23 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/2633/20 пров. № А/857/686/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Приступи Р.Л.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року (головуючої судді Мричко Н.І., ухвалену у відкритому судовому засіданні о 14 год. 17 хв. м. Львів повний текст ухвали складено 28.12.2021) у справі № 380/2633/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 30.01.2020 №91-03156, починаючи з 04.02.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) на підставі довідки від 30.01.2020 №91-03156, починаючи з 04.02.2020. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. Звернуто до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
07.12.2020 позивач подав до суду заяву про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/2633/20. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач не виконав рішення суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20, що є підставою для зобов'язання його подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/2633/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
13.12.2021 позивач подав до суду заяву про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення та про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач не виконав рішення суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20, що є підставою для зобов'язання його подати звіт про виконання рішення суду.
22.12.2021 відповідачем подано до суду заперечення на заяву позивача про зобов'язання його подати звіт про виконання судового рішення та про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, в яких зазначено, що рішення суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20 виконано, а саме проведено перерахунок пенсії позивача з 04.02.2020 на підставі довідки від 30.01.2020 №91-03156, а також нараховано доплату пенсії за період з 01.03.2020 по 31.12.2020 у розмірі 127456,00 грн., яка буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України.
Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення та про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу в адміністративній справі № 380/2633/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовлено повністю.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення та про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в порядку статті 382 КАС України в адміністративній справі № 380/2633/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
24.02.2022 ОСОБА_1 подав до апеляційного суду доводи, міркування у справі № 380/2633/20.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20 відповідача зобов'язано провести позивачу перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) на підставі довідки від 30.01.2020 №91-03156, починаючи з 04.02.2020. Крім цього, звернуто до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Львівський окружний адміністративний суд в ухвалі від 18.12.2020 встановив, що «доплату пенсії по рішенню суду в частині негайного виконання за період з 04.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 10550,12 грн. виплачено позивачу, що підтверджується відомостями за серпень 2020 року та постановою державного виконавця від 11.09.2020 ВП № 62665933 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 380/2633/20, виданого Львівським окружним адміністративним судом 09.07.2020. Також на виконання вказаного рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 04.02.2020 на підставі довідки від 30.01.2020 № 91-03156, згідно з яким після такого перерахунку розмір пенсійної виплати позивача з 01.01.2021 становить 17690,00 грн., а нарахована за період з 01.03.2020 по 31.12.2020 сума становить 127456,00 грн. Крім цього, відповідач таку доплату в сумі 127456,00 грн. включив в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач вжив всіх можливих заходів з метою виконання рішення суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20, проте з незалежних від нього причин рішення у повному обсязі не є виконаним. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20, а тому у задоволенні заяви позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення необхідно відмовити повністю». Вказана ухвала набрала законної сили.
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою - четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1 статті 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному вказаним Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач вжив всіх можливих заходів з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20, проте з незалежних від нього причин рішення суду у повному обсязі не є виконаним, відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №380/2633/20, що також було встановлено в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2020, яка набрала законної сили, а тому у задоволенні заяви позивача в цій частині відмовлено правомірно.
Щодо заяви позивача в частині накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу за невиконання рішення суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто штраф може бути накладений на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, лише у разі попереднього встановлення судом обов'язку такому суб'єкту владних повноважень подати звіт.
Колегія суддів враховує, що у межах цієї справи відповідача не зобов'язано подавати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20, а тому безпідставним є посилання позивача на наявність підстав для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Колегія суддів вважає, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на викладене, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20, колегія суддів доходить до висновку про передчасність застосування судового контролю в порядку статті 382 КАС України, суд не бачить підстав для встановлення вказаного виду судового контролю за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі.
Водночас, суд роз'яснює заявнику про те, що, в разі виникнення додаткових обставин, він не позбавлений права повторно звернутися до суду з відповідною заявою про встановлення судового контролю до суду, який прийняв рішення від 09.07.2020 в цій справі.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції дотримано норм процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття ухвали, а тому немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягають.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали. суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328, 382 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 380/2633/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 29.03.2022