Справа № н/560/8946/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
28 лютого 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в грудні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області, що міститься у листі від 18 грудня 2020 року, щодо неоформлення паспорту неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-ти річного віку, у формі паспортної книжечки.
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-ти річного віку, у формі паспортної книжечки з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі №560/8946/20 позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області, оформлену листом від 18.12.2020, у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Зобов'язано Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року - без змін.
11.08.2021 року управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області подано до Хмельницького окружного адміністративного суду заяву, у якій заявник просив:
- переглянути за нововиявленими обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі № 560/8946/20.
- скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року по справі №560/8946/20 повністю та ухвалити нове судове рішення.
Заява мотивована тим, що з метою виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі №560/8946/20 було здійснено телефонний дзвінок на номер, вказаний у заяві ОСОБА_1 з метою інформування про можливість подання заяви та інших визначеним Порядком документів для оформлення паспорта ОСОБА_2 . Проте під час телефонної розмови встановлено, що вказаний номер телефону належить не заявниці ОСОБА_1 , а її матері ОСОБА_4 , яка повідомила, що її донька ОСОБА_1 та її внук ОСОБА_2 за місцем реєстрації відсутні і проживають за кордоном в Італії.
Управління вказує, що ОСОБА_1 не могла подавати заяву до Ярмоленецького сектору УДМС України в Хмельницькій області про оформлення її сину ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки та відправляти її поштою з смт. Ярмолинці у листопаді 2020 року, та не могла подавати адміністративний позов до Хмельницького окружного суду від 28.12.2020 та відправляти його поштою з смт. Ярмолинці, тому що з 01.08.2019 по 18.07.2021 перебувала за межами України.
У матеріалах справи відсутні відомості щодо представлення інтересів ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 іншими особами.
Крім того, згідно даних закордонного паспорту НОМЕР_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянкою Італії.
Згідно даних закордонного паспорту НОМЕР_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином Італії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у задоволенні заяви управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за даними ЄІАС УМП (єдина інформаційна аналітична система управління міграційними процесами) ОСОБА_2 01.09.2016 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . Його мати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 орган видачі 6801.
Відповідно до інформації Ярмолинецького відділення поліції №3 ГУНП в Хмельницькій області (лист від 09.04.2021) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживають.
Згідно даних поштового конверта, в якому надійшла заява ОСОБА_1 до Ярмолинецького сектору УДМС України в Хмельницькій області про оформлення її сину ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, заява відправлена у листопаді 2020 року з поштового відділення смт Ярмолинці.
За обліками Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН»
- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 14.07.2019 в'їхала на територію України через прикордонний пункт "Тиса" та 01.08.2019 виїхала за межі України через прикордонний пункт Чоп (Тиса) по закордонному паспорту громадянина України НОМЕР_3 . 18.07.2021 в'їхала на територію України через прикордонний пункт «Порубне» по закордонному паспорту НОМЕР_4 громадянина Італії;
- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14.07.2019 року в'їхав на територію України через прикордонний пункт "Тиса" та 01.08.2019 року виїхав за межі України через прикордонний пункт Чоп (Тиса) по закордонному паспорту громадянина України НОМЕР_2 . 18.07.2021 в'їхав на територію України через прикордонний пункт «Порубне» по закордонному паспорту НОМЕР_4 громадянина Італії.
Однак, апелянт посилаючись на те ОСОБА_1 не могла подавати заяву до Ярмоленецького сектору УДМС України в Хмельницькій області звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позов, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надані докази існування фактичних даних, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.1 ч.2 ст 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року по справі №807/90/18.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" №2235-III від 18 січня 2001 року (далі - Закон №2235-ІІІ).
Згідно з положеннями абз.2 ч.1 ст.1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону №2235-ІІІ, законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципі єдиного громадянства держави Україна.
Згідно зі ст.5 Закону №2235-ІІІ документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Так, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до положень статті ст.17 Закону №2235-ІІІ громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Статтею 19 Закону №2235-ІІІ визначено, що підставами для втрати громадянства України є добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
Відповідно до пункту 87 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» № 215/2001 від 27 березня 2001 року (далі - Порядок) для припинення громадянства України внаслідок його втрати територіальні органи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України готують та подають, зокрема:
а) подання про втрату громадянства України;
б) документ, що підтверджує перебування особи у громадянстві України;
в) документ, що підтверджує добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, разом із документом, який підтверджує, що на момент такого набуття громадянин України досяг повноліття (у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 19 Закону).
Згідно з нормами пункту 104 Порядку у разі підтвердження наявності підстави для втрати громадянства України Державна міграційна служба України затверджує подання про втрату громадянства України та надсилає його разом із поданими документами до Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Статтею 22 Закону № 2235-ІІІ визначено, що Президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.
Отже, органи Державної міграційної служби України згідно визначеного законодавчими актами обов'язку здійснюють дії щодо припинення громадянства України, за наявності відповідних підстав.
Однак, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що органами Державної міграційної служби України порушувалось питання про втрату позивачем громадянства України у зв'язку з набуттям громадянства іншої держави.
Так, заявником не надано відповідного рішення Президента України про припинення позивачем громадянства України, тому доводи апелянта про набуття позивачем громадянства іншої держави, за умови наявного у нього паспорта громадянина України для виїзду за кордон та відсутності рішення Президента України про припинення позивачем громадянства України, є безпідставними.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не могла подавати заяву про оформлення паспорта громадянина України та адміністративний позов, відправляючи його поштою з смт. Ярмолинці (оскільки з 01.08.2019 по 18.07.2021 перебувала за межами України), колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до матеріалів справи ОСОБА_1 надано пояснення, згідно яких позовна заява була нею передана у смт. Ярмолинці, для її відправлення до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Колегія суддів зауважує, що звертаючись до органів державної влади, особа не позбавлена можливості пересилання заяви та належних документів поштою, зокрема, шляхом здійснення самого відправлення поштовим зв'язком за допомогою інших осіб. Відправлення документів поштою іншою особою (а саме, оформлення поштового відправлення) не свідчить про відсутність волевиявлення заявника із проханням про вчинення відповідних дій.
Тому, посилання управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо того, що ОСОБА_1 не могла звертатись до міграційного органу та до суду у зв'язку з перебуванням за межами України з 01.08.2019 по 18.07.2021 колегія суддів вважає безпідставними.
Водночас заявником підтверджується факт звернення ОСОБА_2 особисто до територіального органу міграційної служби у серпні 2021 року для оформлення паспорта громадянина України (та надано копії документів, які подавались ним при такому зверненні).
Враховуючи встановлені в справі обставини колегія суддів зауважує, що апеляном не надані докази існування фактичних даних, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду, тому вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні заяви управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.