13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 500/2782/19
провадження № К/9901/14741/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов в частині окремих пунктів їх додатків, за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у складі судді Чепенюк О.В. від 03 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Запотічного І.І., Бруновської Н.В., Довгої О.І. від 29 березня 2021 року,
Вступ
1. Видом діяльності позивача є виробництво електроенергії. Позивачем введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по з номінальною потужністю 2000 кВт. Відповідачем прийняті постанови, якими позивачу встановлено зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання», виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт.
2. Уважаючи, що постанови відповідача в частині, що стосуються встановлення «зеленого» тарифу позивачу протиправними, оскільки «зелений» тариф позивачу має визначатися виходячи з коефіцієнту 1,89, так як електрична потужність вітрогенераторних установок вища ніж 2000 кВт, та зазначаючи, що законодавець нечітко визначив коефіцієнт «зеленого» тарифу для вітроелектростанції потужністю 2000 кВт, позивач звернувся до суду з позовом.
3. Відповідач заперечуючи проти позову, вказує на те, що встановивши коефіцієнт 1,26 діяв правомірно. Також вказує, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1123 одноразово до 31 січня 2030 року, яка позивачем не оскаржена.
4. Зважаючи на предмет, підстави та доводи учасників справи, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) до якої категорії об'єктів електроенергетики необхідно віднести вітроелектростанцію, яка складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю на рівні 2000 кВт, до категорії - від 600 кВт, але не більше 2000 кВт чи до категорії - від 2000 кВт та більше; 2) на який період встановлено «зелений» тариф позивачу: одноразово, який діє до 01 січня 2030 року чи на кожний квартал?
Короткий зміст позовних вимог
5. ТОВ «Біоенергопродукт» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240 в частині пункту 364 додатка до постанови від 27 червня 2019 року № 1240;
- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 24 вересня 2019 року № 1991 в частині пункту 440 додатка до постанови від 24 вересня 2019 року №1991.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, позовні вимоги ТОВ «Біоенергопродукт» було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 364 додатку до постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240.
Визнано протиправним та скасовано пункт 440 додатку до постанови НКРЕКП від 24 вересня 2019 року № 1991.
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12 жовтня 2020 року № 10287/20-39, яка була призначена ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року в межах розгляду справи № 500/2782/19, показник 2000 кВт включається до вислову «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» та до вислову «від 2000 кВт та більше», які вжиті у статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії». З огляду на зазначене, суд, оцінюючи висновок експерта на рівні з іншими доказами, дійшов до переконання, що у спірному випадку положення частини двадцять другої статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», які містять вислови «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» і «від 2000 кВт та більше», в обох випадках включають вітроустановки одиничною встановленою потужністю 2000 кВт. Лексичний і семантичний аналіз наведених норм свідчить про те, що структура висловів «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» і «від 2000 кВт та більше», допускає множинне її тлумачення.
8. З урахуванням частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та із покликанням на висновки Європейського суду з прав людини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що суб'єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел застосування, яке буде найбільш сприятливе для нього, тобто, із застосуванням вищого коефіцієнту «зеленого» тарифу 1,89, а не 1,26.
9. Відповідач у спірній ситуації віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства для позивача, тобто діяв протиправно, нерозсудливо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, та ухвалити нову постанову, якою відмовити ТОВ «Біоенергопродукт» у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Біоенергопродукт» здійснює такий вид діяльності як виробництво електроенергії.
12. 20 червня 2018 року ТОВ «Біоенергопродукт» було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанка, 57 у с. Куряни Бережанського району Тернопільської області 1 (черга) з номінальною потужністю 2000 кВт.
13. На підставі поданих позивачем документів, у тому числі тих, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, встановлених на турбінах Enercon Е-70 Е4, які розміщені на вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанська, 57 у с. Куряни Бережанського району Тернопільської обл., відповідачем НКРЕКП визначено номінальну активну електричну потужність вітрогенераторних установок ТОВ «Біоенергопродукт» на рівні 2000 кВт.
14. 27 червня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 1240 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання», пунктом 364 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об'єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) в розмірі 202,78 коп без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року включно.
15. 24 вересня 2019 року НКРЕКП прийняла постанову № 1991 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання», пунктом 440 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об'єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) в розмірі 187,23 коп без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року включно.
