Провадження № 11-кп/803/1068/22 Справа № 212/8386/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
07 квітня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, -
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року було продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 квітня 2022 року, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить 49620,00 гривень.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що ризики, передбачені п.п. 1,5 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.
Суд першої інстанції врахував вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_7 , а також те, що він до затримання проживав з матір”ю, не працював, доходу не мав, раніше судимий.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт.
Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що ухвала суду першої інстанції є необгрунтованою, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, - не доведеними.
Зазначає, що перебуває під вартою третій рік, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, можливість працевлаштування.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у тому числі у скоєнні кримінального правопорушення,яке є тяжким злочином, тому колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості злочинів, у яких він обвинувачується.
Колегія суддів вважає, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_7 , він може вдатись до спроб переховуватись від суду, та без перешкод залишити будь-яке місце проживання, тому ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, є цілком обґрунтованим і реально існує.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки та можливість працевлаштування, оскільки наявність та міцність соціальних зв'язків і дані, що характеризують обвинуваченого, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Колегія суддів також не приймає доводи обвинуваченого щодо тривалості його перебування під вартою, оскільки не вбачає надмірної тривалості тримання обвинуваченого під вартою у світлі положень ст. 28 КПК України, з урахуванням інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_7 злочинів.
Також колегія суддів зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому, і тривалість перебування обвинуваченого під вартою не є самостійною підставою для скасування такого запобіжного заходу.
Колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4