Справа: № 2-а-1807/09 Головуючий у 1-й інстанції: Овсієнко Ю.К.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"17" червня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.
Суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.
при секретарі Кравченко Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 01 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС відділу ДАІ м.Чернігова -Опанасюка Олега Петровича про скасування постанови інспектора ДПС ВДАІ Опанасюка О.П. - СВ 002546 від 27.07.2009 року та закриття адміністративної справи,
30.07.2009 року ОСОБА_2 звернувся до Новозаводського районного суду м.Чернігова з адміністративним позовом до ВДАІ Чернігівської області, інспектора ДПС ВДАІ м.Чернігова Опанасюка О.П. про скасування постанови СВ 002546 від 27.07.2009 року, складену інспектором ДПС ВДАІ м.Чернігова Опансюком О.П. та закриття адміністративної справи за відсутності ознак адміністративного проступку.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він не порушував Правил дорожнього руху, а підставою для застосування адміністративної відповідальності стало те, що позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись о 16 годині 55 хвилин по вул.Жабинського зупинився на перехресті вулиць: пр.Перемоги-вул.Жабинського в м.Чернігові на зелений для нього сигнал світлофора для надання переваги в русі транспортним засобам, що рухалися по перехрещувальній дорозі за світлофором. В це час на дорозі був затор, одні машини пропускали пішоходів, інші обережно рухалися по головній дорозі, тому і він потихеньку повертав на ліво виїзджаючи на головну дорогу.
Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 01 вересня 2009 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його адміністративний позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з»явилися до суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанціїї лише послався на матеріали справи, як на доказ адміністративного правопорушення та постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року.
З висновками суду не можна погодитися з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 163 КАС України Постанова суду складається з вступної частини із зазначенням:дати, часу та місця її прийняття; найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмета адміністративного позову; описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом; мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.
В даному випадку суд першої інстанції в мотивувальній частині не зазначив які обставини були встановлені судом, із посиланням на докази, чому суд дійшов висновку про відмову з задоволенні адміністративного позову.
Суд першої інстанції жодним чином не з»ясував обставини по справі, не перевірив факти, які викладалися позивачем в його позові.
Крім того, в матеріалах справи є лише постанова №002546 (а.с.3) в справі про адміністративне правопорушення, але дана постанова взагалі не читаєма, від якого числа, місяця та року також неможливо встановити тому не зрозуміло, що суд встановив. В матеріалах справи є документ (а.с.4) назва якого невідома, від якого числа, місяця та року також невідомо, свідки не зазначені в даному документі, лише вбачається, що ОСОБА_2 не погодився з протоколом.
До суду першої інстанції представник відповідачів не з»явився і суд за одне судове засіданні розглянув справу.
Відповідно до ст. 71 КАСУ, яка регламентує питання доказування у адміністративному процесі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Відповідач не довів свою правомірність щодо складання постанови про адміністративне правопорушення, скоєне позивачем.
Вимоги щодо змісту постанови і особливостей її винесення містяться також в Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26.02.2009 N 77. Зокрема пунктом 11.1. передбачено, що бланки постанов у справах про адміністративне правопорушення є документами суворого обліку. Вони виготовляються відповідно до технічного опису (додаток 18), повинні мати нумерацію відповідно до літеросполук, що означають адміністративно-територіальну належність, затверджених ДСТУ 4278:2004, та шестизначного цифрового показника.
Крім того, відсутні в матеріалах справи дані про те, що ОСОБА_2 було ознайомлений інспектором з його правами та обов»язками відповідно до ст.63 Конституції України.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Також із постанови в справі про адміністративне правопорушення №002546 серії СВ не видно за якою статтею Кодексу про адміністративні правопорушення було притягнуто ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи наведене та всі матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, оскільки постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 01 вересня 2009 року - задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 01 вересня 2009 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Скасувати постанову СВ № 002546 від 27.07.2009 року складену інспектором ІДПС ВДАІ м.Чернігова Опанасюком Олегом Петровичем по справі про адміністративне правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України з дня складання Постанови в повному обсязі.
(Повний текст Постанови складено 22.06.2010 року.)
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П.Мельничук
Е.Ю.Швед