П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/15501/21
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії щодо обмеження призначеної та виплачуваної пенсії за вислугу років максимальним розміром;
- зобов'язати провести перерахунок та виплачувати пенсію виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 9 жовтня 2020р. №11/2514, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України станом на 5.03.2019р. у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 з 1.04.2019р.;
- здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 1.04.2019р. по день проведення перерахунку та зобов'язати здійснювати виплату призначеної та виплачуваної пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 1.04.2019р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 1.01.2018р. виходячи з 90% грошового забезпечення як було призначено позивачу при виході на пенсію.
Також позивач зазначив, що на виконання рішення суду про перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 5.03.2019р. позивач здійснив перерахунок пенсії, проте знову зменшив основний розмір пенсії до 70% грошового забезпечення та пенсія обмежена максимальним розміром.
На думку позивача, такі дії ГУПФУ в Одеській області є протиправними, не відповідають нормам чинного пенсійного законодавства. Зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася після призначення йому пенсії.
Таким чином, позивач вважає, що у пенсійного органу були відсутні підстави для зменшення відсотковою розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, позивач зазначив, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016р. визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ч.7 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було встановлено обмеження пенсії максимальним розміром.
Не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2021р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення з 1.04.2019р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 , з 90 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 9.10.2020р. №11/2514, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести з 1.04.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 9.10.2020р. №11/2514, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням здійснених виплат.
Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , яка змін не зазнавала, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування ст.13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. З огляду на те, що управління протиправно провело перерахунок пенсії, суд дійшов висновку, що право позивача має бути відновлено з дати виникнення такого права та без обмеження строком.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії в обмеженні пенсії максимальним розміром та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру, суд першої інстанції зазначив, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016р. №7-рп/2016 ухвалено пізніше Закону №3668-VI а тому має пряму дію в часі та має застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли після його ухвалення. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправні дії щодо обмеження позивачу розміру пенсії максимальним розміром з 1.04.2019р..
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 1.06.1998р. у основному розмірі 85% грошового забезпечення.
Пізніше у зв'язку зі зміною законодавства позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення.
Також матеріалами пенсійної справи підтверджено, що станом на 1 вересня 2015р. позивачу здійснено перерахунок пенсії з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна набавка за вислугу років 40%, надбавка за кваліфікацію, льотчик/штурман 1 клас 12%, надбавка за умови режим. обмежень допуск ф.3 10%, НОуС в екіпажах бойових машин, літаків, вертольотів, суден та ін. 35%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 67%. Основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення.
Суд встановив, що з 1 січня 2018р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення та на виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018р. пенсійним органом здійснено позивачу перерахунок, виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання та процентна надбавка за вислугу років 50%, та основний розмір пенсії зменшений до 70% грошового забезпечення.
Також суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2019р. по справі №420/2249/19 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дії щодо зменшення розміру пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України №103 від 21.02.2018р..
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 1.01.2018р. перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 1.01.2018р. із врахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду виконано Головним управлінням, що підтверджено перерахунком пенсії від 3.01.2020р..
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 5.03.2019р., визнано протиправними та нечинними п.п.1. 2 постанови КМУ №103 від 21.02.2018р..
У зв'язку з чим, Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано позивачу довідку від 9.10.2020р. №11/2514 про розмір грошового забезпечення станом на 5.03.2019р. у відповідності до положень постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
У довідці зазначено, що вказана довідка складено на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019р. у зразковій справі №160/8324/19 щодо проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Суд встановив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/1935/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки з 1.04.2019р., проте зменшено основний розмір пенсії до 70% грошового забезпечення, та пенсія склала 22472,37грн., проте її розмір обмежено максимальним розміром 14970грн., а також здійснено перерахунок пенсії з 1 липня 2021р., пенсія склала 22 561, 62грн., проте її розмір обмежено максимальним розміром 18540грн.
Не погодившись з вказаним перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій ГУ УПФ в Одеській області, які виразилися у зменшенні відсоткового значення розміру пенсії та в обмеженні призначеної та виплачуваної пенсії за вислугу років максимальним розміром, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому ч.2 цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений ст.63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до ч.2 ст.63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до п.4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з ухваленням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 5.03.2019р., яким визнано протиправними та нечинними п.п.1.2 постанови КМУ №103 від 21.02.2018р., Адміністрацією державної прикордонної служби України видано позивачу довідку від 9.10.2020р. №11/2514 про розмір грошового забезпечення станом на 5.03.2019р. у відповідності до положень постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Також судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1935/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки з 1.04.2019р., проте зменшено основний розмір пенсії до 70% грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача до 70% є протиправними, оскільки відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
На момент виникнення спірних правовідносин установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом із тим, судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.
Таким чином, з огляду на те, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , яка змін не зазнавала, судова колегія приходить до висновку, що застосування ст.13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Зазначений висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду від 16 жовтня 2019р. у зразковій справі №240/5401/18.
Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення з 1.04.2019р. основного розміру пенсії позивачу з 90% на 70% грошового забезпечення та зобов'язання провести з 1.04.2019р. перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи із основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 9.10.2020р. №11/2514, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням здійснених виплат.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій в обмеженні пенсії максимальним розміром та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру, судова колегія виходить з наступного.
Законом №3668-VI внесені зміни у ст.43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.
Згідно з п.2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої ст.43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016р..
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають ст.17 Конституції України, положення ч.7 ст.43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи ч.5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесені зміни у ст.43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст.17 Конституції України положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.
При цьому положення ст.2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст.2 Закону №3668-VI.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010р. у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6.11.2018р. у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019р., що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст.9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021р. у справі №400/2085/19.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо негайного виконання рішення у межах суми стягнення за один місяць, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, то відповідно до ч.1 ст.371 КАС України рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Т.М. Танасогло
Л.П. Шеметенко