Справа № 753/17821/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гусак О.С.
23 лютого 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
при секретарі - Поляновській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У вересні 2021 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), в якому просив суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 1КІ №0000094746 від 12 травня 2021 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року позовну заяву повернуто у зв'язку попуском позивачем встановленого законом строку звернення до суду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що строк звернення до суду пропущений з поважних підстав, оскільки з урахуванням ст. 288 КУпАП ним подано скаргу до вищестоящого органу, водночас позовну заяву подано до суду в десятиденний строк з моменту отримання рішення за результатами розгляду скарги.
Також позивач наголосив на безпідставність посилання суду першої інстанції на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 серпня 2021 року.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 12 травня 2021 року серія 1КІ № 0000094746 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання уточненої редакції позовної заяви у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу та обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням інших поважні причини пропуску строку звернення до суду та надання відповідних доказів.
21 жовтня 2021 року позивачем подано до суду заяву про поновлення строку на оскарження, в якій останній вказує, що 23 травня 2021 року отримав оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, 25 травня 2021 року надіслав начальнику Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заперечення на постанову, 17 червня 2021 року отримав відповідь, 18 червня 2021 року звернувся до суду з позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, проте 28 липня 2021 року отримав ухвалу про залишення позову без руху, 01 вересня 2021 року отримав ухвалу про повернення позовної заяви.
Також в заяві зазначено, що після отримання негативної відповіді щодо скасування постанови від Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) позивач не порушуючи десятиденний термін звернувся до суду з позовом.
Повертаючи апеляційну скаргу суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду, будь-яких нових доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду не наведено, водночас зазначеним позивачем обставинам вже надавалась оцінка та судом їх визнано неповажними.
Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2).
Згідно з ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Приписами ст. 289 КУпАП регламентовано, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до вимог ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Як зазначає позивач, він отримала копію оскаржуваної постанови 23 травня 2021 року та у визначений ст. 289 КУпАП строк звернувся зі скаргою до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації).
В контексті спірних правовідносин, колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення зі скаргою у вищестоящий орган не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправною та оскарження постанови, інших підстав поважності пропуску строку звернення до суду апелянтом не зазначено, судом не встановлено
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку