П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/5648/21
Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонської області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 червня 2021р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90 % сум грошового забезпечення, починаючи з 1 червня 2021р., з урахуванням проведених виплат, без обмежень її максимальним розміром, довічно, з урахуванням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2021р. у справі №540/542/21.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2021р. у справі №540/542/21 зменшив розмір грошового забезпечення з 90% до 70%, починаючи з 1.06.2021р. та продовжує сплачувати пенсію у розмірі 70%.
На звернення відповідач надав письмову відповідь від 17.08.2021р. №5833-5293/Г- 03/8-2100/21, в якій зазначив, що виконав рішення суду та в разі, якщо позивач вважає, що його права порушені, може звернутися до суду.
Позивач, зазначив, що дії ГУ УПФУ в Херсонській області щодо зменшення йому розміру грошового забезпечення з 90% до 70% є протиправними та такими що порушують його законні права та інтереси, які підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Посилаючись на вказане просила позов задовольнити.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021р. позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з 90% до 70%, починаючи з 1.06.2021р..
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 1.06.2021р., з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням, в частині подання до суду звіту про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, ГУ ПФУ в Херсонській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду у цій частині скасувати.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 5.03.2019р., але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які позивач набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення.
Право позивача на отримання пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення також встановлено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2019р. у справі №540/2311/19, яке набрало законної сили, що в силу ч.4 ст.78 КАС України є обставинами, які не підлягають доказуванню.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вважав, що вказаний перерахунок пенсійних виплат здійснено відповідачем всупереч нормам діючого законодавства, а тому вимоги позивача про визнання таких дій ГУ ПФУ в Херсонській області протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з розрахунку 90% суми грошового забезпечення, підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд першої інстанції згідно з приписами ч.1 ст.382 КАС України зобов'язав суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", призначену з 27.11.1997р. у розмірі 90% грошового забезпечення.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2019р. у справі №540/2311/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 1.01.2018р. та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії з урахуванням проведених виплат.
Відповідач на виконання вказаного рішення суду здійснив перерахунок та почав виплачувати у призначеному розмірі пенсії 90 %.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2021р. у справі №540/542/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 22.01.2021р. №8/1/256 та зобов'язано здійснити з 1.04.2019р. перерахунок на виплату пенсії на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 22.01.2021р. №8/1/256 про розмір грошового забезпечення станом на 5.03.2019р. з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання наведеного вище рішення суду, ГУ ПФУ в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 22.01.2021р. №8/1/256 про розмір грошового забезпечення станом на 5.03.2019р. з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 1.04.2019р., проте, основний розмір пенсії зменшено з 90% до 70% грошового забезпечення, що підтверджується відповідним розрахунком пенсії.
Не погоджуючись з такими діями пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з доводів апеляційної скарги, апелянт вважає покладене на пенсійний фонд зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, необґрунтованим, оскільки суд ставить під сумнів виконання рішення суду ГУ ПФУ в Херсонській області та підриває авторитет державного органа.
Оцінюючи доводи апелянта про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі судова колегія виходить з наступного.
Процедура виконання судового рішення, у тому числі встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом визначаються нормами КАС України.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст.382 КАС України, за приписами ч.1 та 2 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст.287 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Необхідно зауважити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005р., та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009р.).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, право позивача на отримання пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення встановлено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2021р. у справі №540/542/21.
Проте, на виконання наведеного вище рішення суду, ГУ ПФУ в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 22.01.2021р. №8/1/256 про розмір грошового забезпечення станом на 5.03.2019р. з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 1.04.2019р., проте, основний розмір пенсії зменшено з 90% до 70% грошового забезпечення, що підтверджується відповідним розрахунком пенсії.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання пенсійного фонду подати звіт про виконання судового рішення, оскільки ГУ ПФУ в Херсонській області не виконує у повному обсязі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2021р. у справі №540/542/21, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим грубо порушує ст.129-1 Конституції України.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: Т.М.Танасогло
Л.П.Шеметенко