Справа №760/27360/21
1-кп/760/1694/22
10 березня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090002661 від 28.09.2021 року,
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт, затверджений 30.09.2021 р. прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090002661 від 28.09.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
На підставі ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року вирішено продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, до 13.03.2022 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У зв'язку із зазначеним суди України переведені у роботу в умовах воєнного стану та продовжують забезпечувати доступ до правосуддя.
З метою забезпечення безпеки учасників провадження, керуючись положеннями ст. 336 КПК України, на підставі ухвали суду від 04.03.2022 року суд прийшов до висновку про необхідність проведення судового засідання, призначеного на 10.03.2022 на 12 год. 30 хв., де має вирішуватись питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_4 в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор», де утримується обвинувачений.
У зв'язку із неможливістю вийти на зв'язок із захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_6 , керуючись положеннями ст. 49, 54 КПК України, на підставі ухвали суду від 04.03.2022 року суд призначив обвинуваченому ОСОБА_7 захисника з Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в м. Києві для участі в окремій процесуальній дії - вирішення питання доцільності продовження обвинуваченому тримання під вартою.
У судове засідання, призначене на 10.03.2022 р., прибув захисник ОСОБА_3 .
Відповідно до рапорту начальника ВКВСР ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку із запровадженим на території України воєнним станом на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р., з метою забезпечення безпеки осіб, які утримуються в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», та у зв'язку із відсутністю технічної можливості провести судові засідання в режимі відеоконференції з Солом'янським районним судом міста Києва та неможливістю здійснити етапування обвинуваченого до зали суду, доповідається про неможливість забезпечити участь у судовому засідання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Суд також вживав усіх можливих заходів, аби забезпечити відео зв'язок із ДУ «Київський слідчий ізолятор» шляхом портативних засобів зв'язку, однак встановити з'єднання не вдалось через відсутність інтернет зв'язку із ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Також, суд довів до відому учасників провадження, що судове засідання відбудеться без участі у складі суду секретаря судового засідання, та суд візьме на себе функцію фіксації судового процесу у вказаному кримінальному провадженні, використовуючи систему Аккорд, у зв'язку із неможливістю прибути на місце роботи секретаря судового засідання.
Прокурор та захисник зазначили про можливість розгляду судом питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 у відсутність обвинуваченого, із врахуванням впровадженого на території України воєнного стану та неможливістю забезпечити особисту участь обвинуваченого в судовому засіданні з боку ДУ «Київський слідчий ізолятор», де утримується обвинувачений, з мотивів збереження життя та здоров'я останнього в умовах збройної агресії, війни російської федерації проти України.
Заслухавши думки учасників провадження, суд зазначає, що норми чинного КПК України не адаптовані під обставини воєнного стану, оскільки не передбачають чіткого алгоритму дій судді під час розгляду кримінальних проваджень по суті в суді першої інстанції у випадку необхідності вирішити питання, визначене ч. 3 ст. 331 КПК України в умовах воєнного стану, коли з мотивів збереження життя та здоров'я обвинуваченого, є неможливим забезпечення його особистої участі у судовому засіданні. Також, чинний КПК України не передбачає пряму можливість суду відійти від положень ст. ст. 73, 107 КПК України, у випадку неможливості прибути на робоче місце секретаря судового засідання з метою фіксації судового засідання технічними засобами та ведення журналу судового засідання, з об'єктивних підстав, пов'язаних із збереженням життя та здоров'я, які суд безумовно визнає поважними причинами відсутності секретаря у складі суду.
Відповідно до ст. 124 КПК України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно зі ст. 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово.
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим.
Як зазначалось вище, на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.
Тобто, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що суд не може самоусунутись від виконання своїх прямих конституційно передбачених повноважень та функцій із здійснення правосуддя на території України в умовах воєнного стану по причині відсутності в складі суду секретаря судового засідання, основним завданням якого по суті є фіксація ходу судового засідання. Тим більше, коли відсутність секретаря судового засідання є вимушеною і пов'язаною із захистом свого життя та здоров'я від небезпеки, яку несе за собою агресія російської федерації під час війни в Україні.
Також, у даному випадку суд бере на себе всю повноту відповідальності та самостійно покладає на себе функцію здійснення фіксації судового засідання, з метою забезпечення виконання положень ч. 4 ст. 107 КПК України, і у присутності захисника та прокурора із вжиттям усіх залежних від суду заходів, спрямованих на участь у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи терміновість вирішення питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, в умовах воєнного стану, забезпечуючи безпеку обвинуваченого ОСОБА_4 , приходить до висновку про виключну можливість в умовах воєнного стану, без наявності чинного достатнього врегулювання даних обставин нормами КПК України, здійснити розгляд питання, визначеного ч. 3 ст. 331 КПК України, у відсутність обвинуваченого ОСОБА_4 , та прийшов до наступних висновків.
Прокурор ОСОБА_2 вважала доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 тримання під вартою на 60 днів, із врахуванням тієї обставини, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років. Продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, із врахуванням тієї обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_3 заперечував проти продовження обвинуваченому тримання під вартою на 60 днів, оскільки відсутні ризики, передбаченні ст. 177 КПК України, так, як раніше зазначала захисник обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_4 одружений із ОСОБА_8 , яка надала йому позитивну характеристику, має постійне місце проживання по АДРЕСА_1 , офіційно працевлаштований у ТОВ «Будівельна фірма «Барельєф».
Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 13.03.2022, однак судове слідство по кримінальному провадженню не завершено та не прийнято остаточного рішення, враховуючи те, що не відпали ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризики того, що обвинувачений може переховування від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення), суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, тобто до 08 травня 2022 року включно.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду та правоохоронних органів.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 11.03.2009 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК України, невідбуте покарання за вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 31.05.2021 р. за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці, також обвинувачений ОСОБА_4 знайомий з потерпілим у даному кримінальному провадженні та володіє інформацією про свідків, що у своїй сукупності свідчить про те, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стосовно наявності у обвинуваченого стійних соціальних зв'язків, то суд зазначає, що доводи захисника стосовно того, що обвинувачений перебуває у шлюбі з ОСОБА_9 , не підтверджені належними доказами, зокрема суду не подано свідоцтво про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Характеристика, надана захисником, за підписом прораба БФ «Барельєф» від 29.09.2021 р. не свідчить, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах із даним товариством, зокрема - копія трудової книжки до суду не подана.
Вирішуючи питання про доцільність продовження обвинуваченому тримання під вартою, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м. Києві, однак вказані вище обставини у своїй сукупності не зменшують та не спростовують існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на що звертав увагу суд у вказаній ухвалі.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не запобігатиме уникненню ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено судом.
Тому, із врахуванням положень ч. 3 ст. 331 КПК України, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08.05.2022 року включно.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Розгляд кримінального провадження по суті у відсутність обвинуваченого є процесуально неможливим, а тому суд відкладає слухання справи на іншу дату, про яку додатково будуть повідомлені учасники кримінального провадження.
Керуючись ч. 3 ст. 331, ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 194, 196, 197, 376, 615 КПК України, ст. ст. 29, 124 Конституції України, ст. ст. 6, 15 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», суддя, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 травня 2022 року включно.
Ухвала суду діє до 08 травня 2022 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1