Справа № 133/2004/21
Провадження №11-кп/801/411/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
31 березня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
зі секретарем: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 15 березня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020230000130 від 14.04.2021р. та №12021020230000236 від 06.07.2021р. по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
захисника : ОСОБА_8 ,
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 15 березня 2022 року клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено.
Продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, до 13 травня 2022 року включно.
Залишено без змін визначений обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 45400,00грн.).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави покладено на обвинуваченого наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13.05.2022р.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно клопотання, ОСОБА_6 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та обвинувальний акт відносно якого 15.02.2021 року направлено до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочин, пов'язаний з протиправним заволодінням чужим майном.
Так, ОСОБА_6 14.04.2021 року близько 03:00 годин, перебуваючи в АДРЕСА_1 на території муніципального ринку, що знаходиться за приміщенням кафе-магазину «Рідна хата», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , маючи умисел, направлений на відкрите протиправне заволодіння чужим майном, діючи повторно, підбігли до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які знаходились між торгівельними прилавками ринку. Підбігши до ОСОБА_12 , ОСОБА_10 завдав два удари по голові останнього дерев'яною палицею, яку заздалегідь взяв з квартири, в якій проживає, завдавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани в ділянці верхнього повіка лівого ока, восьми саден в лобній ділянці, синця в лівій очній ділянці, які у відповідності до висновку експерта не були небезпечними для життя в момент їх заподіяння, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В цей час ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_11 , якого схопив за одяг та завдав декілька ударів кулаками рук по тулубу останнього, завдавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді садна на задній поверхні лівого плеча, синця лівої лопатки, синця в ділянці лівого променево-зап'ясного суглобу, які у відповідності до висновку експерта не були небезпечними для життя в момент їх заподіяння, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Залишивши ОСОБА_11 , ОСОБА_6 підбіг до присівшого на коліна ОСОБА_12 , з якого зірвав належну ОСОБА_11 сумку-рюкзак торгової марки «Umbo» комбінованого синьо-червоного кольору, вартістю у відповідності до висновку експерта 430 гривень, в якій знаходились кросівки «Puma» червоного кольору, вартістю у відповідності до довідки вартості 800 гривень, а також зірвав з останнього належну йому чоловічу сумку із шкірозамінника чорного кольору «Diverse PREMIUM», вартістю у відповідності до висновку експерта 475 гривень, в якій знаходились мобільний телефон Xiaoma Redma 6A Black 2 GB RAM 16 GB ROM, вартістю у відповідності до висновку експерта 1466,67 гривень зі встановленим стартовим пакетом оператора «Лайфселл», вартістю у відповідності до довідки вартості 100 гривень, чоловічий гаманець, вартістю у відповідності до довідки вартості 300 гривень, в середині якого знаходились паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_12 , кредитні картки, банку «Монобанк» та «Альфабанк», посвідчення водія штабелера, видане уповноваженими органами Республіки Польща та гроші в сумі 200 гривень.
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 залишили місце пригоди та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, спільно розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Умисними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження та заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 1230 грн., а потерпілому ОСОБА_13 спричинено тілесні ушкодження та заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 2541,67 грн.
Таким чином ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Окрім цього, 08.05.20221 о 21:40 год., ОСОБА_6 , знаходячись в м. Козятин по вул. 8-ма Гвардійська, де разом з ОСОБА_14 перебував в автомобілі останнього та як ОСОБА_14 привіз ОСОБА_6 до м. Козятин з м. Житомира. В зв'язку з відсутністю грошових котів для розрахунку за проїзд, ОСОБА_6 попросив у ОСОБА_14 , мобільний телефон «Samsung Galaxy M30s» синього кольору під приводом здійснення дзвінка до знайомих. Останній, довіряючи ОСОБА_6 надав йому мобільний телефон.
В цей час у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на протиправне заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_14 . Діючи повторно, ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, не маючи на меті подальшого повернення вказаного мобільного телефону, імітуючи спроби зробити дзвінок, вийшов з автомобіля та з телефоном покинув місце події, розпорядився ним на власний розсуд, збувши в подальшому до ломбарду.