16. Уважаючи, що постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240 та від 24 вересня 2019 року № 1991 в частині пунктів 364 та 440, відповідно, є протиправними, оскільки «зелений» тариф ТОВ «Біоенергопродукт» має визначатися виходячи з коефіцієнту 1,89, а не 1,26, так як електрична потужність вітрогенераторних установок ТОВ «Біоенергопродукт» вища ніж 2000 кВт, тому підлягає застосуванню більший коефіцієнт; законодавець нечітко визначив коефіцієнт «зеленого» тарифу для вітроелектростанції потужністю 2000 кВт, оскільки такий показник включається у значення вислову «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» (коефіцієнт 1,26) та вислову «від 2000 кВт та більше» (коефіцієнт 1,89), ТОВ «Біоенергопродукт» звернулось до суду з позовом.
17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» у подібних правовідносинах.
18. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при застосуванні статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» не було враховано, що процедура встановлення «зеленого» тарифу передбачена окремим нормативно-правовим актом - Порядком встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817. Відповідно до цього порядку, встановлення «зеленого» тарифу як можливості мати спеціальний тариф (тобто встановлення фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з визначенням відповідного коефіцієнту до 01 січня 2030 року) та встановлення «зеленого» тарифу на відповідний квартал (тобто перерахунок встановленого фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з євро в гривню) є різними процедурами.
19. НКРЕКП вказує на те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1123 одноразово до 31 січня 2030 року та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розі «зеленого» тарифу), і ця постанова позивачем не оскаржувалась.
20. Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», що полягає у помилковому ототожненні встановлення «зеленого» тарифу як спеціального тарифу (тобто встановлення фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з визначенням відповідного коефіцієнту до 01 січня 2030 року) та встановлення «зеленого» тарифу на відповідний квартал (тобто перерахунок встановленого фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з євро в гривню).
Релевантні джерела права
21. Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України «Про альтернативні джерела енергії».
22. Відповідно до абзацу п'ятнадцятого статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
23. Згідно із статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «Зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).
«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії.
«Зелений» тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.
Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об'єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, залежно від категорії об'єктів електроенергетики, для яких застосовується «зелений» тариф, визначений:
- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт - на рівні 1,26;
- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше - на рівні 1,89.
Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об'єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об'єкта до експлуатації.
Для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.
Держава гарантує, що для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об'єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об'єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб'єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.
Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України «Про електроенергетику», а з дати початку дії нового ринку електричної енергії - в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.
24. Відповідно до пункту 1.3 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затвердженого постановою НКРЕКП від 02 листопада 2012 року № 1421 (чинного на час прийняття постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240), «зелений» тариф встановлюється на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), і діє до 01 січня 2030 року.
25. Згідно із пунктом 1.4 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затвердженого постановою НКРЕКП від 02 листопада 2012 року № 1421 «зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).
26. Пунктом 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817 (чинного н а час прийняття постанови НКРЕКП від 24 вересня 2019 року №1991), «зелений» тариф для суб'єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств (Тз, коп. за 1 кВт·год без ПДВ) встановлюється на квартал та розраховується за формулою
Т з = Ф мін · Є сер30, (2)
де Є сер30 - середній курс гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП, грн за 100 євро, що визначається за формулою
де Єі - курс гривні до євро, офіційно встановлений Національним банком України на і-у дату, грн за 100 євро;
д - дата останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
27. Зважаючи на предмет та підстави позову, підлягає з'ясуванню питання до якої категорії об'єктів електроенергетики необхідно віднести вітроелектростанцію, яка складається з вітроустановок одиничною встановленою потужністю на рівні 2000 кВт: до категорії - від 600 кВт, але не більше 2000 кВт чи до категорії - від 2000 кВт та більше.
28. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справи № 500/2782/19 було призначено лінгвістичну експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експерта поставити наступні питання:
Чи включає вислів «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт», вжитий в статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», крайню кількісну верхню (найбільшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт?
Чи включає вислів «від 2000 кВт та більше», вжитий у статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», крайню кількісну нижню (найменшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт?
29. Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12 жовтня 2020 року № 10287/20-39 вислів «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт», вжитий в статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», означає крайню кількісну верхню (найбільшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт; вислів «від 2000 кВт та більше» означає крайню кількісну нижню (найменшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт.
