П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19508/21
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 24.12.2021 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області про:
- визнання протиправною відмову ГУПФ України в Одеській області у листі від 21 квітня 2021 року у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 та скасування рішення ГУПФ України в Одеській області від 27 липня 2021 року №605 "Про відмову в призначенні пенсії";
- зобов'язання ГУПФ України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі тримісячної пенсії годувальника ОСОБА_2 та призначити виплату пенсії з 04 квітня 2021 року у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон України №2262-ХІІ).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що відповідно до наданих документів, які наявні та зберігаються у відповідача, а тому у розпорядженні відповідача перебували матеріали їх пенсійних справ, що давало можливість пенсійному органу здійснити переведення з одного виду пенсії на інший на підставі наявних у нього документів, як це передбачено ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV). Окрім того, відповідно до п.3 ч.1 ст. 45 Закону України №2262-ХІІ пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачем порушено строки звернення до суду із цим позовом та, що у зв'язку з розбіжностями в наданих позивачем документах, що засвідчують особу та ступінь родинного зв'язку (у свідоцтві про шлюб ім'я та прізвище громадянина, який уклав шлюб, зазначено російською мовою як ОСОБА_2 , а в паспорті та свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 ), для виплати одноразової грошової допомоги правових підстав немає. Відповідач зазначав, що у зв'язку з розбіжностями в наданих позивачем документах, що засвідчують особу та ступінь родинного зв'язку (у свідоцтві про шлюб ім'я та прізвище громадянина, який уклав шлюб, зазначено російською мовою як ОСОБА_2 , а в паспорті та свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 ), та ненаданням довідки уповноважених органів з місця проживання про перебування члена сім'ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні, для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника правових підстав немає. Поряд з цим, представник відповідача звернув увагу на те, що до ГУПФ України в Одеській області доказів на підтвердження, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією й тією ж особою, а також доказів про встановлення факту родинного зв'язку між позивачем та померлою особою не надходило, а в ГУПФ України в Одеській області на обліку перебував саме ОСОБА_2 .
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в Одеській області від 27 липня 2021 року №605 "Про відмову в призначенні пенсії".
Зобов'язано ГУПФ України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 з 04 квітня 2021 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладеної у листі ГУПФ України в Одеській області від 21 квітня 2021 року у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
Зобов'язано ГУПФ в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі тримісячної пенсії годувальника ОСОБА_2 .
Стягнуто з ГУПФ України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 816 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- судом першої інстанції не враховано, що у зв'язку з розбіжностями в наданих позивачем документах, що засвідчують особу та ступінь родинного зв'язку (у свідоцтві про шлюб ім'я та прізвище громадянина, який уклав шлюб, зазначено російською мовою як ОСОБА_2 , а в паспорті та свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 ), та ненаданням довідки уповноважених органів з місця проживання про перебування члена сім'ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні, для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника правових підстав немає. Також, не надано доказів на підтвердження, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією й тією ж особою, а також доказів про встановлення факту родинного зв'язку між позивачем та померлою особою не надходило;
- судом першої інстанції необґрунтовано стягнуто з ГУПФ України в Одеській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 816 грн., оскільки це порушує положення ч.1 ст. 73 Закон України №1058-ІV, а тому виконання такої вимоги призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України та суперечитиме нормам чинного законодавства.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що суд першої інстанції виніс обґрунтоване, правомірне, з дотриманням норм матеріального та процесуального права рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
19 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУПФ України в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги за померлого ОСОБА_2 , за результатом розгляду якої ГУПФ України в Одеській області листом від 21 квітня 2021 року №1500-0405-8/50433 відмовив у виплаті одноразової допомоги за померлого ОСОБА_2 , у зв'язку з розбіжностями в наданих документах, що засвідчують особу та ступінь родинного зв'язку (у свідоцтві про шлюб ім'я та прізвище громадянина, який уклав шлюб, зазначено російською мовою як ОСОБА_2 , а в паспорті та свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 ) та повідомлено, що для вирішення зазначеного питання необхідно привести вказані документи у відповідність, звернувшись до компетентних органів, які їх видавали, або до суду.
