Справа № 203/2628/21
Провадження № 2/0203/194/2022
11 лютого 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ноторової Є.О.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача про витребування доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства,
06.07.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства, в якому позивач просить суд:
- визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Польщі, батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши відомості про батька ОСОБА_4 , зазначивши батьком дитини - позивача ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 року, цивільну справу № 203/2628/21, провадження № 2/0203/1091/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.
Ухвалою суду від 27.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху та надано позивач строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.09.2021 року позивач усунув недоліки позовної заяви належним чином та у повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.09.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
11.02.2022 року представник позивача подав до суду письмове клопотання про витребування доказів.
В обґрунтування свого клопотання представник позивача зазначив, що позивачем при зверненні до суду з позовом була, окрім іншого, надана в якості доказу копія заяви про заперечення батьківства, яка була раніше подана до районного суду у м. Вадовіце (Республіка Польща) від імені ОСОБА_7 17.05.2000 року, а також переклад цієї заяви на українську мову. На думку позивача, важливе доказове значення в цивільній справі, що розглядається, можуть мати також інші документи, які долучені до матеріалів судової справи, яка була відкрита на підставі заяви ОСОБА_7 в районному суді у м. Вадовіце (Республіка Польща). Позивачу відомо, що за заявою ОСОБА_7 районним судом у м. Вадовіце (Республіка Польща) була зареєстрована справа № ІІІRC 262/00, але її було закрито припиненням провадження у справі без ухвалення рішення по суті справи. Проте самостійно отримати доступ до матеріалів справи позивач не має змоги, оскільки він не має в ній процесуального статусу і не є стороною зазначеної справи, що підтверджується електронним листування позивача з керівником секретаріату відділу ІІІ у справах родини та неповнолітніх районного суду у м. Вадовіце (Республіка Польща).
Тому позивач, посилаючись на положення ст.ст.76, 81, 84, 498 ЦПК України, договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, що був укладений між Україною і Республікою Польща 24.05.1993 року (договір ратифіковано постановою ВР № 3941-ХІІ (3941-12) від 04.02.1994 року), угоду, що підписана 10.01.2011 року, між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання пункту 3 статті 3 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільний та кримінальних справах, угоду, що підписана 10.01.2011 року між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща про застосування двомовних бланків клопотань про надання правової допомоги у цивільних справах, звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме:
- витребувати у районного суду у м. Вадовіце (Республіка Польща) засвідчені копії матеріалів судової справи № ІІІRC 262/00, що зареєстрована районним судом у м. Вадовіце (Республіка Польща) за заявою про заперечення батьківства, яка була подана до районного суду у м. Вадовіце (Республіка Польща) від імені ОСОБА_7 17.05.2000 року.
На підтвердження самостійного звернення позивача до районного суду у м. Вадовіце (Республіка Польща) позивач надав суду витяг з електронного листування від 06.07.2020 року польською мовою та його нотаріально посвідчений переклад на українську мову.
У підготовче засідання, призначене на 11.02.2022 року, з'явились представник позивача та представник відповідача.
Треті особи у підготовче засідання не з'явились, хоча були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення та думки представника позивача та представника відповідача, на підставі ст.ст.128, 223 ЦПК України, продовжив підготовче засідання за відсутності третіх осіб.
Під час підготовчого засідання представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів та просив суд його задовольнити у повному обсязі, підстави звернення до суду з клопотанням про витребування доказів пояснив суду таким чином, як про це зазначено вище.
Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів, вважаючи, що позов сам по собі є безпідставним, між сторонами відсутній предмет спору та спір має штучний характер. Тому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
Суд, заслухавши думки осіб, які брали участь у підготовчому засіданні, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 6, ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до положень ст. 499 ЦПК України, зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
1) назва суду, що розглядає справу;
2) за наявності міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
3) найменування справи, що розглядається;
4) прізвище, ім'я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;
5) процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Аналіз викладених вище норм ЦПК України, а також доводів учасників справи, вказує, що клопотання представника відповідача про витребування доказів є необґрунтованим та не відповідає предмету доказування у справі, що розглядається.
Так, суд, вирішуючи клопотання представника позивача про витребування доказів, враховує те, що у відповідь на електронний запит позивача щодо надання інформації по судовій справі № ІІІRC 262/00, що зареєстрована районним судом у м. Вадовіце (Республіка Польща), за заявою ОСОБА_7 від 17.05.2000 року про заперечення батьківства, яка була подана до районного суду у м. Вадовіце (Республіка Польща), позивача було повідомлено про те, що вказану справу було закрито з припиненням провадження. Тобто заяву ОСОБА_7 про заперечення батьківства не було розглянуто районним судом Польщі по суті вимог заяви, та докази, наявні в матеріалах вказаної справи, не були оцінені польським судом, як і не було ухвалено рішення у справі по суті вимог заяви.
З огляду на це, представник позивача не вказав суду, які саме обставини може підтвердити доказ, про витребування якого він просить суд, або аргументи, які він може спростувати. Також представник позивача не обґрунтував суду наявності правових підстав для звернення з дорученням на підставі ст.ст.498, 499 ЦПК України щодо витребування наявних в матеріалах судової справи № ІІІRC 262/00, що зареєстрована районним судом у м. Вадовіце (Республіка Польща), письмових доказів, які не були оцінені польським судом, як і не обґрунтував суду можливість та необхідність їх врахування під час вирішення по суті спору в цивільній справі № 203/2628/21, що розглядається. Тим більше, суд бере до уваги те, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог долучив до матеріалів справи письмові докази на підтвердження обставин, зазначених в позовній заяві.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів в цивільній справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст.76, 81, 83, 84, 260, 261, 353, 498 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 18.02.2022 року.
Суддя Ф.М. Ханієва