Справа № 129/2554/15-ц
Провадження № 22-ц/801/634/2022
Категорія: 11
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.
Доповідач:Сало Т. Б.
05 квітня 2022 рокуСправа № 129/2554/15-цм. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Берегового О.Ю., Ковальчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 17 січня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену суддею Бондар О.В. в м. Гайсині, дата складення повного тексту ухвали невідома, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Спілки співвласників майнових паїв села Бубнівка в особі голови спілки Слободянюк Ніни Володимирівни про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення матеріальної шкоди,
встановив:
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 усунення перешкод в користуванні майном.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 17 січня 2022 року позовну заяву Кожушаного залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У скарзі зазначає, що його представником на електронну адресу суду була надіслана заява, підписана електронним цифровим підписом, про неможливість участі в судовому засіданні у зв'язку з хворобою і така неявка є поважною; його неявка та неявка представника в судове засідання 17.01.2022 не може вважатися повторною, оскільки в попередньому судовому засіданні 30.11.2021 був присутнім представник позивача.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
У судове засідання, призначене на 05.04.2022, учасники справи не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Гуменюк Н.В. надійшла заява, в якій вона просила розгляд апеляційної скарги провести у її відсутність, так як не може з'явитися в судове засідання у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів прийшла до висновку про розгляд справи у відсутність належно повідомлених учасників справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 в серпні 2015 року звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном (а.с.2-4 т.1).
З матеріалів справи вбачається, що вказана цивільна справа розглядалась досить тривалий час: позовна заява надійшла до суду 31.08.2015 та в цей же день відкрито провадження у справі.
Останні судові засідання призначалися на 30.11.2021 та 17.01.2022.
У судовому засіданні 30.11.2021 був присутнім представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гуменюк Н.В., що слідує з протоколу судового засідання (а.с.158 т.2).
30.11.2021 розгляд справи було відкладено на 17.01.2022.
17.01.2022 на електронну адресу суду від Гуменюк Н.В. надійшла заява з використанням електронного цифрового підпису (про що наявна відмітка на заяві) про перенесення розгляду справи у зв'язку з її перебуванням на лікарняному (а.с.164 т.2).
17.01.2022 в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявила клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник, які належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, а неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи.
За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З аналізу зазначених положень закону слідує, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду із вказаної підстави можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.
Умовою для застосування ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №756/6049/19 зазначено, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що в попередньому судовому засіданні 30.11.2021 був присутній представник позивача, а тому в даному випадку у зв'язку з неявкою позивача та його представника в судове засідання 17.01.2022 не можна говорити про повторність неявки в судове засідання.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив про попередні неявки в судові засідання ОСОБА_1 та його представника (протягом 2017-2021 років). Однак, викладаючи хронологію таких засідань та вказуючи про причини неявки в них позивача та його представника суд не надав аналізу таким діям (поведінці) та залишив позовну заяву без розгляду саме у зв'язку з повторною неявкою позивача (його представника) в судове засідання.
Однак, зважаючи на відсутність повторності (двічі підряд) неявки в судове засідання позивача, судом безпідставно було залишено позов без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
У зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 17 січня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.Ю. Береговий
О.В. Ковальчук