Справа № 824/359/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький Павло Дмитрович
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
16 березня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Берегометської селищної ради до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Берегометська селищна рада (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач) просила визнати протиправною та скасувати постанову уповноваженої особи Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-28/20/1498/АВ/ТД-ФС/009 від 24 лютого 2020 року про накладення штрафу на Берегометську селищну раду, як за допущення до роботи громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без оформлення трудового договору (контракту), оформлення їх на неповний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що постанова про накладення штрафу є протиправною, оскільки з січня по грудень 2019 року та січень місяць 2020 року Берегометською селищною радою праця громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовувалася законно, на підставі щомісячного укладення договорів цивільно-правового характеру з виконання індивідуального та конкретного виду робіт і надання конкретних, індивідуально визначених послуг, а також на підставі щомісячного складання між селищною радою та вказаними особами актів виконаних робіт по кожному виду виконаної роботи, із щоразовим (за кожний місяць) визначенням виду роботи, її об'єму та розміру, а також її вартості для оплати. Крім того, зазначали, що вказані договора було зареєстровано у Вижницькій об'єднаній податковій інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області, до якої подавалися щомісячні звіти про суми нарахованої заробітної плати, а також утриманих податків, військових зборів і ЄСВ.
Крім того, відповідачем при вирішенні питання щодо накладення зазначеного штрафу не було враховано внесених Законом України №378-1Х від 12.12.2019 року змін в ч.2 ст.265 КЗпП України, та застосовано норму яка втратила чинність.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову уповноваженої особи Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-28/20/1498/АВ/ТД-ФС/009 від 24 лютого 2020 року про накладення штрафу на Берегометську селищну раду у розмірі 283380,00 грн.
Зобов'язано відповідача - Управління Держпраці у Чернівецькій області повторно розглянути справу про накладення штрафу на Берегометську селищну раду на підставі Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, який використовує найману працю №ЧВ-28/20/1498/АВ від 20.01.2020 року щодо порушень у Берегометській селищній раді, з урахуванням висновку суду, а також з врахуванням Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-ІХ, що набрав чинності 02.02.2020 року, яким внесено зміни до ст. 265 КЗпП України.
Стягнуто на користь Берегометської селищної ради судовий збір у сумі 4250,70 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. На обгрунтування доводів зазначали, що постанова про накладення штрафу № ЧВ-8/20/1498/АВ/ТД-ФС/009 від 24 лютого 2020 року є правомірною і не підлягає скасуванню.
24.11.2021 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому, посилаючись за законність прийнятого судом першої інстанції рішення, просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.
Справу судом першої інстанції розглянуто в порядку письмового провадження, а тому і перегляд її проводиться судом апеляційної інстанції в тому ж порядку (т.4, а.с.19).
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та поданого відзиву, колегія суддів констатує, що оскаржене судове рішення переглядається в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, та зазначає наступне.
Берегометська селищна рада, зареєстроване, як юридична особа 21.05.1997 року, номер запису 10271200000000462, код ЄДРПОУ 04416996. Місцезнаходження юридичної особи: 59233, Чернівецька область, Вижницький район, смт. Берегомет, вулиця Центральна, 20 (а.с.46-47).
29.11.2019 року Головне управління ПФУ в Чернівецькій області звернулось до Управління Держпраці у Чернівецькій області з листом №33281/04 «Щодо результатів моніторингу відомостей з реєстру застрахованих осіб за критеріями показників», яким надало інформацію щодо страхувальників, у яких у серпні 2019 року відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу (а.с.96).
На підставі наказу від 08.01.2020 року №13 "Про проведення інспекційного відвідування", Направлення на проведення перевірки від 08.01.2020 року №04-009 з 10.01.2020 року по 20.01.2020 року посадовою особою відповідача, проведено інспекційне відвідування Берегометської селищної ради. (а.с.168-169).
За результатами інспекційного відвідування головним державним інспектором Колодченко Ю.Д. в м.Вижниця, 20.01.2020 року складено Акт №ЧВ-28/20/1498/АВ в якому відображено порушення, зокрема ч.ч.1,3 ст.24 КЗпП України, а саме використання селищною радою праці двох громадян ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ), як на підставі цивільно-правових договорів без укладання з ними трудових договорів.
За наслідками виявлених порушень, головним державним інспектором Колодченко Ю.Д позивачу внесено Припис №ЧВ-28/20/1498/АВ/П від 20.01.2020 року про їх усунення (а.с.149-156) та 21.01.2020 року о 09:45 год. складено Протокол про адміністративне правопорушення №ЧВ-28/20/1498/АВ/П/ПТ щодо порушення законодавства про працю, а саме за порушення ч.ч.1,3 ст.24 КЗпП України (а.с.148).
20.02.2020 року позивач звернувся з листом №94-02-08 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про виконання припису по усуненню виявлених порушень.
