П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/16055/21
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021р. про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису, постанови,-
У вересні 2021р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до УДАБК ОМР, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати припис УДАБК ОМР про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №116/21 від 15.06.2021р.;
- визнати протиправним та скасувати постанову УДАБК ОМР №100/21 від 5.07.2021р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021р. позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування постанови УДАБК ОМР №100/21 від 5.07.2021р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - повернуто позивачці, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка пропустила десятиденний строк звернення до суду, а підстави якими вона обґрунтовує поважність пропуску строку є необґрунтованими та неповажними.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, ч.1 ст.5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Приписами ч.1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
У відповідності до ч.1,2,3 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями до ст.289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За правилами ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 звернулася в суд із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування припису за №116/21 від 15.06.2021р. та постанови УДАБК ОМР за №100/21 від 5.07.2021р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
При цьому, позовна заява надійшла в суд - 3.09.2021р., тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позивачкою було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вона зазначила, що оскаржувану постанову вона не отримувала та про притягнення її до відповідальності, про необхідність захисту своїх прав, вона дізналася після того, як у липні 2021р. на телефон надійшов дзвінок з вимогою сплатити штраф.
З доданих до позовної заяви документів випливає, що 5.07.2021р. заступником начальника - начальником інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР Єфремовим В.Ю. прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення за №100/21, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 950грн..
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення №100/21 від 5.07.2021р., що вказана постанова направлена поштою, а саме Укрпоштою - 5.07.2021р. за №6506504418009.
Згідно інформації про відстеження поштових пересилань ПАТ «Укрпошта» вказане рішення від 5.07.2021р. (номер поштового відправлення №6506504418009) отримано адресатом ( ОСОБА_1 ) - 10.08.2021р. (а.с.28-31).
Враховуючи вказане, судова колегія вважає, що посилання позивачки на не отримання нею постанови по справі про адміністративне правопорушення за №100/21 від 5.07.2021р. спростовуються вищевказаними доказами.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що позивачка звернувшись в суд 3.09.2021р. із даною позовною заявою про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за №100/21 від 5.07.2021р., яка отримана нею - 10.08.2021р., порушила 10-денний строк звернення до суду, а тому повертаючи позов в частині вимог щодо скасування спірної постанови УДАБК суд першої інстанції діяв правомірно та у відповідності вимог процесуального законодавства.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021р. по справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Між тим, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Апелянтом не зазначено відповідні підстави пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом, при цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження зазначених обставин.
З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що позивачка пропустила строк звернення до суду в частині вимог щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 311, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021р. про повернення позовної заяви в частині позовних вимог - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: Т.М. Танасогло
Л.П.Шеметенко