Справа № 640/524/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
23 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо порядку обчислення, нарахування та виплати пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію відповідно до рішення суду у справі № 2а-4131/11, статей 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на нарахування та виплату додаткової пенсії, пенсії по інвалідності у розмірах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановою Кабінету Міністрів України. В позовній заяві позивач просить поновити строку звернення до суду, в обґрунтування чого посилається на те, що не знав і не міг знати про порушення свого права у 2014 рокі. Виплата додаткової пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року є наслідком протиправних дій суб'єкта владних повноважень, а отже виплачується без обмеження будь-яким строком.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 р. залишено позовну заяву без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.02.2022.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись 10 листопада 2020 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, позивач вже знав, що у період з 01 січня по 02 серпня 2014 року розмір його пенсії обчислювався та виплачувався відповідачем відповідно до Постанови № 1210. З урахуванням наведеного, отримання позивачем листа відповідача від 30 листопада 2020 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 6 років після отримання пенсії за серпень 2014 року. Судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду та враховуючи дату подачі адміністративного позову 08 січня 2021 року, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що невиплата позивачу пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 є наслідком протиправних дій відповідача, з огляду на що, строки на звернення до суду з даним позовом не пропущено.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частина 4 цієї ж статті, вказує, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).
У силу положень Кодексу адміністративного судочинства України, при попередньому дослідженні матеріалів позовної заяви суд першої інстанції перевіряє на дотримання вимог законодавства подані до суду документи та наявність чи відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що до позову таку заяву позивачем не подавалось, а судом розцінено, що позов подано у строки встановлені КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частина 4 вказаної статті КАС України, встановлює, в разі якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Водночас, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.
Натомість, як вбачається з матерів справи, суд першої інстанції відкриваючи провадження у справі не встановив порушення позивачем строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом, а встановивши таку обставину після відкриття провадження у справі не надав позивачу можливості обґрунтувати причини такого пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом чим обмежив право позивача на доступ до суду
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи ч. 3 ст. 123 КАС України, передчасно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не надав позивачу можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що суд апеляційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, та не надає оцінки висновкам суду, що покладені в основу для прийняття оскаржуваної ухвали, а лише констатує, що суд першої інстанції, в порушення процесуальних норм, не надав позивачу можливість надати заяву про поновлення строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску.
Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому, на даному етапі, наявні підстави для його скасування, без оцінки дотримання/недотримання позивачем строку на звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 р. - скасувати.
Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко