Справа: № 2а-2914/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"10" червня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попович О.В.,
суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.,
при секретарі Окис Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук» на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2009 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук» до Управління Пенсійного фонду України у Христинівському районі Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень, -
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2009 року в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук» до Управління Пенсійного фонду України у Христинівському районі Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи та не враховано всіх обставин по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який з'явився в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованість нарахування відповідачем фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується матеріалами справи, а строки давності на застосування зазначених санкцій діючим законодавством України не передбачено.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись з наведених нижче підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДП «Дослідне господарство «Христинівське» інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України у Христинівському районі Черкаської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 ст. 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, та не заперечується позивачем у справі, що за період з листопада 2005 року по березень 2007 року за ним утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, такі фінансові санкції як штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу
Таким чином, оскаржувані рішення, прийняті відповідачем на виконання покладених на нього Законом обов'язків.
Крім того, відповідно до абзацу другого частини 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи та підтвердив представник позивача в суді апеляційної інстанції, оскаржувані рішення відповідача отримані позивачем 01.04.2009 року, в той час як адміністративний позов направлений до суду поштою 13.05.2009 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме з пропуском десятиденного строку з дня отримання рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до заперечень на адміністративний позов (а.с. 38-40) та заперечень на апеляційну скаргу, відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску позивачем строку звернення до суду.
Позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції обґрунтованих доказів того, що строк на звернення до суду із вказаним вище адміністративним позовом було пропущено з поважних причин.
Таким чином, колегія суддів приходить до, що адміністративний позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук» не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2009 року - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача Державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук» на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В.Попович
Судді В.П.Мельничук
Е.Ю.Швед
(Повний текст Ухвали складено 15.06.2010 року.)