П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19466/21
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р. включно;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу-споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 81 424,63грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.03.2018р. по 6.09.2019р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3 823,93грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3 823,93грн. за період з 1.03.2018р. по 6.09.2019р. включно в сумі 69 595,44грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у період з 11.12.2012р. по 6.09.2019р. він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та під час її проходження нарахування індексація грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі.
В подальшому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2020р. по справі №420/6568/20 відповідачу надано право самостійно розрахувати суму індексації за період з 1.12.2015р. до 6.09.2019р..
На виконання рішення суду військова частина виплатила на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2016 року в сумі 4 503,21грн.
Позивач вважає, що Відповідачем при встановлення місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для нарахування індексації грошового забезпечення не враховано пункти 5 та 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Як наслідок відповідачем визначено неправильно базовий місяць в період з 1.12.2015р. по 31.12.2015р., а саме грудень 2015 року замість січень 2008 року, та виплачено індексацію 0,00 грн. замість 2 302,64грн., а за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. виплачено індексацію із застосуванням базового місяця січень 2016 року в сумі 4 413,48грн. За період з 1.03.2018р. по 6.06.2019р. відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 1 205,91грн..
Позивач вважає, що відповідачем в порушення абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення не виплачено на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 3823,93грн. в місяць.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що військова частина при обчисленні індексації грошового забезпечення діяла в межах норм чинного законодавства, оскільки на підставі діючого на той час законодавства було встановлено базовий місяць як такий, у якому підвищено розмір грошового доходу (заробітної плати) позивача за рахунок постійних складових.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 11.12.2012р. по 6.09.2019р. проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
1.05.2020р. позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Однак, ВЧ НОМЕР_1 надала відповідь, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення не було.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2020р. у справі №420/6568/20 позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.12.2015р. по 6.09.2019р., зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 6.09.2019р. включно, у задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2020р. у справі №420/6568/20 ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 6.09.2019р. у розмірі 5 709,12грн..
Позивач вважає, що військовою частиною неправильно встановлено базовий місяць січень 2016 року за період з 9.06.2016р. по 28.02.2018р., таким базовим місяцем має бути січень 2008 року, та з 1.03.2018р. по 15.04.2019р. має бути виплачена на користь позивача щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення в розмірі 4 082,33грн., що сталою підставою для звернення до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність, колегія суддів виходить з наступного.
Приписами ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст.1-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Положеннями ч.2,3 ст.9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" за №1282-ХІІ від 3.07.1991р. (надалі - Закон №1282).
Положеннями ст.2 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У відповідності до ст.4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%.
За правилами ст.5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ за №1078 від 17.07.2003р..
Згідно з п.1-1 цього Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до п.6 зазначеного Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У справі "Кечко проти України" (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23). Тобто, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні ст.1 Першого протоколу.
Відповідно до п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7.11.2007р. №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 1 січня 2008р., а отже січень 2008р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 1 березня 2018р.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що оскільки у період проходження військової служби підвищення посадового окладу позивача за посадою відбулось у січні 2008р. та у березні 2018р., то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись наростаючим підсумком починаючи з цих базових місяців і за весь вказаний період.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зобов'язання ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р. включно, із застосуванням базового місяця - січня 2008р., та за період з 1.03.2018р. по 6.09.2019р. із застосуванням базового місяця березень 2018р..
Що стосується позовних вимог про застосування щомісячної фіксованої індексації, то судова колегія зазначає наступне.
Як вже встановлено вище, що у зв'язку з підвищенням з березня 2018 року посадового окладу позивача, колегія суддів вважає, що з відповідного місяця змінився базовий місяць для нарахування індексації.
Між тим, згідно вимог п.5 постанови КМУ №1078, яким встановлено, що у випадку, коли розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
В свою чергу, аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акту, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
В даному випадку, суб'єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
Колегія суддів зазначає, що у межах спірних правовідносинах суд не визначає конкретний розмір індексації на виплату якого мав право позивач, так як індексація позивача ще не перерахована та не виплачена, а як наслідок суд позбавлений можливості перевірити правильність майбутніх розрахунків відповідача.
У зв'язку із чим, повноваження щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивача є дискреційними повноваженнями військової частини, які на даному етапі спірних правовідносин не можуть бути перебраними та реалізовані судом.
Тому, з метою належного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, за період з 1.12.2015р. по 6.09.2019р., з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року у якості базових місяців для нарахування індексації.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021р. - скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 1.12.2015р. по 6.09.2019р., з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року у якості базових місяців для нарахування індексації.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 1.12.2015р. по 6.09.2019р., з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року у якості базових місяців для нарахування індексації.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Т.М. Танасогло
Л.П. Шеметенко