Справа № 174/700/20
Провадження №1-кп/190/11/22
06 квітня 2022 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,
23.03.2022 року до суду надійшло письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому він просить застосувати до нього амністію, яка прийнята до дня 30-річчя України.
Крім того, 02.03.2022 року та 23.03.2022 року від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшли клопотання, в яких він порушує питання про зміну йому міри запобіжного заходу, що не пов'язана з триманням під вартою. Клопотання мотивовані тим, що він має бажання захищати Україну, своє місто, свою родину і має таку можливість, що перебуваючи на волі буде корисним для свого рідного міста.
Зазначені клопотання обвинувачений ОСОБА_4 підтримав в судовому засіданні і просить їх задовольнити. На його думку прокурором не доведена необхідість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши при цьому, що обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, а ризики, які існували на час обрання міри запобіжного заходу, не зникли.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши їхні клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Згідно вимог ст.86 КК України, амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Положеннями ст. 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» визначено, що амністією є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
На даний час розгляд кримінального провадження, в якому обвинуваченим заявлено клопотання про застосування амністії, не закінчено.
Таким чином, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування до нього закону України про амністію, слід відмовити.
Щодо клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу для того, щоб він мав можливість стати на захист України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.616 КПК України, - у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином питання, які обвинувачений ОСОБА_4 порушує перед судом, мають бути вирішені в іншому порядку, прямо передбаченому ст.616 КПК України, а відтак в задоволенні зазначених клопотань йому слід відмовити.
Під час вирішення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 дії обраного запобіжного заходу, судом враховане слідуюче.
За положенням ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується: в заволодіннях чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинених повторно; в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно; в таємних викраденнях чужого майна (крадіжки), поєднаних з проникненням у житло, вчинених повторно;в таємних викраденнях чужого майна (крадіжки), вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаних з проникненням у житло, тобто в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки за вчинення інкримінованих злочинів йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Це дає достатні підстави вважати про реальність такого ризику з боку обвинуваченого, який знаючи про тяжкість покарання за вчинені діяння зможе переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, що є ризиком вчинення ним нових злочинів.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 утриманців не має, постійного місця роботи не має. Відсутність міцності соціальних зв'язків є ризиком його зникнення у разі перебування на волі.
Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовжуючи дію даного запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід, не відпали.
Обставини по справі з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи майновий і сімейний стан обвинуваченого, дані, які характеризують його особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень.
Керуючись ст. ст.177, 183, 182, 395, 616 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 85, 86 КК України, ст. 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» суд, -
Клопотання прокурора задовольнити, в задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 , - відмовити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 15 год. 30 хв. 06 квітня 2022 року по 15 год. 30 хв. 05 червня 2022 року, з можливістю внесення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень, які можуть бути внесені обвинуваченим або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному судом розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні суми застави у визначеному судом розмірі, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
3) прибувати за кожною вимогою до суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та надіслати начальнику Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)», для відому.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1