Справа №760/2020/21
2-а/760/282/22
10 січня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Омельченко Ю. М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції, сержанта поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Департамента патрульної поліції Філіппова Владислава Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Департамента патрульної поліції, сержанта поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Департамента патрульної поліції Філіппова В. В., в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3704004 від 24 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 24 січня 2021 року о 12-30 год. на автозаправці «Окко», за адресою: м. Київ, вул. Брожка 21А/2, до нього підійшов інспектор та повідомив, що він порушив правила дорожнього руху, а саме, перетнув лінію дорожньої розмітки 1.3 - подвійна суцільна горизонтальна лінія дорожньої розмітки. У зв'язку з чим, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3704004, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає вимогам закону, зокрема, винесена необґрунтовано, без урахування обставин що мають значення для прийняття рішення. Крім того, інспектором не було надано доказів скоєння адміністративного правопорушення, не зазначено в постанові засіб, яким здійснено відеозапис, його модель. Водночас, позивач стверджує, що він не порушував правил дорожнього руху.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2021 року для розгляду вказаної справи визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
28 січня 2021 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.
17 лютого 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому останній просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що відповідач, 24 січня 2021 року, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції, здійснюючи патрулювання визначеної території Голосіївського району м. Києва став свідком вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, а отже вина особи є доведеною. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було роз'яснено позивачу його права, розпочавши розгляд справи, інспектор назвав своє ім'я, прізвище, посаду та спеціальне звання, а також посянив позивачу підставу зупинку та роз'яснив, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП. Оцінившии докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення, керуючись законом, інспектор постановив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, прередбаченого частиною першою статті 122 КУпАП. Крім того, порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на цих ПДР України.
Судом установлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3704004 від 24 січня 2021 року, позивач ОСОБА_1 , 24 січня 2021 року о 12-39 год., керуючи транспортним засобом марки «Honda Civіc», номерний знак НОМЕР_1 по вул. В. Брожка 21А/2 у м. Києві, здійснив поворот ліворуч, перетнувши лінію дорожньої розмітки 1.3. подвійна суцільна лінія дорожньої розмітки яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив пункт 8.5.1. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 122 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3704004 від 24 січня 2021 року складена поліцейським Управління патрульної поліції в м. Києві Філіпповим В. В. за адресою: м. Київ, вул. В. Брожка, 21А/2.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Пунктом 8.5.1. ПДР України визначено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
За частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення та зазначає, що він не порушував Правил дорожного руху, а при розгляді справи були допущені істотні порушення.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису, наданого відповідачем з нагрудного відеореєстратора поліцейського, вбачається лише той факт, що позивач знаходився в автомобілі на території автозаправки, а не факт здійснення правопорушення.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.
Однак, відповідачем не виконано обов'язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду надано не було.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, поданих відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови та відеозапису, з якого не вбачається факт керування транспортним засобом та відповідно вчинення равпопорушення позивачем, відповідачем не надано.
Оскаржувана постанова серії ЕАН № 3704004 від 24 січня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення, зокрема не доведено, що позивач здійснюючи поворот ліворуч перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАН № 3704004 від 24 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.
Що стосується вимог позивача про визнання дій протиправними, то вони не підлягають задоволенню, оскільки повноваження суду при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, зводяться до права на залишення без змін, скасування рішення або зміну заходу стягнення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції, сержанта поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Департамента патрульної поліції Філіппова Владислава Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3704004 від 24 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 454 грн.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 ;
відповідачі: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; сержант поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Філіппов Владислав Володимирович, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна