П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/3289/21
Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2021р. ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила:
- визнати незаконним рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 14 червня 2021р. №212850006040 про відмову в призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пп.2 п.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 19 грудня 2020р..
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено право на пенсію на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Позивачка зазначила, що оскільки на момент звернення до сервісного центру ПФУ 7.06.2021р. вже мала вік 53 роки, загальний трудовий стаж мала не менше 23 років, з них не менше 10 років на роботах із шкідливими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 24.06.2016р. за номером 461.
Позивачка зазначила, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні їй пенсії відповідач проігнорував те, що вона у відповідності із вищевказаним Списком №2 віднесена до працівника, який безпосередньо обслуговував хворих у туберкульозному закладі на посадах молодшої медичної сестри, молодшої медичної сестри з догляду за хворими та сестри-господині. Цей факт підтверджений записами в трудовій книжці позивачки, а також довідкою щодо підтвердження трудового стажу від 22.03.2021р..
Позивачка вважає, що надала до органу Пенсійного фонду України достатньо документів, які підтверджують факт роботи протягом більше 23 років, в тому числі на посадах, зі шкідливими умовами праці не менше 10 років. Аргументація відповідача в рішенні про відмову щодо не зазначення у документах назви відділення, робочого місця, та відсутності довідки щодо умов праці після останньої проведеної атестації не ґрунтується на чинному законодавстві, а свідчить лише про порушення її права на соціальне забезпечення з боку держави, що суперечить самій сутності держави, яка задекларована в ст.3 Конституції України.
Позивачка зазначила, що дії відповідача є протиправними, незаконними та такими, що порушують її права та інтереси, оскільки надала до пенсійного органу достатньо документів, які підтверджують як факт роботи позивачки протягом 23 років, в тому числі на посадах зі шкідливими умовами праці не менше 10 років.
Посилаючись на вказане просила позов задовольнити.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2021р. позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 14 червня 2021р. №212850006040 про відмову в призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи з 3.09.2003р. по 9.03.2016р. у Новотроїцькій протитуберкульозній лікарні та здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 7.06.2021р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 454 грн. витрат по сплаті судового збору та 1500грн. витрат на правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у зарахуванні періоду роботи для призначення пенсії за вислугу років, діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу у зарахуванні певних періодів роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку із чим таке рішення підлягає скасуванню.
Разом з тим, що стосується вимоги позивачки про зобов'язання призначити пенсію з 19.12.2020р., то суд першої інстанції вважав її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки розгляд правомірності відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.12.2020р. про призначення їй пенсії на пільгових умовах не було предметом даного спору, позивачка не оскаржувала відмову у призначенні пенсії, оформлену рішенням №212850006040 від 11.03.2021р.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.12.2020р. звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком за Списком №2, вважаючи, що вона має право на призначення пенсії на пільгових умовах як працівник, зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення нею 53 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
18.03.2021р. відповідач своїм листом відмовив позивачці у призначенні пенсії на пільгових умовах.
7.06.2021р. позивачка вдруге звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення їй пенсії за віком за Списком №2, до заяви було надано: паспорт позивача, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, довідка комунального некомерційного підприємства "Фтизіопульмонологічний медичний центр" (який є правонаступником Новотроїцької противотуберкульозної лікарні) від 22.03.2021р. №331, інші документи. При цьому позивачка в позові зазначає, що на момент звернення вона при віці понад 53 роки мала загальний трудовий стаж більше 23 років, з них не менше 10 років на роботах із шкідливими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій і показників, що підтверджується записами в трудовій книжці, а також довідкою КНП Фтизіопульмонологічний медичний центр щодо підтвердження трудового стажу від 22.03.2021р..
Протоколом № 212850006040 від 14.06.2021р. відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії з посиланням на пп.2 п.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказавши що на день звернення позивачка мала стаж роботи 24 роки 1 місяць 12 днів.
В листі ГУ ПФУ в Херсонській області від 21.06.2021р. відповідач повідомив ОСОБА_1 про підстави відмови у призначенні їй пенсії. Відповідач вказав, що стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, позивачка не має.
Відповідно до статті 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" робота, зокрема, в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Розділом XXIV "Охорона здоров'я і соціальна допомога" списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачені працівники, які безпосередньо обслуговують хворих: у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.