30. Таким чином, за висновком експерта, показник 2000 кВт включається до вислову «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» та до вислову «від 2000 кВт та більше», які вжиті у статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».
31. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
32. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
33. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
34. Стосовно твердження відповідача про те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1123 одноразово до 31 січня 2030 року та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розі «зеленого» тарифу, колегія суддів зазначає наступне.
35. ТОВ «Біоенергопродукт» 20 червня 2018 року було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вул. Бережанка, 57 у с. Куряни, Бережанського району, Тернопільської області (1 черга).
36. 17 липня 2018 року ТОВ «Біоенергопродукт» звернулось до НКРЕКП із заявою щодо встановлення «зеленого» тарифу суб'єкту господарювання.
37. Постановою НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1123 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 червня 2018 року № 595» внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 26 червня 2018 року № 595, де, зокрема, після пункту 206 доповнено новим пунктом 207 такого змісту: 207. ТОВ «БІОЕНЕРГОПРОДУКТ» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) - 207,85 грн.
38. 28 вересня 2018 року НКРЕКП прийнято постанову № 1122 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання», пунктом 207 її додатка встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об'єкта ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул.Бережанка,57) у розмірі 223,07 грн. без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26.
39. Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1122 визнано такою, що втратила чинність, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 червня 2018 року № 595 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання» (зі змінами).
40. Постанова НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1122 набрала чинності з 01 жовтня 2018 року.
41. Слід зазначити, що постанова НКРЕКП від 26 червня 2018 року № 595 (яка діяла з 01 липня 2018 року і втратила чинність із 01 жовтня 2018 року згідно постанови № 1122 від 28 вересня 2018 року) стосувалась встановлення «зелених» тарифів, і в початковій редакції не містила розміру «зеленого» тарифу для ТОВ «Біоенергопродукт».
42. Протягом 2018 - 2019 років НКРЕКП було прийнято інші щоквартальні постанови «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання», де додатками до таких постанов було встановлено розміри «зелених» тарифів і для позивача ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57).
43. В такий же спосіб і було прийнято спірні постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240 та від 24 вересня 2019 року № 1991.
44. А ні постанова НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1123, ні інші наявні у розглядуваній справі та на офіційному сайті НКРЕКП, постанови НКРЕКП за 2018 - 2019 роки не містять факту встановлення для позивача ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) одноразового «зеленого» тарифу на строк до 01 січня 2030 року із зафіксованим коефіцієнтом 1,26 та із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год.
45. Зміст щоквартальних постанов НКРЕКП за 2018 - 2019 роки, в тому числі і зміст постанови № 1123 від 28 вересня 2018 року, вказують на тимчасовий (щоквартальний) характер встановлених ними «зелених» тарифів. При цьому, кожна така попередня постанова втрачала чинність після прийняття наступної постанови. Так, зокрема, постанови від 26 червня 2018 року № 595 та від 28 вересня 2018 року № 1123 втратили чинність на підставі постанови № 1122 від 28 вересня 2018 року.
46. На час прийняття спірних у цій справі постанов НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240 та від 24 вересня 2019 року № 1991, постанови НКРЕКП від 26 червня 2018 року № 595, від 28 вересня 2018 року № 1122, від 28 вересня 2018 року № 1123 втратили чинність.
47. З врахуванням наведеного, являються безпідставними доводи відповідача про те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1123 одноразово до 01 січня 2030 року та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу), і що ця постанова (від 28 вересня 2018 року № 1123) є чинною по цей час.
48. Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
49. Відповідач як суб'єкт владних повноважень у цій справі не надав суду достатніх, беззаперечних та належних доказів на обґрунтування своєї позиції та не довів правомірності оскаржуваних пунктів постанов від 27 червня 2019 року № 1240 в частині пункту 364 додатка до постанови від 27 червня 2019 року № 1240 та від 24 вересня 2019 року № 1991 в частині пункту 440 додатка до постанови від 24 вересня 2019 року № 1991.
50. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправними та скасування пункту 364 додатку до постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240 та пункту 440 додатку до постанови НКРЕКП від 24 вересня 2019 року № 1991, які стосуються встановлення розмірів «зеленого» тарифу для ТОВ «Біоенергопродукт».
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
51. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин при дотриманні норм процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Т.Г. Стрелець
В.М. Шарапа