Справа: № 2-а-1577/09/2512 Головуючий у 1-й інстанції: Сова Т.Г.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"17" червня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.
Суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 21.10.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора Дорожньо-патрульної служби Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області Ковальчука Сергія Олександровича про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_2 звернувся до Менського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії відповідача прапорщика міліції Ковальчука С.О. Менського взводу ДПС ДАІ незаконними та скасувати постанову серії СВ №023759 від 09.09.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. як незаконну, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, за відсутністю вкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2009 року було відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його адміністративний позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, належним чином був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду.
Відповідно до статті 196 КАС України судова колегія вважає за можливим розгляд апеляційної скарги у відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції послався на те, що матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_2 про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП складені та розглянуті компетентною особою у відповідності до вимог чинного законодавства, винесена по даній справі постанова від 09.09.2009 року обґрунтована і відповідає вимогам закону.
Однак, з висновками Менського районного суду Чернігівської області не можна погодитися з наступних підстав.
Відповідно до ст. 71 КАС України, яка регламентує питання доказування у адміністративному процесі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
В даному спорі відповідач повинен був довести правомірність свого рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за адміністративне правопорушення. Однак, правомірності своїх дій не довів.
Відповідач же не довів свою правомірність щодо складання постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 12.6 ПДР України водієві поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Відповідачем в суді першої інстанції не було надано доказів того, що позивач дійсно, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався саме на ділянці дороги, на якій встановлено обмеження швидкості до 90 км/год.
Із фото, яке було надіслано позивачу не зафіксовано взагалі, де рухався даний автомобіль, та чи дійсно він рухався на ділянці дороги, яка зафіксована в постанові, а також відсутній доказ того, що на цій ділянці діє дорожній знак щодо обмеження швидкості до 90км/год.
Згідно ч. 6 ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що швидкість, з якою їхав ОСОБА_2 вимірювалась приладом «Визир».
Відповідач не надав суду доказів того, що даний прилад пройшов перевірку та державну метрологічну атестацію відповідно до ст.ст.1, 2, 4, 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 року.
Радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості «Визир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень правил дорожнього руху, не є засобом фото- чи відео фіксації, що працює в автоматичному режимі.
Між тим, ст. 141 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, що б фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють в автоматичному режимі.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації (далі -КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 18 ст. 16 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» на Держспецзв'язку покладається обов'язок щодо організації та координації разом з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації робіт з проведення сертифікації засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також організації та проведення державної експертизи у сфері криптографічного то технічного захисту інформації.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності відповідачем, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 21.10.2009 року - задовольнити.
Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 21.10.2009 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора Дорожньо-патрульної служби Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області Ковальчука Сергія Олександровича про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати неправомірними дії прапорщика міліції Ковальчука С.О. Менського взводу ДПС ДАІ - незаконними щодо встановлення перевищення швидкості ОСОБА_2
Скасувати постанову СВ № 023759 від 09.09.2009 року, складену інспектором ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області Ковальчука С.О. по справі про адміністративне правопорушення за 09.09.2009 року щодо ОСОБА_2.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України з дня складання Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П.Мельничук
Е.Ю.Швед
(Повний текст Постанови складено 22.06.2010 року.)