Пільгова довідка, яка була надана позивачкою до органу ПФУ, на думку відповідача, не відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердж. постановою КМУ від 12.08.1993 №637, а саме: не зазначено що ОСОБА_1 працювала повний робочий день, допущені описки в місяцях наказів 2015р., відсутнє посилання на ст.50 Закону. Невірно зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№461 від 24.06.2016) "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", на період її роботи в Новотроїцької протитуберкульозної лікарні чинна постанова КМУ від 16.01.2003р. №36. Також у пільговій довідці повинні бути вказані тільки ті періоди роботи та посади, робочі місця яких були атестовані. Атестація робочого місця підтверджена наказами по установі від 20.06.2000р. №39-а, від 18.05.2005р. №27-а, від 7.04.2010р. №129-а, від 6.04.2015р. №40-а. Згідно наданих копій наказів та переліків робочих місць до цих наказів, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення: молодшим медичним сестрам протитуберкульозного відділення - наказ від 20.06.2000р. №39-а; молодшим медичним сестрам протитуберкульозних відділень (по догляду за хворими, прибиральниця, буфетниця), сестрам-господиням протитуберкульозних відділень - наказ від 18.05.2005р. №27-а; молодшим медичним сестрам (буфетниця, санітарка-прибиральниця, ванщиця), молодшим медичним сестрам з догляду за хворими, сестрам-господиням стаціонарного відділення №1, №2 - наказ від 7.04.20 і 0 №29-а; молодшим медичним сестрам (санітарка - прибиральниця, буфетниця, по догляду за хворими), сестрам-господиням стаціонарного відділення №1, №2, та молодшої медичної сестрі ванщиці стаціонарного відділення №2 - наказ від 6.04.2015р. №40-а.
У пільговій довідці вказано період роботи з 3.09.2003р. по 9.03.2004р. на посаді молодшої медичної сестри-прибиральниці (0,5 ставки) і за сумісництвом молодшої медичної сестри ванщиці (0,5 ставки), не зазначене відділення, в якому працювала позивачка. Період роботи з 10.03.2004р. по 19.11.2008р. на посаді молодшої медичної сестри процедурного кабінету, але робоче місце не зазначено у Переліках робочих місць, посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення у 2000 та 2005 роках. У трудовій книжці, пільговій довідці не вказано відділення, в якому ОСОБА_1 працювала, а атестація робочих місць проведена в протитуберкульозному та стаціонарному відділенні, в зв'язку з цим необхідно документально підтвердити роботу в цих відділеннях та надати відомості про перейменування відділення. Відповідач також зазначив, що оскільки в штатному розкладі в 2011 році, тарифікаційних списках за 2013-2015 роки, сестри-господині зазначені у складі господарсько - обслуговувального персоналу, необхідно підтвердити період роботи сестрою-господинею з 20.11.2008р. по 9.03.2016р. в протитуберкульозному відділенні. Також відсутня довідка, що умови праці після останньої проведеної атестації робочих місць не змінювались.
Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність рішення ГУ ПФУ в Херсонській області про відмову в призначені пенсії позивачці за віком відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність, колегія судів виходить з наступного.
Так, положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.«б» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Зазначені норми кореспондуються із приписами ст.114 ЗУ від 9.07.2003р. №1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-VI).
Так, відповідно до ч.1 та 2 ст.5 Закону №1058-1V, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною 1 ст.44 Закону №1058-ІУ визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша).
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (ч.2, 5 ст.45 Закону №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.114 розділу XIV-1 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993р. №58 до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, а відповідно до п.2.14 Інструкції. якщо працівник має право а пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення .
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), який передбачає, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до ст.60 ЗУ від 5.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" робота, зокрема, в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно зі ст.62 Закону №1788-ХП основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При цьому, згідно із п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92р..
Згідно з п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.92р. №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. № 637.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розбіжності між сторонами виникли через обчислення пільгового стажу, який дає право на вихід на пенсію на пільгових умовах і не може бути менше 10 років. Позивачка працювала у періоді з 3.09.2003р. по 9.03.2016р. в Новотроїцькій протитуберкульозній лікарні на різних посадах і вважає, що має пільговий стаж більше 10 років. В свою чергу відповідач зазначає, що не підтверджені факти того, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день та безпосередньо обслуговувала хворих.
Проте, відповідно до трудової книжки судовою колегією встановлено, що ОСОБА_1 3.09.2003р. була прийнята до Новотроїцької протитуберкульозної лікарні на посаду молодшої медичної сестри-прибиральниці (0,5 ставки) і за сумісництвом молодшої медичної сестри ванщиці (0,5 ставки), де пропрацювала по 9.03.2004р.