У відповідності до висновку експерта вартість мобільного телефону «Samsung Galaxy M30s» становила 4266,67 грн., вартість встановленого стартового пакету оператора «Лайфселл» у відповідності до довідки вартості становила 100,00 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 3,00 грн., вартість встановленого стартового пакету оператора «Водафон» у відповідності до довідки вартості становила 70,00 гривень, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 5,00 грн.
Шахрайськими діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_14 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 4444,67 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.
Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 27.06.2021 року близько 12:40 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, прийшов до торгового контейнера, що розташований по АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виконуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, пересвідчившись в тому, що власниця відсутня та ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за його протиправними діями ОСОБА_6 повторно викрав з прилавка мобільний телефон «Samsung Galaxy J4» лавандового кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартість 1933,00 грн., з встановленою сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» вартістю 70,00 грн. та сім-картою оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» вартістю 70,00 гривень без коштів на рахунку з картою пам'яті на 16 Гб вартістю 115,00 грн., який знаходиться в прозорому силіконовому чохлі з декоративним каміннях на задній стінці у вигляді півмісяця, вартістю 100,00 грн.
Після чого з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_16 матеріальної шкоди на загальну суму 2288,00 грн.
Окрім цього, 22.07.2021 року близько 05:00 годин ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, прийшов до будинку ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований по АДРЕСА_3 . Перебуваючи на вулиці поруч з будинком, виконуючи злочинні дії направленні на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, пересвідчившись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за його протиправними діями. ОСОБА_6 , відчинив передні ліві двері ВАЗ-21011, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_18 , та який перебуває у законному користуванні ОСОБА_17 через яку проник до середини вказаного автомобіля. Перебуваючи в салоні даного автомобіля ОСОБА_6 , продовжуючи виконувати свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, повторно викрав авто магнітолу «LG» LAC-UA 250, вартість якої відповідно становить 255,00 грн. Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи біля вказаного автомобіля, відчинив капот, звідки таємно викрав акумуляторну батарею марки «Westa» 12 В, 60 Ач, 600 А (EN) 100 мин., вартість якої становила 799,03 грн., після чого з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 1054,03 грн.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 15.03.2022 року, постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.
Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого мотивовано тим, що він майже рік перебуває під вартою, за цей час він усвідомив свою провину та повністю розкаюється у інкримінованому йому злочині, відшкодував як матеріальну так і моральну шкоду, переховуватись від суду не буде, має постійне місце проживання, на утриманні є дружина та двоє неповнолітніх дітей, які потребують допомоги.
В суді першої інстанції при розгляді клопотання було порушено його право на захист, оскільки по його вимозі не було призначено йому захисника.
Крім того, звертає увагу суду на те, що бажає стати на захист своєї батьківщини.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_8 , які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили їх задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги просив залишити її без задоволення, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 дотримався вимог кримінального процесуального закону.
З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України.
Об'єднане кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021020230000130 від 14.04.2021 року, та №12021020230000236 від 06.07.2021 року, стосовно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України перебуває на розгляді у суді першої інстанції.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких корисливих злочинів, а також, беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, а тому ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд першої інстанції обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на час розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, суд апеляційної інстанції вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого триває, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам, доведеним прокурором, а також забезпечити безпеку суспільства від нових протиправних посягань обвинуваченого, враховуючи ступінь суспільної небезпеки злочину, у якому він обвинувачується.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 своїми діями показав свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, проявив самовпевненість у безкараності за свої вчинки, таким чином, перебування його на волі може призвести до можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, що в подальшому ускладнить проведення судового розгляду.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, невзявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд продовжив відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід, який є співмірним кримінальним правопорушенням, у вчиненні яких обвинувачується останній.
Підстави для скасування ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 15.03.2022 року про продовження запобіжного заходу обвинуваченому відсутні.
Керуючись ст.405,419 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 .
Ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 15 березня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4