08 квітня 2022 року м.Суми
Справа №592/10153/21
Номер провадження 22-ц/816/478/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 січня 2022 року в складі судді Онайка Р.А., ухвалене в м. Суми, повний текст якого складено 17 січня 2022 року,
13 серпня 2021 року Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Свої вимоги мотивувало тим, що у відповідності до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 15 серпня 2000 року № 376 Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» є надавачем послуг з теплозабезпечення для населення північної частини м. Суми. Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 травня 2011 року № 322 позивача визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в межах території обслуговування. Надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води до багатоквартирного будинку житлового будинку по АДРЕСА_1 здійснює позивач. За вказаною адресою проживають відповідачі. В порушення вимог законодавства відповідачі за отримані послуги з централізованого опалення, поставки теплової енергії оплатили не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість. Загальний розмір заборгованості, з врахуванням абонплати, складає 25105 грн 19 коп. Станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість не погашена.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 24483 грн 34 коп., заборгованість з абонплати в сумі 620 грн 85 коп., а разом 25105 грн 19 коп. та судові витрати по справі.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 січня 2022 року позовні вимоги АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» задоволені частково.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 14263 грн 42 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» сплачений судовий збір у розмірі 644 грн 85 коп.
Компенсовано позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений судовий збір у розмірі 644 грн 85 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , не погоджуючись з рішенням суду, посилаючись на неправильне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення за позовом АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» місцевим судом не взято до уваги, що згідно рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 жовтня 2021 року № 627 з початку опалювального сезону 2021-2022 років правонаступником, виробником та виконавцем послуги з постачання теплової енергії визначено ТОВ «Котельня північного промислового вузла» та передана заборгованість з 20 жовтня 2021 року щодо постачання теплової енергії в сумі 24484 грн 34 коп. та абонентна плата в сумі 620 грн 85 коп. споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» до ТОВ «Котельня північного промислового вузла», а тому заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, яка утворилась станом на 01 січня 2022 року та поточні нарахування за грудень 2021 року споживачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно сплатити на рахунок ТОВ «Котельня північного промислового вузла».
Відзиву на апеляційну скаргу сторонами до апеляційного суду не направлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2022 року: 2481 * 100 = 248100 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 15 серпня 2000 року № 376 Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», починаючи з 01 липня 2000 року визначено надавачем послуг з теплозабезпечення для населення Північної частини м. Суми (а.с. 14).
Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 травня 2011 року № 322 ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» (попереднє найменування позивача, зміна найменування підтверджується витягом зі статуту товариства) визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в межах території обслуговування, визначеної додатком № 1 до даного рішення, у тому числі для житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 18 червня 2019 року № 322 ПАТ «Сумське НВО» (попереднє найменування позивача, зміна найменування підтверджується витягом зі статуту товариства) визначено виробником та виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у межах території (а.с. 21), визначеної додатком № 1 до даного рішення, у тому числі для житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 31-32).
Згідно довідки про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 серпня 2000 року по 02 серпня 2021 року наявна заборгованість нарахована за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 24484 грн 34 коп. (а.с. 11-12).
Згідно довідки про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 серпня 2000 року по 02 серпня 2021 року наявна заборгованість за нараховану абонплату в розмірі 620 грн 85 коп. (а.с. 13).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності несплати відповідачами коштів за надані послуги з постачання теплової енергії та абонплати на загальну суму 25105 грн 19 коп. Врахувавши характер правовідносин, що склалися між сторонами, застосувавши строк позовної давності, дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з липня 2018 року по серпень 2021 року включно у розмірі 14263 грн 42 коп. в межах строку позовної давності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 січня 2022 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними в ній доказами, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК України, частини 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 1 якого врегульовано, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 150, 151 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Згідно ст. 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.
Пункт 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово комунальні послуги» передбачає, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частина 3 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати комунальних послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).
Згідно з п. 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно довідки про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 серпня 2000 року по 02 серпня 2021 року наявна заборгованість нарахована за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 24484 грн 34 коп. (а.с. 11-12).
Згідно довідки про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 серпня 2000 року по 02 серпня 2021 року наявна заборгованість за нараховану абонплату в розмірі 620 грн 85 коп. (а.с. 13).
Обов'язок відповідачів, як споживачів житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у ст. 162 Житлового кодексу Української РСР.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачами сплата послуг з постачання теплової енергії не здійснювалась.
Визначаючи розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачів на користь товариства за період з липня 2018 року по серпень 2021 року включно в сумі 14263 грн 42 коп., суд першої інстанції дав належну оцінку відповідним розрахункам, які під час розгляду справи відповідачами не спростовано та дійшов правомірного висновку щодо застосування строків позовної давності в частині стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01 серпня 2000 року по червень 2018 року та щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за нараховану абонплату.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення за позовом АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» не взято до уваги, що згідно рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 жовтня 2021 року № 627 з початку опалювального сезону 2021-2022 років правонаступником, виробником та виконавцем послуги з постачання теплової енергії визначено ТОВ «Котельня північного промислового вузла» та передана заборгованість з 20 жовтня 2021 року щодо постачання теплової енергії в сумі 24484 грн 34 коп. та абонент плата в сумі 620 грн 85 коп. споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» до ТОВ «Котельня північного промислового вузла», а тому заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, яка утворилась станом на 01 січня 2022 року та поточні нарахування за грудень 2021 року споживачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно сплатити на рахунок ТОВ «Котельня північного промислового вузла» не є такими, що призвели до неправильного вирішення справи, відтак не обумовлюють наявності підстав для скасування або зміни судового рішення. При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на стадії виконання можлива заміна сторони виконавчого провадження, зокрема стягувача, з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на ТОВ «Котельня північного промислового вузла». Проте дані обставини є новими, на них сторони в суді першої інстанції не посилалися.
22 лютого 2022 року ОСОБА_2 до апеляційного суду подано клопотання, в якому останній просить апеляційний суд залучити до матеріалів справи наступні документи: лист-відповідь від 16 лютого 2022 року за № 279 ТОВ «Котельня північного промислового вузла» та довідку про заборгованість по комунальним послугам.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Однак, апелянтом не надано до апеляційного суду жодних доказів неможливості подання зазначених документів до суду першої інстанції.
Окрім того, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції, а безпідставне прийняття нових доказів на стадії апеляції може призводити до скасування рішень районних судів, а надалі до скасування рішень апеляційних судів і залишення в силі попередніх.
Оскільки вищезазначені докази подані до Сумського апеляційного суду 22 лютого 2022 року, а оскаржуване рішення ухвалено 11 січня 2022 року, тобто докази подані після ухвалення місцевим судом судового рішення, а тому не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд першої інстанції при ухваленні судового рішення виходив з наявних в матеріалах справи доказів, а останні, які просить долучити апелянт до апеляційної скарги, місцевому суду надані не були і суду про них не було відомо.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що мотивовані висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та на підставі позицій сторін, висловлених в суді першої інстанції, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, і які були обґрунтовано спростовані. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
З огляду на наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Підстав для скасування судового рішення не вбачається, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 січня 2022 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
Т. А. Левченко