 року по справ №2-а-707-2007 року; зобов'язати Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції відшкодувати моральну та матеріальну шкоду, завдану внаслідок порушення законних прав позивача, в розмір 10 000 грн.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

До суду апеляційної інстанції відповідач не з'явилися, належним чином були повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, про свідчить розписка, яка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч.4 статті 196 КАС України судова колегія вважає за можливим розгляд апеляційної скарги у відсутності не з'явившегося представника відповідача.

Заперечене на апеляційну скаргу від відповідача не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції зазначив, що «державний виконавець діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень і ніяким чином права чи свободи позивачки не було порушено. Твердження позивачки про незаконність дій державного виконавця не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Позивачкою не було надано жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог».

З висновками суду першої інстанції не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 163 КАС України Постанова суду складається з вступної частини із зазначенням: дати, часу та місця її прийняття; найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмета адміністративного позову; описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом; мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

В даному випадку суд першої інстанції в мотивувальній частині не зазначив які обставини були встановлені судом, із посиланням на докази відповідача, чому суд дійшов висновку про відмову з задоволенні адміністративного позову.

Суд першої інстанції жодним чином не з»ясував обставини по справі, не перевірив факти, які викладені позивачем в його позові.

Відповідно до ст. 71 КАСУ, яка регламентує питання доказування у адміністративному процесі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Відповідно п.3 ст.159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджено тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідач, який заперечував проти позову, не довів свою правомірність щодо причин невиконання судового рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.02.2007 року про стягнення грошового забезпечення на користь ОСОБА_2 Суд не витребував у відповідача виконавче провадження по справі №2-а-707/2007 рік.

Позивач довела свою правомірність позову, вона підтверджується поясненнями самої позивачки, поясненнями представника відповідача в суді першої інстанції, його запереченнями, в яких вони підтверджують, що виконавчий лист №2-а-7-707/07 про стягнення з вч А-0549 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за продовольчий пайок був втрачений при пересилці.

Однак жодних дій з боку відповідача щодо поновлення виконавчого листа, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження» зроблено не було.

Довідка відповідача від 20.05.2008 року №10461 (а.с.5) до Замостянського районного суду про видачу дублікату виконавчого листа, є такою, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про виконавче провадження» в разі втрачення виконавчого листа, що підтверджує бездіяльність виконавчої служи по виконанню судового рішення. Інших доказів того, що відповідач приймав всі міри для виконання судового рішення відповідачем не надано.

Відповідно до статті 260 КАС України замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лис, за заявою стягувача (якщо з його вини втрачено виконавчий лист) або поданням (а не довідкою) державного виконавця (якщо з його вини втрачено виконавчий лист) може видати його дублікат. Суд розглядає заяву (подання) про видачу дубліката в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зазначений порядок отримання дубліката виконавчого листа передбачений абз.8 ч.3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» зазначений закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів(посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, і підтверджується матеріалами справи (а.с.5), виконавчий лист був втрачений з вини виконавчої служби. Відповідач не надав суду належним чином завірену копію реєстру на відправку виконавчого листа №2-а-707/07 і на чию адресу.

Отже державний виконавець зобов'язаний був використовувати надані йому права у точній відповідності до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадянина ОСОБА_2 (стаття 7 Закону України «Про виконавче провадження».

З грудня 2007 року Замостянським відділом Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції не виконується постанова Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.02.2007 року про стягнення з вч А-0549 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок в сумі 31 359,26 грн.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших осіб і підлягають виконанню на всій території України.

В матеріалах справи є лист від 30 вересня 2008 року за підписом старшого державного виконавця В.С.Немченко про надіслання постанови про повернення виконавчого документа, однак сама постанова до матеріалів справи не додана відповідачем, останній до суду апеляційної інстанції не з'явився, а тому невідомо з яких причин була винесена дана постанова.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, і про це не заперечував в суді першої інстанції відповідач, що Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.12.2007 року було зобов'язано Замостянський відділ ДВС вжити міри для виконання постанови Замостянського районного суду від 09.02.2007 року по справі №2-а-707/07, однак Замостянський ВДВС постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.02.2007 року та ухвалу даного суду від 25.12.2007 року - не виконав.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що дії Замостянського ВДВС є незаконними, безвідповідальними.

Громадянин України ОСОБА_2 вже протягом більше двох років не може добитися з вини Замостянського ВДВС виконання постанови суду від 09.02.2007 року, та отримати свою законну компенсацію.

Незаконними та безвідповідальними діями Замостянського ВДВС по невиконанню судового рішення протягом більше двох років, спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в невиконанні судового рішення, недбалому відношенні відповідача до позивача, приниження позивача, яка повинна знову через суди добиватися виконання Замостянським ВДВС постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.02.2007 року про стягнення коштів.

Матеріальна та моральна шкода, завдана державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій або нездійсненням виконання за виконавчим документом, стягується з органу державної виконавчої служби, при якому перебуває державний виконавець (ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу».

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (п.2 ст.21 КАС України).

В апеляційній скарзі апелянт просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 31 359,26 грн., яка не була стягнута Замостянським ВДВС з вч А-0549 на користь ОСОБА_2 - компенсація за продовольче забезпечення.

Дані вимоги апелянта задоволенню не підлягають, оскільки вони не були заявлені в позовних вимогах і не були предметом розгляду.

Згідно п.3 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Враховуючи всі викладені обставини по справі, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2009 року постановлена з порушенням норм матеріального та морального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.2, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2009 року - задовольнити частково.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2009 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання незаконними, безвідповідальними дії відповідача, зобов'язати вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконними та безвідповідальними дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.

Зобов'язати Замостянський відділ ДВС Вінницького управління юстиції терміново вжити всі мири для негайного виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.02.2007 року по справі №2-а-707/07тза адміністративним позовом ОСОБА_2 до вч А-0549 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення в розмірі 31 359,26 грн.

Стягнути з Замостянського відділу ДВС Вінницького управління юстиції на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану незаконними та безвідповідальними діями Замостянського ВДВС в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України з дня складання Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя О.В. Попович

Судді В.П.Мельничук

Е.Ю.Швед

(Повний текст Постанови складено 22.06.2010 року.)

Попередній документ
10395847
Наступний документ
10395849
Інформація про рішення:
№ рішення: 10395848
№ справи: 2-а-444/09
Дата рішення: 17.06.2010
Дата публікації: 22.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: