31 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/3208/21 пров. № А/857/1434/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року (головуючої судді Подлісної І.М., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 15 хв. за правилами спрощеного позовного провадження в м. Тернопіль повний текст рішення складено 27.10.2021) у справі №500/3208/21 за позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 07.06.2021 звернувся в суд з позовом до Підгороднянської сільської ради в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 Рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 162 від 09 квітня 2021 року, про відмову в наданні дозволу йому на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, зобов'язати Підгороднянську сільську раду надати дозвіл йому на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га, розташованої в межах населеного пункту с. Почапинці Тернопільського району Тернопільської області, для ведення особистого селянського господарства, визнати протиправним та скасувати пункт 1.12 Рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №160 від 09 квітня 2021 року, про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону частини земельної ділянки площею 2,0000 га від земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 7,0000 га, розташованої в межах населеного пункту с. Почапинці Тернопільського району Тернопільської області, а також пункт 13 Рішення № 160 від 09 квітня 2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення частини земельної ділянки площею 2,0000 га від земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах, орієнтовною площею 7,0000 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах населеного пункту с. Почапинці Тернопільського району Тернопільської області.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано п. 3 Рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №162 від 09.04.2021 р. «Про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га. для ведення особистого селянського господарства». Зобов'язано Підгороднянську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га. розташованої в межах населеного пункту с. Почапинці, Тернопільського району Тернопільської області для ведення особистого селянського господарства. Визнано протиправним та скасовано п. 1.12 Рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №160 від 09 квітня 2021 року, про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону частини земельної ділянки площею 2,0000 га. від земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 7,0000 га. розташованої в межах населеного пункту с. Почапинці, Тернопільського району Тернопільської області та п. 1.13 Рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №160 від 09 квітня 2021 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою частини земельної ділянки площею 2,0000 га. від земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах, орієнтовною площею 7,0000 га. для веденння товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах населеного пункту с. Почапинці, Тернопільського району Тернопільської області. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Підгороднянська сільська рада подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підгороднянської сільської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у справі №500/3208/21 та ухвалою суду від 07.02.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 23 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , на адресу Підгороднянської об'єднаної територіальної громади було направлено заяву від 23 лютого 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Почапинської сільської ради в складі Підгороднянської ОТГ в Тернопільській області. До даної заяви було додано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Відповідно до електронного сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошти, вказана заява була доставлено Відповідачу 24 лютого 2021 року.
09 квітня 2021 року, Підгороднянською сільською радою було розглянуто дану заяву та прийнято рішення про відмову в наданні дозволу позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га. для ведення особистого селянського господарства, що було оформлено Рішенням № 162 від 09 квітня 2021 року Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Таке рішення про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вмотивоване тим, що дана земельна ділянка включена в перелік земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону. Рішення Підгороднянської сільської ради № 162 від 09 квітня 2021 року було оприлюднено на офіційному сайті сільської ради https://pidgorodnyanska-gromada.gov.ua 21 квітня 2021 року.
Не погодившись із даним рішенням, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (стаття 13 Конституції України).
Земельні відносини в України визначені та врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) , а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Земельні відносини визначені, як суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (стаття 2 ЗК України).
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно частини 3 статті 78 ЗК України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Пунктом «б» частини 1 статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Так, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмовляючи позивачу у надані дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності розташованої за адресою: село Почапинці Тернопільського району, відповідач зіслався на те, що дана земельна ділянка відноситься до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону. Рішення Підгороднянської сільської ради № 162 від 09 квітня 2021 року було оприлюднено на офіційному сайті сільської ради https://pidgorodnyanska-gromada.gov.ua 21 квітня 2021 року.
Судом встановлено на підставі матеріалів справи, що у 2010 році ПП «Матек» на замовлення Почапинської сільської ради, до складу якої входили населені пункти сіл Почапинці та Забойки, розроблено Проект землеустрою щодо часткової зміни межі сіл Почапинці і Забойки Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (далі - Проект). Проект затверджено рішенням 37-ї сесії п'ятого скликання Тернопільської обласної ради від 09.12.2010р. №1094 «Про затвердження проекту землеустрою щодо часткової зміни меж сіл Забойки та Почапинці Почапинської сільської ради Тернопільського району».
Спірна земельна ділянка згідно наявних у Проекті відомостей руху земель згідно звіту 6-ЗЕМ с.Забойки та індексно-кадастрової карти про зміну межі сіл Забойки та Почапинці, знаходиться в межах села Забойки входить до складу земельної ділянки за номером 15 (за Ткачихою) площею 14,5231 га. Також згідно план-схеми земельної площею 14,5231 га розробленої у Проекті, вона поділена на п'ять окремих ділянок з різними площами, конфігурацією та категоріями земель. При цьому заявлена позивачем земельна ділянка, увійшла до складу земельної ділянки площею 5,3231 га, які за Проектом визначені землями загального користування (сіножаття).