Із змісту вказаного листа слідує, що зауваження, які зазначені в п.п.1,2 Припису позивачем будуть виконані після його розгляду на черговій сесії селищної ради (а.с.138).
24.02.2020 року відповідач, керуючись ст.259 КЗпП України, ст.53 Закону України «Про зайнятість населення», ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, прийняв постанову №ЧВ-28/20/1498/АВ/ТД-ФС/009 про накладення на Берегометську селищну раду штрафу в розмірі 283380,00 грн. (а.с.131-132).
Крім того, 25.02.2020 року постановою Вижницького районного суду справа №713/174/20 (провадження №3/713/1239/20), що набрало законної сили 06.03.2020 року, визнано ОСОБА_4 , голову Берегометської селищної ради, винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень) в дохід держави. Рішення набрало законної сили (т.2 а.с.67-69).
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Розглядом справи встановлено, що з 10.01.2020 року по 20.01.2020 рік на підставі наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області від 08.01.2020 року №13, направлення на проведення перевірки від 08.01.2020 року №04-009, відповідачем проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, який використовує найману працю №ЧВ-28/20/1498/АВ. (а.с.97, 139-146, 164).
Аналізуючи в оскарженому рішенні норми діючого законодавства суд першої інстанції констатував, що підконтрольний суб'єкт, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише дотримання порядку проведення Інспекційного відвідування, суть виявлених порушень законодавства, усунення недоліків, а також дотримання порядку притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності, як передбачено Законом, нормативно правовими актами.
Позивач не оскаржив, як в адміністративному, так і в судовому порядку наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 08.01.2020 року №13"Про проведення інспекційного відвідування", направлення на проведення перевірки від 08.01.2020 року №04-009 в установлені законом строки, як передбачено законом, тоді як саме на етапі допуску до перевірки підконтрольний суб'єкт міг поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення перевірки, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе.
Предметом оскарження у даній справі є постанова №ЧВ-28/20/1498/АВ/ТД-ФС/009 від 24 лютого 2020 року, якою заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. прийнято рішення про те, що позивач допустив порушення за які передбачена відповідальність абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, та накладено штраф на Берегометську селищну раду в розмірі 283380,00 грн.
З цього приводу суд зазначив, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378-ІХ, що набрав чинності 02.02.2020 внесено зміни до ст.265 КЗпП України.
Зокрема абз.2 ч.2 викладено у такій редакції (чинній на момент спірних правовідносин): «юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, застосовується попередження».
Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), зазначив, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Тобто відповідачем - Управлінням Держпраці у Чернівецькій області, посадовою особою - заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. прийнято рішення на підставі закону, який втратив чинність, що знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду справи.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції зазначив, що оскільки правовідносини з виявлення порушення та притягнення до відповідальності тривали на час винесення (24.02.2020 року) відповідачем оскаржуваної постанови №ЧВ-28/20/1498/АВ/ТД-ФС/009 про накладення штрафу на Берегометську селищну раду у розмірі 283380,00 грн., а редакція ст.265 КЗпП України (з 02.02.2020) вже не передбачала такий вид відповідальності за вчинене позивачем порушення, як штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, то прийняте рішення відповідачем із застосуванням норми законодавства, яка втратила чинність на час його прийняття, не може розцінюватися судом як прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також прийнятим із застосуванням до позивача найбільш сприятливого підходу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова №ЧВ-28/20/1498/АВ/ТД-ФС/009 від 24 лютого 2020 року про накладення штрафу на Берегометську селищну раду у розмірі 283380,00 грн., є протиправною, а оскільки прийнята відповідачем із застосуванням норми законодавства, яке втратило чинність на час його прийняття,то не може розцінюватися судом, як прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
При цьому, суд зазначив, оскільки позивач визнав порушення встановлені в Акті перевірки та які зазначені в оскаржуваному рішенні, готовий був на день прийняття оскаржуваного рішення врегулювати вказані питання, чого не було враховано відповідачем, як і те, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-ІХ, що набрав чинності 02.02.2020, внесено зміни до ст.265 КЗпП України, а тому з метою встановлення юридичної справедливості, відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд вирішив можливим зобов'язати відповідача - Управління Держпраці у Чернівецькій області повторно розглянути справу про накладення штрафу на підставі Акту інспекційного відвідування №ЧВ-28/20/1498/АВ від 20.01.2020 року, щодо порушень у Берегометській селищній раді, з урахуванням викладених висновків суду.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції покладеними в основу оскарженого рішення з огляду на наступне.
Так, у зв'язку із зазначеними змінами до ст.265 КЗпП України (Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 №378-ІХ, що набрав чинності 02.02.2020), колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При розгляді зазначеної справи суд враховує прийняте Конституційним Судом України рішення у справі №1-7/99 від 09.02.1999 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України.