28 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Одеській області із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України №2262-ХІІ та 24 травня 2021 року, у зв'язку з неотриманням відповіді на попереднє звернення, подала заяву про результати розгляду заяви про призначення пенсії по втраті годувальника та надання рішення прийнятого за результатом такого розгляду.
Листом ГУПФ України в Одеській області від 15 липня 2021 року надано відповідь ОСОБА_1 за №11635-10984/К-02/8-1500/21 та зазначено, що до заяви не було надано підтвердження про знаходження на утриманні чоловіка, а також в свідоцтві про одруження невірно зазначено ім'я чоловіка та, що після надходження зазначених документів, Головним управлінням буде вирішено питання щодо призначення пенсії.
16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Одеській області із заявою про надання роз'яснень, які саме документи необхідно подати про знаходження на утриманні чоловіка, який його зміст та форма і чим саме передбачений такий вид документу.
Листом ГУПФ України в Одеській області від 20 серпня 2021 року №14477-13759/К-02/8-1500/21 повідомлено заявника, що у зв'язку з розбіжностями в наданих документах, що засвідчують особу та ступінь родинного зв'язку та ненаданням довідки уповноважених органів з місця проживання про перебування члена сім'ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні, для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника правових підста немає.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , яка перебувала у шлюбі з померлим ОСОБА_2 (" ОСОБА_2 "), втратила годувальника та має право на отримання допомоги в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною відмову ГУПФ України в Одеській області у листі від 21 квітня 2021 року у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 та зобов'язання ГУПФ України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі тримісячної пенсії годувальника ОСОБА_2 .
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.ч.1-3 ст. 75 Сімейного кодексу України, ч.1 ст. 10, ч.1, п.1 ч.2, ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 9, 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п.12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" №393 від 17 липня 1992 року, які регулюють спірні правовідносини.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 ст. 10 Закону України №1058-ІV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно ч.1 ст. 36 Закону України №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у ч.2 ст. 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Пунктом 1 ч.2, ч.3 ст. 36 Закону України №1058-ІV встановлено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону;
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в ч.2 цієї статті, якщо вони:1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Крім того, ст. 61 Закону України №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Частинами 1-3 ст. 75 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, II чи III групи.
Відповідно ст. 9 Закону України №2262-ХІІ членам сімей військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в разі втрати годувальника в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" №393 від 17 липня 1992 року (далі - Постанова №393) членам сім'ї померлих пенсіонерів із числа військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони, осіб, зазначених у пункті ж ст.1-2 Закону України №2262-ХІІ незалежно від призначення пенсій в разі втрати годувальника, виплачується одноразова грошова допомога: дружині - в розмірі тримісячної пенсії годувальника і на кожного непрацездатного члена сім'ї - у розмірі місячної пенсії годувальника.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з " ОСОБА_2 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим 20 листопада 1965 року Приморською сільрадою Татарбунарського району Одеської області (а.с.12). До укладення шлюбу прізвище дружини - " ОСОБА_1 ".
Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_2 НОМЕР_2 , виданого 11 березня 1998 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, в графі "сімейний стан", зазначено про реєстрацію шлюбу 20 листопада 1965 року з ОСОБА_1 (а.с.15-17).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали за однією адресою, що підтверджується довідкою про зняття з реєстрації місця проживання особи ОСОБА_2 від 06 травня 2021 року за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку зі смертю (а.с.19) та довідкою від 02 вересня 2021 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (а.с.13).
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_2 і ОСОБА_2 є однією і тією ж особою.
Таким чином, ОСОБА_1 , яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), має право на отримання пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, ОСОБА_2 , відповідно до Закону №2262-ХІІ, що вірно зазначено судом першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Одеській області від 27 липня 2021 року №605 "Про відмову в призначенні пенсії" та зобов'язання призначити ОСОБА_1 з 04 квітня 2021 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Крім того, колегія суддів критично відноситься до твердження апелянта про необґрунтованість стягнення з ГУПФ України в Одеській області витрат по сплаті судового збору з посиланням на ст. 73 Закону України №1058-ІV, оскільки процесуальні правовідносини з приводу розподілу судових витрат регулюються ст. 139 КАС України, яка, стосовно цих правовідносин, є спеціальної правової нормою і тому підлягає застосуванню.
Згідно п.1 ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 05 квітня 2022 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.