Справа: № 2-а-3892/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"17" червня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.,
суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромп» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромп», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ Метапродакшн» про стягнення вартості наданих послуг на користь товариства та стягнення з товариства вартості наданих послуг на користь держави, -
У квітні 2009 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ТОВ «Ремпромп» та ТОВ «ВПФ Метапродакшн», в якому просили суд стягнути з ТОВ «ВПФ Металпродакшн» на користь ТОВ «Ремпромп» вартість виконаних робіт в розмірі 2880,00 грн. та стягнути з ТОВ «Ремпромп» на користь держави вартість виконаних робіт в розмірі 2880,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач ТОВ «Ремпромп» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення було постановлене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Задовольняючи адміністративний позов ДПІ у Святошинському районі м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що господарські зобов'язання за договором поставки між відповідачами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а укладене з метою незаконного відшкодування податку на додану вартість.
Однак, з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 3 червня 2008 року між відповідачами було укладено договір про надання послуг, а саме ТОВ «ВПФ Метапродакшн» мав виконати для ТОВ «Ремпромп» ремонт стріли бульдозера.
Зазначений договір було укладено в усній формі, шляхом обміну первинним документами та 30 червня 2008 року виконаний, що підтверджується Актом здачі - прийняття виконаних робіт, рахунком - фактурою від 23.06.2008 року та податковою накладеною від 27.06.2008 року на загальну суму 2880,00 грн., в т. ч. ПДВ - 480,00 грн. Факт повного виконання робіт досліджений, підтверджений матеріалами справи та позивачем не заперечується.
Також колегією суддів встановлено, що Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2008 р. у справі N 2а-184/08 за 2008 рік визнано недійсними свідоцтво про державну реєстрацію та статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ Метапродакшн», а також визнано недійсною реєстрацію зазначеного товариства платником податку на додану вартість від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість, тобто від 21.05.2007 року.
При цьому, позивачем не доведено в чому саме полягали мета і умисел другого відповідача при укладенні спірного договору завідомо суперечливі інтересам держави і суспільства.
Так, необхідною умовою для визнання угоди недійсною внаслідок її укладення з метою завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства є з'ясування, у чому конкретно полягала така мета та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Однак наявність умислу при укладенні угоди не може бути підтверджено лише рішенням районного суду про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію однієї зі сторін договору та свідоцтва про її реєстрацію платником податку на додану вартість, оскільки предметом дослідження в такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність умислу при укладенні угоди при здійсненні нею підприємницької діяльності.
Також юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави. Сам факт визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його державної реєстрації не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість адміністративного позову та доведеність позивачем порушення відповідачами інтересів держави при укладенні договору про виконання робіт.
Крім того, в суді апеляційної інстанції представник апелянта не зміг відповісти на питання суду про те, які інтереси держави вони представляють.
Свідки щодо договору про надання послуг судом першої інстанції не допитувались і клопотання про це не було заявлено, а судом лише було взято до уваги щодо усного договору виконаних робіт Акт здачі-прийняття виконаних робіт.
Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, однак судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
За таких підстав апеляційна скарга відповідача на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 року - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромп» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 року - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромп», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ Метапродакшн» про стягнення вартості наданих послуг на користь товариства та стягнення з товариства вартості наданих послуг на користь держави - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
Е.Ю. Швед
(Повний текст Постанови складено 22.06.2010 року).