Суд зазначає, що згідно положень статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом.
Згідно з підпунктом 5 пункту 97 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, зазначені у пункті 22 цього Порядку, на підставі відомостей про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, матеріалів інвентаризації земель.
Поряд із цим, як встановлено судом інвентаризація земель на яких розташована спірна земельна ділянка відповідачем не проводилася, що не заперечується апелянтом.
При цьому згідно відомостей з Державного земельного кадастру, які у відповідності до п.12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом, спірна земельна є вільною та не віднесена до земель загального користування.
У відповіді на запит представника позивача Держгеокадастр у Тернопільській області від 04.06.2021 вказав, зокрема, що усі відомості (за 1998 -2016 роки) стосовно змін меж населених пунктів в тому числі с. Почапинці, відображались у державній статистичній звітності.
Крім того, така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, як включення земельної ділянки в перелік земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, не визначена частиною 7 статті 118 ЗК України, тобто не входить до переліку вичерпних підстав для відмови у наданні такого дозволу, тому відповідач, приймаючи рішення № 162 від 09 квітня 2021 року в частині відмови в наданні дозволу позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, діяв протиправно.
Також, слід звернути увагу, що заява від 23 лютого 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Почапинської сільської ради в складі Підгороднянської ОТГ в Тернопільській області, отримана Відповідачем 24 лютого 2021 року, а розглянута була аж 09 квітня 2021 року, тобто більше, ніж через місяць, що також суперечить вимогам частиною 7 статті 118 ЗК України, а також ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де зазначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць, та є виходом відповідача за межі своїх законодавчо закріплених повноважень.
Підставою для відмови позивача у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідач у п. 3 Рішення № 162 від 09 квітня 2021 року зазначає те, що дана земельна ділянка включена в перелік земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.
У відповіді № 528 від 13 травня 2021 року на адвокатський запит від 11 травня 2021 року, Відповідач зазначає, що рішенням восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради № 160 від 09 квітня 2021 року земельна ділянка в межах населеного пункту с. Почапинці Тернопільського району Тернопільської області, стосовно якої мною було подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, включена до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону (пункти 1, 1.2 рішення), а пунктом 13 рішення надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності для подальшого продажу права оренди на неї на земельних трогах.
Рішення Підгороднянської сільської ради № 160 від 09 квітня 2021 року було оприлюднено на офіційному сайті сільської ради https://pidgorodnyanska-gromada. gov.ua 21 квітня 2021 року.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Крім того, відповідно до пункту 6 статті 65 Регламенту Підгороднянської сільської ради, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Відповідно до пункту 7 цієї ж статті Регламенту, оприлюднення актів Ради здійснюється шляхом: розміщення на офіційному веб - сайті Підгороднянської сільської ради.
З наведеного випливає, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства Рішенням № 162 від 09 квітня 2021 року, посилався на Рішення Підгороднянської сільської ради № 160 від 09 квітня 2021 року, яке на той момент ще не набрало чинності та було прийнято в часі пізніше чи позивачем направлялася заява, а саме ОСОБА_1 , на адресу Підгороднянської об'єднаної територіальної громади було направлено заяву від 23 лютого 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Почапинської сільської ради в складі Підгороднянської ОТГ в Тернопільській області, а тому, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що пункт 3 Рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №162 від 09 квітня 2021 року, про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 зазначила таке: «Щодо ефективності обраного судом апеляційної інстанції способу захисту (зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою».
Таким чином, у цій справі відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки обставинами справи не підтверджено, що відповідачем здійснена повна перевірка наявності чи відсутності підстав для надання такого дозволу. При цьому суд зазначає, що при прийнятті рішення відповідач не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих підстав, які не знайшли свого підтвердження при оцінці судом у цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №806/2540/17.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що слід зобов'язати Підгороднянську сільську раду Тернопільського району повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 лютого 2021 року та прийняти відповідне рішення.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 1.12 Рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №160 від 09 квітня 2021 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 134 ЗК України, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .
Отже, враховуючи наведене, оскільки п. 3 Рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 162 від 09 квітня 2021 року, про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а також оскільки слід зобов'язати Відповідача надати позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га, розташованої в межах населеного пункту с. Почапинці Тернопільського району Тернопільської області, для ведення особистого селянського господарства, то земельні торги на таку земельну ділянку проводитись не можуть, тому судом правомірно скасовані пункт 1.12 та пункт 13 Рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 160 від 09 квітня 2021 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у справі №500/3208/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Л.Я. Гудим
Р.Й. Коваль