Провадження № 33/803/298/22 Справа № 215/8060/21 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д.
29 березня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в особі судді Коваленко В.Д., за участю адвоката Тішунін О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Тішунін О.А., на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496 гривень 20 коп..
Як вбачається з постанови суду, ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він о 13.56 год. 27.11.2021 року керував автомобілем ВАЗ 21013 н/з НОМЕР_1 біля будинку №22 по вул. Черкасова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги з доповненнями до неї та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат Тішунін О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю, на його думку, в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На його думку, районний суд грубо порушив право ОСОБА_1 на захист, остільки його не було повідомлено про дату та час розгляду адміністративних матеріалів, на зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення дату судового засідання від з'являвся до суду, але матеріали на той час до суду не надходили. Районний суд не повідомляв ОСОБА_1 або його представника про час, місце та дату судового засідання.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, остільки судом першої інстанції в повній мірі не враховано, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими було порушено вимоги Інструкції, остільки в матеріалах справи не має жодного доказу, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння, акт огляду на стан сп'яніння не складався. ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортними засобами.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
Адвокат Тішунін О.А. підтримав вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, постанову суду скасувати, та провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю як події, так і складу вказаного правопорушення.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку адвоката, перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, дослідивши відповідні докази, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Апеляційний суд зазначає, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності...
В ході апеляційного розгляду встановлено, що вказаних вимог закону судом першої інстанції не було дотримано належним чином.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд зазначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду чітко визначена в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок)).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №275356 від 27.11.2021 року був складений стосовно ОСОБА_1 про те, що він ніби-то о 13.56 год. 27.11.2021 року керував автомобілем ВАЗ 21013 н/з НОМЕР_1 біля будинку №22 по вул. Черкасова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 , районний суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу, пояснення свідків та рапорт працівника поліції.
Але, на переконання апеляційного суду, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на які послався суд першої інстанції як на доказ винуватості ОСОБА_1 , є неналежними доказами правомірності його притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки вони складені одним і тим же почерком, мають однаковий зміст, є ідентичними, що відповідно викликає сумнів у достовірності таких пояснень. Крім цього, вказані особи у судовому засіданні не допитувались та не попереджались про відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Також, апеляційний суд зазначає, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, не можна визнати належним доказом, остільки підпису або відмітки про видачу ОСОБА_1 цього направлення в матеріалах справи не має. Адвокат Тішунін О.А., який представляє інтереси ОСОБА_1 категорично заперечував про те, що ОСОБА_1 було вручено таке направлення, та зазначив, що він ніколи не вживав, та не вживає наркотичних засобів.
Також, в матеріалах адміністративного провадження відсутній акт огляду на встановлення стану сп'яніння з зазначенням ознак, які були виявлені у водія. Складається такий акт у присутності свідків та з їх підписом.
Окрім того, в матеріалах адміністративного провадження наявний рапорт працівника патрульної поліції, в якому зазначено, що водія ОСОБА_1 зупинили відповідно до ст. 35 Закону України "Про Патрульну поліцію", але конкретної підстави, яка б слугувала для зупинення зазначеного транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 не зазначено. Окрім того, в даному рапорті зазначено, що дана полія фіксувалась на бодікамери, але в матеріалах справи будь-які відеозаписи відсутні.
Апеляційному суду були надані медичні документи стосовно ОСОБА_1 , з яких вбачається, що він має хронічні хвороби, а саме захворювання легень, пневмонія та інші, що виключає можливість прийому ним наркотичних засобів.
Адвокат наголосив, що із-за вказаного захворювання ОСОБА_1 зовні завжди має хворобливий вигляд.
За таких обставин, апеляційний суд зазначає, що дані зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, на які послався районний суд у своєму рішенні, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
На переконання апеляційного суду в матеріалах справи відсутні належні, допустимі докази щодо доведеності перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, поза розумним сумнівом.
Апеляційний суд критично оцінює докази, на які послався районний суд, з точки зору їх достовірності, належності та допустимості та зазначає, що вони не могли бути покладені в основу судового рішення.
Районним судом не були виконані вимоги ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП, внаслідок чого прийняте рішення не можна визнати законним.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як незаконну.
Слід постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати невинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу адвоката Тішунін О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - скасувати.
Постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Коваленко В.Д.