З 10.03.2004р. по 19.11.2008р. позивачка працювала на посаді молодшої медичної сестри процедурного кабінету; з 20.11.2008р. по 11.05.2015р. на посаді сестри господині; з 12.05.2015р. переведена на посаду молодшої медичної сестри-прибиральниці (0,75 ставки) і за сумісництвом сестри господині (0,5 ставки); 9.03.2016р. ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.
Судом першої інстанції встановлено, що дійсно, у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні записи про відділення лікарні, в якому вона працювала, проте позивачка надала разом із заявою про призначення пенсії довідку КНП "Фтизіопульмонологічний медичний центр" (який є правонаступником Новотроїцької протитуберкульозної лікарні) від 22.03.2021р. №331, з якої вбачається, що за весь період роботи в лікарні з 3.09.2003р. по 9.03.2016р. ОСОБА_1 виконувала роботи по безпосередньому обслуговуванню туберкульозних хворих.
Також вказано, що в періоді з 3.01.2016р. по 9.03.2016р. вона працювала молодшою медичною сестрою з догляду за хворими на підставі наказу №73-К від 31.12.2015р., запис про що в трудовій книжці відсутній. А в період з 12.05.2015р. по 2.01.2016р. працювала молодшою медичною сестрою-прибиральницею стаціонарного відділення № 1 (0,75 ставки) і за сумісництвом сестрою господинею стаціонарного відділення №1 (0,5 ставки). Підстава видачі довідки - Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. №461 (набрання законної чинності - 3.08.2016р.), накази, розрахункові відомості за 2003-2016 роки, особиста картка форми Т-2 та накази про результати атестації робочих місць 2000-2015 роки.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження пенсійного органу про те, що у трудовій книжці позивача, яка є основним документом, та в довідці про пільговий стаж, відсутні відомості, в якому відділені туберкульозної лікарні працювала позивачка, є необґрунтованими, оскільки зазначено, що вона працювала у туберкульозному закладі, та що її посада відповідала посадам, вказаним у Списку №2, та є підтвердженим факт безпосереднього обслуговування хворих на туберкульоз.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на відсутність у трудовій книжці ОСОБА_1 запису про відділення, в якому вона працювала, в той час, коли атестація робочих місць проведена в протитуберкульозному та стаціонарному відділеннях, відтак для зарахування відповідних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2 необхідне документальне підтвердження роботи позивача саме в цих відділеннях.
Проте, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що посада молодшої медичної сестри давала право позивачці на зарахування стажу роботи до пільгового, незважаючи на те, в якому відділенні вона працювала.
Що стосується стажу роботи позивачки сестрою-господинею з 20.11.2008р. по 11.05.2015р., то посада сестри-господині стаціонарного відділення №1 у цьому періоді була атестована згідно переліку робочих місць, посад, працівникам яких підтверджено право на пільгові пенсійне забезпечення.
Факт того, що ОСОБА_1 працювала саме в стаціонарному відділенні №1, судом першої інстанції було встановлено при дослідженні наказів по Комунальному закладу "Новотроїцька протитуберкульозна лікарня" ( № 28-к від 8.05.2015р., № 01-к від 2.01.2015р.), які зберігаються у пенсійній справі.
Посилання в пільговій довідці на Постанову Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", яка діяла на час видачі довідки, не є порушенням. Дійсно, в період роботи позивачки в туберкульозній лікарні, діяла інша постанова КМУ від 16.01.2003р. №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", яка втратила чинність, внаслідок прийняття постанови КМУ №461, але ця обставина не свідчить про недійсність довідки.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005р., передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992р..
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992р. №41.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п.4 Порядку проведення атестації та підп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
В п.4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.
Також, судова колегія зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку №2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
За таких обставин, судова колегія вважає, що своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020р. по справі №520/15025/16-а прийшла до висновку, що : «…58. Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» ст.13 Закону №1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
Враховуючи наведені вище обставини та висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020р. по справі №520/15025/16-а, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови пенсійного органу у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для захисту прав позивача шляхом зобов'язання органу ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи з 3.09.2003р. по 9.03.2016р. у Новотроїцькій протитуберкульозній лікарні та здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 7.06.2021р. про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: Т.М.Танасогло
Л.П.Шеметенко