21 березня 2022 року м. Чернівці
справа № 727/10381/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Перепелюк І. Б., Владичана А.І., Литвинюк І.М.
ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців про залучення ОСОБА_2 як представника юридичної особи в цивільній справі за позовом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до МКП «Чернівцітеплокомуненерго», Чернівецької міської ради про захичт прав споживача послуг, відшкодування майнової та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на протокольну ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців про залучення ОСОБА_2 як представника юридичної особи. Посилається на те, що суддя не встановив цивільної правоздатності юридичної особи з назвою МКП «Чернівцітеплокомуненерго», прийняв первинний позов від особи, яка не має процесуальної дієздатності та не має права підпису.
Апелянт просить скасувати протокольну ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців про залучення ОСОБА_2 як представника юридичної особи та повернути заяву ОСОБА_2 позивачу оскільки позов подано особою, яка немає процесуальної правоздатності та яка немає права її підписувати у відповідності до п.4 ч.1 ст.185 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що вищенаведену апеляційну скаргу необхідно повернути апелянту, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2ст. 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу.
Згідно ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, вичерпний перелік яких зазначено у даній статті відповідно до буквального змісту кожного з пунктів.
Апеляційним судом встановлено, що заявником оскаржується протокольна ухвала Шевченківського районного суду м.Чернівців про залучення ОСОБА_2 як представника юридичної особи, яка не входить до переліку ухвал, зазначених в ч. 1ст. 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
У постанові Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 зроблено висновок, що «право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення».
З огляду на те, що ухвала суду першої інстанції окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, правові підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців про залучення ОСОБА_2 як представника юридичної особи підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.357 ЦПК України суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців про залучення ОСОБА_2 як представника юридичної особи в цивільній справі за позовом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до МКП «Чернівцітеплокомуненерго», Чернівецької міської ради про захичт прав споживача послуг, про відшкодування мвйнової та моральної шкоди повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.
Судді: І.Б. Перепелюк
А.І. Владичан
І.М. Литвинюк