Провадження № 11-кп/803/1186/22 Справа № 188/1454/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
07 квітня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, -
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2022 року було продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14 травня 2022 року.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в судовому засіданні не встановлено, тому суд першої інстанції зробив висновок про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд першої інстанції врахував відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_7 не працює, обвинувачується у скоєнні злочину в період іспитового строку, на шлях виправлення не став, має непогашені судимості, не має стійких соціальних зв”язків.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги його показання та показання обвинуваченого ОСОБА_9 , а також у справі не має жодного доказу, що він винен у інкримінованому йому злочині.
Зазначає, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, з якою має знаходитися разом у воєнний час, а також він не має наміру переховуватися від суду.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, яке відносяться до нетяжкого злочину, не має стабільного заробітку, не має постійного місця проживання, а тому останній може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме здійсненню провадження у справі, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Також колегія суддів враховує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_7 не має офіційного джерела доходу для існування, а також раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати, що він може продовжити скоєння інших злочинів.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо того, що останній має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, оскільки ці обставини не зменшують ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, крім того, ці обставини існували і на момент вчинення злочину, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці обвинуваченого.
Колегія суддів зазначає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Також колегія суддів зазначає, що питання доведеності вини обвинуваченого та оцінку доказів у справі у розумінні ст.ст.84, 85, 86 КПК України суд вирішує в нарадчій кімнаті при постановлені остаточного рішення по справі, тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги обвинуваченого.
Колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - залишити без задоволення.
Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4