31 березня 2022 року Справа № 160/3334/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
14 лютого2022 року (до відділення поштового зв'язку таку подано 08 лютого 2022 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч вимогам Конституції України, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", відповідачем у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року не нараховувалась та не виплачувалась їй індексація грошового забезпечення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/2420/21 від 23.04.2021 року військову частину НОМЕР_1 було зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. На виконання рішення суду військова частина НОМЕР_1 нарахувала позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 40 326,21 грн. (сорок тисяч триста двадцять шість гривень 21 копійка), виплатила 11.08.2021 року - 40 326,21 грн. (сорок тисяч триста двадцять шість гривень 21 копійка). Також позивач зауважує, що у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації цін набула право на отримання компенсації втрати частини доходів, в зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 року зазначена вище справа розподілена та 15.02.2022 передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 з 2002 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 255 від 18.11.2018 була звільнена у запас та виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ЗСУ наказом від 27.11.2018 № 119-РС з 29.11.2018.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 04.04.2017.
Станом на день прийняття наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини з нею не було проведено розрахунків щодо зарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення, яка була гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, а також численними роз'ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони.
У зв'язку із чим, позивач звернулася до суду із позовною заявою. За наслідками розгляду даної позовної зави, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року у справі №160/2420/21 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду військова частина НОМЕР_1 нарахувала позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 40 326,21 грн. (сорок тисяч триста двадцять шість гривень 21 копійка), виплатила 11.08.2021 року - 40 326,21 грн. (сорок тисяч триста двадцять шість гривень 21 копійка).
З матеріалів справи убачається, що 16.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації 11.08.2021 року.
Листом від 07.09.2021 року за №50/4 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивачу про те, що при звільнені остання не заявляла скарг і заяв, не подавала рапорт що її не розрахували повністю, а індексація грошового забезпечення не являється складовою грошового забезпечення її виплата здійснювалась у відповідності до вимог законодавства, а саме Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078, відповідно до пункту 4 постанови у разі затримки виплати нараховується компенсація.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів на один і більше календарних місяців.
У постановах від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19, від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20 Верховний Суд вказав, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник