П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/16386/21
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, ГУ ПФУ в Тернопільській області, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати проект рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії за №155350009112 від 29.06.2021р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 14 травня 2021р. iз зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 1.09.1985р. по 25 серпня 1986р. в Біляївській філії Лиманського СПТУ - 51 та періоду проходження військової служби з 30 травня 1987р. по 6 травня 1989р. та з урахуванням стажу роботи за Списком №1 з 10.08.1994р. по 13.09.2002р.;
- звернути постанову до негайного виконання в межах одного місяця.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.06.2021р. він звернувся до ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Листом за №15388-16171/B-02/8-1500/21 від 2.09.2021р. ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивача, що ГУ ПФУ в Тернопільській області було винесено рішення за №155350009112 від 29.06.2021р. про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки відсутній необхідний стаж.
Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано проект рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 №155350009112 від 29.06.2021р.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати страховий стаж періоду навчання з 1.09.1985р. по 25 серпня 1986р. в Біляївській філії Лиманського СПТУ - 51, періоду проходження військової служби з 30 травня 1987р. по 6 травня 1989р. та стаж роботи за Списком №1 з 10.08.1994р. по 13.09.2002р..
Зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2021р. про призначення пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмiрi 908грн..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Тернопільській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган діяв не в межах та не на підставі норм чинного законодавства, оскільки наявні в матеріалах докази підтверджують наявність у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу для призначення та виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 22.06.2021р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1.
Однак, рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області за №155350009112 від 29.06.2021р. позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Підставою для відмови стала відсутність необхідного пільгового стажу через те, що пенсійним органом не враховано період навчання, оскільки в атестаті дата рішення щодо присвоєння кваліфікації внесена чорнилом іншого кольору, та період проходження військової служби, оскільки у військовому квитку дата призову на військову службу також внесена чорнилом іншого кольору.
Згідно проєкту рішення за №155350009112 від 29.06.2021р. згідно якого, вік заявника становить 52 років, страховий стаж становить 27р. 01 м. 17 днів. За доданими документами до страхового стажу не зарахований період навчання, оскільки в атестаті дата рішення екзаменаційної комісії дописана чорнилом іншого кольору; період проходження військової служби, оскільки у військовому квитку дата призову на військову службу дописана чорнилом іншого кольору.
19.08.2021р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив надати засвідчену копію рішення, прийнятого за результатом розгляду заяви про призначення пенсії за віком Список №1.
2.09.2021р. ГУ ПФУ в Одеській області було надано відповідь №15388-16171/В-02/8-1500/21 відповідно якої зазначено, що згідно із заявою від 22.06.2021р. на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та долученими документами, ГУ ПФУ в Тернопільській області було винесено рішення про відмову за №155350009112 від 29.06.2021р., оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.
Щодо прийняття рішення про відмову посадовими особами ГУ ПФУ в Тернопільській області інформовано. Відповідно до п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (зі змінами), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення, структурний підрозділ органу, що призначає пенсію визначається за принципом екстериторіальності. Таким чином, заява позивача, за принципом "єдиної черги", потрапила на опрацювання до ГУ ПФУ в Тернопільській області, та на законних підставах здійснено розгляд заяви позивача про призначення пенсії і прийнято рішення за результатами розгляду.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову у призначенні пенсії, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.
Перевіряючи правомірність та законність дій УПФ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правилами ст.62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У відповідності до ст.62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. (п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. за №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Положеннями п.20 вказаної постанови передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Згідно апеляційної скарги, одним із її доводів є те, що ОСОБА_1 не надав уточнюючу довідку, яка необхідна для зарахування до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 з 10.08.1994р. по 13.09.2002р..
Надаючи оцінку вказаним доводам, судова колегія зазначає, що уточнююча довідка повинна надаватись лише у випадку відсутності відповідних записів у трудовій книжці.
Конкретних доводів про те, які саме недоліки трудової книжки заважають врахувати відповідні періоди до страхового стажу спірне рішення не містить.
Як вбачається із матеріалів справи, що трудова книжка містить всі необхідні записи та реквізити, що відповідає вимогам п.3 Постанови №637, а тому колегія суддів вважає вказані доводи не обґрунтованими.
Також, в апеляційній скарзі зазначено, що до страхового стажу позивача не враховано період навчання з 1.09.1985р. по 25.08.1986р. в Біляївській філії Лиманського СПТУ-51, оскільки в атестаті дата рішення екзаменаційної комісії дописана чорнилом іншого кольору та період проходження військової служби з 30.05.1987р. по 6.05.1989р., оскільки у військовому квитку дата призову на військову службу дописана чорнилом іншого кольору.
На думку апелянта, вказані вище обставини свідчать про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_1 вказаних вище періодів навчання та проходження військової служби до страхового стажу.
Досліджуючи вказані доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівниками, відповідальними за порядок ведення, заповнення документів про освіту та проходження строкової військової служби. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його атестаті та військовому квитку.
Неточність в записах не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача з моменту призначення пенсії, оскільки позивач не може відповідати за правильність, повноту та належний порядок ведення та заповнення атестату та військового квитку та іншої документації з вини установ, які їх видають.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усі формальних вимог при заповнені документів.
Між тим, пенсійним органом не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних обставин щодо наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності вказаних записів.
Відтак, судова колегія вважає, що вказані доводи є необґрунтованими та такими, що не дають підстав для неврахування вказаних періодів до страхового стажу позивача.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Т.М. Танасогло
Л.П. Шеметенко