23 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 459/30/21 пров. № А/857/2926/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Приступи Р.Л.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 23 грудня 2021 року (головуючого судді Демяновської Ю.Д., ухвалене у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Червоноград повний текст рішення складено 23.12.2021) у справі №459/30/21 провадження № 2-а/459/9/2021 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 05.01.2021 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №13/160/0783-0783 від 31.12.2020, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3 400,00 грн. та закрити таку.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23 грудня 2021 року задоволено позов.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Держпраці у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, вважає рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 КАС України.
Згідно з частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.12.2020 Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано наказ №1629-П на проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю ВП «Шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» (а.с.41).
24.12.2020 Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано направлення вих.№1614 для проведення позапланової перевірки додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; додержання законодавства у сфері державного гірничого нагляду у ВП «Шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» юридична адреса: Львівська область м. Червоноград вул. Львівська, 68 (а.с.43).
У період часу з 09.00 год. 28 грудня 2020 року по 17.00 год. 30 грудня 2020 року Головне управління Держпраці у Львівській області, у присутності уповноваженої особи - головного маркшейдера ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» Ярмоли А. І., провело позапланову перевірку у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілл'я щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною в частині ведення гірничих робіт лавою № 593 пласта п8в Тонкий-ІІІ ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». За результатами перевірки 30.12.2020 склав акт перевірки за №13/09/160/0628 (а.с.47-51).
30.12.2020 працівниками Головного управлінням Держпраці у Львівській області винесено припис №13/09/160/0628-0480 про усунення виявлених порушень (а.с.44-46).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №380/2289/21, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021, задоволено позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Межирічанська», визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Львівській області №13/09/160/0628-0480 від 30 грудня 2020 року.
30.12.2020 головним державним інспектором відділу нагляду у вугільній промисловості управління гірничого нагляду Злою Н.Я. Головного управлінням Держпраці у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВ №13/160/0783 відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого встановлено, що 28 грудня 2020 року - 30 грудня 2020 року при проведенні позапланової перевірки дотримання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в частині ведення гірничих робіт лавою № 593 пласта п8в Тонкий-ІІІ ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» було виявлено, що ОСОБА_1 повідомив власників будинків АДРЕСА_1 ) пізніше ніж за 6 місяців до початку підробки їх лавою №593; не забезпечив дотримання правил раціонального виймання вугілля в лаві 593 шахти «Межирічанська»: не визначені розрахункові та допустимі показники деформацій для підроблюваних об'єктів - 5 житлових будинків АДРЕСА_1 та не встановлені вимоги щодо раціонального виймання вугілля та застосування засобів захисту підроблюваних об'єктів від впливу гірничих виробок, чим порушив вимоги п. 4.1, п. 4.2, п.4.11 НПАОП 10.0-1.01-3 Правил підробки будівель, споруд і природних об'єктів при видобуванні вугілля підземним способом ГСТУ 101.00159226.001-2003, статті 24,53 Кодексу України «Про надра», статті 18 Гірничого Закону України, що є порушенням статті 57 КУпАП. Протокол подано на розгляд головному державному інспектору відділу нагляду у вугільній промисловості управління гірничого нагляду Злій Н.Я. (а.с. 52-53).
Головним управлінням Держпраці у Львівській області 31.12.2020 винесено постанову ЛВ №13/160/0783-0783 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення частини п'ятої та/або шостої статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4 (потрібно підкреслити) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накласти на нього (неї) адміністративне у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп., відповідно підкреслено статтю 57 КУпАП. (а.с.54-55).
Не погодившись із даною постановою про адміністративне правопорушення позивач звернувся до суду щодо її скасування.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що дослідивши та проаналізувавши заявлені позивачем позовні вимоги та суть спору встановлено підстави для задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із статтею 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави вважати, що порушення статті 57 КУпАП є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності з врахуванням наданням і долученням належним доказів вчинення особою.
Відповідно до частини 1 статті 231 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядає справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (частини п'ята (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шоста статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4).
Згідно частин 1- 4 статті 57 КУпАП самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв'язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні втрати і наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, що при складанні постанови інспектором не дотримано вимог КУпАП, а саме постанова серії ЛВ №13/160/0783-0783 від 31.12.2020, складена відносно позивача ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, зокрема, у наданих до суду позивачем та відповідачем копій постанов наявні неоднозначні трактування в зазначенні нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (ПІБ, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (ПІБ (за наявності) дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, який вказав, що наявні розбіжності в долученій до матеріалів справи копії постанови серії ЛВ №13/160/0783-0783 від 31.12.2020 щодо кваліфікації дій позивача не спростовано відповідачем, а тому не можливо встановити кваліфікацію, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Також, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №380/2289/21, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021, задоволено позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Межирічанська», визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Львівській області №13/09/160/0628-0480 від 30 грудня 2020 року, який був підставою для проведення позапланової перевірки, за результатами якої винесено спірну постанову, тому визнання протиправними дій щодо припису нівелює будь-які її правові наслідки.
Згідно з положеннями статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 57 КУпАП, не доведена в повному обсязі, а тому виключає притягнення його до адміністративної відповідальності, а також рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №380/2289/21, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021, скасовано припис, що був підставою для проведення позапланової перевірки, що в свою чергу тягне за собою протиправність рішення, прийнятого за наслідками такої, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №13/160/0783-0783 від 31.12.2020 скасована правомірно та провадження по адміністративній справі - закрито, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно частини 3 статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 268, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Червоноградського міського суду від 23 грудня 2021 року у справі №459/30/21 провадження № 2-а/459/9/2021 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Гуляк
Повний текст постанови складено 29.03.2022