Справа № 190/1195/20
Провадження №1-кп/190/9/22
06 квітня 2022 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.122 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, застосованих до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Зазначене клопотання прокурор виклав в письмовій формі, просить долучити його до матеріалів кримінального провадження та продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Обвинувачений та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, змінити запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 на особисте зобов'язання та надати йому можливість стати на захист України.
Вислухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступного.
За положенням ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо продовження дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло; в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Наразі, у вказаному кримінальному провадженні залишились в наявності ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки за вчинення інкримінованого злочину за ч.3 ст.185 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Це дає достатні підстави вважати про реальність такого ризику з боку обвинуваченого, який знаючи про тяжкість покарання за вчинене діяння може переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення його від подальшого відбування покарання за попередньо вчинений злочин, що є ризиком вчинення ним нових злочинів.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 утриманців не має, постійного місця роботи не має. Відсутність міцності соціальних зв'язків є ризиком його зникнення у разі перебування на волі.
Також судом враховано те, що ухвалою суду від 04.11.2020 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою внаслідок його ухилення від явки до суду, що є ризиком ухилення обвинуваченого від явки до суду в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд вважає за доцільне продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовжуючи дію застосовано запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України та ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід, не відпали.
Обставини по справі з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
В силу п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави в даному кримінальному провадженні не визначається.
При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту, враховуючи слідуюче.
Відповідно до ст.616 КПК України, - у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином питання, яке обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник порушують перед судом, має бути вирішено в іншому порядку, прямо передбаченому ст.616 КПК України, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.177, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити, в задоволенні клопотання сторони захисту, - відмовити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити дію застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 16 год. 00 хв. 06 квітня 2022 року по 16 год. 00 хв. 05 червня 2022 року.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження, надіслати начальнику Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)», для відому.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1