П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/8376/21
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
В вересні 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 12.07.2021 року №143550002459 щодо відмови в призначенні їй пенсії за віком;
- зобов'язати ГУ ПФУ призначити, провести нарахування та виплати пенсію, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 31.07.1984 року по 02.04.1990 року у колгоспі «Радянська Україна» Сакського району Кримської області (5 років 8 місяців 3 дні), навчання в однорічному педагогічному класі при Снігурівській середній загальноосвітній школі №1 з 01.09.1981 року по 30.06.1982 року (9 місяців 29 днів) та квітень - червень 2021 року (3 місяці).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком, та не зарахував до страхового стажу періоди роботи з 01.02.1979 року по 01.09.1981 року, з 31.07.1984 року по 02.04.1990 року, з 01.09.1981 року по 30.06.1982 року, оскільки в трудовій книжці містяться виправлення, які не завірені належним чином, запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, інформація про вихододні та встановлений мінімум в колгоспі не завірені належним чином. На думку позивача, їй протиправно відмовлено в призначенні пенсії, оскільки недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, отже, й не може впливати на її особисті права.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року позов задоволено повністю.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60-річного віку звернулась до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 12.07.2021 року №143550002459 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Страховий стаж позивача було обчислено за період протягом липня 1982 року - березня 2021 року, страховий стаж склав 22 роки 10 місяців 26 днів.
Листом від 22.07.2021 року ГУ ПФУ роз'яснено позивачу, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 01.02.1979 року по 01.09.1981 року, з 01.09.1981 року по 30.06.1982 року, з 31.07.1984 року по 02.04.1990 року. Вказані періоди будуть зараховані за умови підтвердження уточнюючими довідками підприємств, їх правонаступників або архівних установ.
23.07.2021 року позивачка повторно звернулась із заявою про призначення пенсії за віком та надала довідку Афанасіївського закладу дошкільної освіти Снігурівської міської ради від 20.07.2021 року №33.
З урахуванням додаткових документів страховий стаж склав 25 років 2 місяця 23 дні, страховий стаж було обчислено за період протягом лютого 1979 року - березня 2021 року.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 29.07.2021 року №143550002459 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наданих позивачем документів достатньо для підтвердження страхового стажу, який в цілому складає понад 28 років, що дає позивачу право на призначення пенсії за віком.
При вирішенні даного спору колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV ) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.20 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так, згідно вкладишу до трудової книжки № НОМЕР_1 позивача, копія якого міститься в матеріалах справи, остання пропрацювала у колгоспі «Радянська Україна» Сакського району Кримської області з 31.07.1984 року по 02.04.1990 року. Вказані записи у вкладишу засвідчені печатками колгоспу «Радянська Україна» Сакського району Кримської області.
Таким чином, період роботи позивачки у колгоспі «Радянська Україна» Сакського району Кримської області протиправно не був зарахований відповідачем до страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком.
Посилання відповідача на те, що запис про звільнення позивача з колгоспу «Радянська Україна» Сакського району Кримської області не завірено печаткою колгоспу не відповідає дійсності.
Крім цього, суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання відповідача на не завірення записів у трудовій книжці відповідною печаткою колгоспу, або на інформацію не завірену належними чином, є безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивачка у той чи інший період її роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону №1788-XII.
Щодо не врахування до стажу роботи періоду навчання в однорічному педагогічному класі при Снігурівській середній загальноосвітній школі №1 з 01.09.1981 року по 30.06.1982 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.«д» ч.3 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно записів у трудовій книжці, позивач проходила навчання у педагогічному класі з 01.09.1981 року по 30.06.1982 року, за результатами якого отримала кваліфікацію вихователя дитсадка та з 01.07.1982 року була призначена на посаду вихователя у Романо - Булгаковський дитсадок.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки норми ст.56 Закону №1788-XII не обмежують зарахування до страхового стажу період навчання виключно у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, то період навчання позивача з 01.09.1981 року по 30.06.1982 року протиправно не був зарахований відповідачем до її страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду квітень - червень 2021 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як було зазначено вище, вперше страховий стаж позивача було обчислено за період протягом липня 1982 року - березня 2021 року, вдруге за період протягом лютого 1979 року - березня 2021 року.
Позивач вперше звернулась до ГУ ПФУ для призначення пенсії за віком 06.07.2021 року, на момент звернення позивач була працюючою особою, та продовжила працювати і після вказаного звернення.
Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.1 ч.1 та ч.3 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ч.1 ст.20 Закону №1058-ІV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону №1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, у ч.10 ст.20 Закону №1058-ІV, вказано, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до положень ст.106 Закону №1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Як встановлено судом першої інстанції та відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за період з березня по серпень 2021 року позивач працювала у Відділі освіти та культури Широківської сільської ради Миколаївської області та за неї за квітень - червень 2021 року роботодавцем сплачені страхові внески.
За таких обставин, відповідачем протиправно не було зараховано до страхового стажу позивача період її роботи у Відділі освіти та культури Широківської сільської ради Миколаївської області з квітня по червень 2021 року.
Отже, враховуючи наведені вище висновки про протиправність не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періодів роботи з 31.07.1984 року по 02.04.1990 року, з 01.09.1981 року по 30.06.1982 року, та за квітень - червень 2021 року, колегія суддів робить висновок, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком, позивач мала страховий стаж більше 28 років, що є достатнім для призначення вказаної пенсії.
Враховуючи наведене, відповідачами було протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.