Відповідно до вказаного рішення: «в Конституції України стаття 58 міститься у розділі II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», в якому закріплені конституційні права, свободи і обов'язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та частини другої статті 3 Конституції України.»
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб.
У зв'язку з цим, притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції частини другої статті 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування).
Положення нової редакції статті 265 КЗпП України щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378-ІХ, що набрав чинності 02.02.2020, яким внесено зміни до ст.265 КЗпП України та пом'якшено відповідальність суб'єкта господарювання за виявлені порушення, що вказує на невідповідність дій посадових осіб відповідача та помилкове прийняття оскаржуваного рішення на підставі Закону, який втратив чинність.
Щодо суті виявленого порушення колегія суддів зазначає наступне:
З Акта перевірки та оскарженої постанови прийнятої за наслідками такої перевірки слідує, що "Трудові договори не укладено в письмовій формі у випадках, встановлених частиною першою статті 24 КЗпП) та згідно вимог частини третьої статті 24 КЗпП працівники допускаються до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, проте в Берегометській селищній раді використовується праця двох громадян на підставі цивільно-правових договорів.
Зокрема, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 згідно особового рахунку з 02.01.2013 року працює на посаді завідувача музею. Згідно розпорядження №12-р від 14 листопада 2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу завідуючим Берегометського музею по договору з 01 грудня 2017 року, а згідно розпорядження №41-р від 14 листопада 2017 року він звільнений з посади завідувача Берегометського музею за власним бажанням з 15.11.2017 року.
В ході інспекційного відвідування працівниками селищної ради надано договір на виконання робіт від 03 січня 2017 року, згідно якого Берегометська селищна рада далі (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) уклали даний договір про виконання робіт щодо проведення екскурсій в музеї та постійного підтримання санітарного стану в приміщенні музею. За п.2.1.1 замовник має право доручати виконавцю виконання роботи в межах, передбачених пунктом 1.2 Договору, тобто в межах проведення екскурсій та підтримання санітарного стану в приміщенні музею. За п. 2.1.2. за згодою виконавця доручати останньому виконання роботи, не передбаченої пунктом 1.2 Договору.
За п.2.1.3 Берегометська селищна рада мала право контролювати та перевіряти процес виконання дорученої роботи Виконавцем. Згідно ж пункту 2.2.1 Замовник зобов'язаний забезпечити виконавця усім необхідним для виконання дорученої роботи. Строк цього договору був визначений на період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року. Аналогічно в 2018 та 2019 році укладались договори про виконання робіт з ОСОБА_1 . Так, договір від 03 січня 2019 року аналогічного змісту був укладений на строк до 31 грудня 2019 року. Однак, з 01 жовтня 2019 року Берегометська селищна рада розпочала щомісячно укладати договори на виконання робіт з ОСОБА_1 . Зміст цих договорів такий самий як і у раніше укладених договорах. Тільки в договорі від 01.10.2019 року було зазначено, що він укладений та період до 31 жовтня 2019 року, у договорі від 01.11.2019 року визначений у п.6.1 строк до 30 листопада 2019 року, у договорі від 02.12.2019 року визначений строк в п.61. до 31 грудня 2019 року. З 01 січня 2020 року Берегометська селищна рада в особі селищного голови Боднарюка Сергія Михайловича з однієї сторони та працівник музею Берегометської селищної ради Клим Іван Миколайович знову уклали договір про надання послуг такого самого змісту, як усі попередні договори з 2017 року, тільки строк договору визначено в п.6.1 до 31 січня 2020 року. За наслідками укладеного договору 01 січня 2020 року з ОСОБА_1 виконавчий комітет Берегометської селищної ради Вижницького району, в особі селищного голови ОСОБА_4 з одного боку та працівник музею Берегоместської селищної ради ОСОБА_1 , що діє на підставі трудового договору, з іншого боку, що є сторонами Договору від 01 січня 2020 року уклали акт прийому-передачі виконаних робіт від 31 січня 2020 року, тобто акт прийому-передачі укладений задовго до настання зазначеної в ньому дати, так як копія цього акту надана в ході інспекційного відвідування. За п.1 вказаного акту прийому-передачі виконаних робіт Виконавець виконав роботи, що передбачені умовами договору від 01 січня 2020 року, а саме проведено п'ять екскурсій в музеї за січень місяць 2020 року, крім проведення екскурсій ОСОБА_1 постійно підтримував санітарний стан в приміщенні та виконував інші роботи доручені «Селищним головою» та заступником селищного голови. За п.2 акту прийому-передачі виконаних робіт від 31 січня 2020 року «Селищний голова» оплачує «Виконавцю» плату у розмірі 50 відсотків відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Акти прийому передачі виконаних робіт аналогічного змісту тільки з зміною дат договорів та актів прийому-передачі виконаних робіт складено в грудні 2019 року, серпні 2019 року, квітні 2019 року, лютому 2019 року. В актах виконаних робіт від 31 травня 2019 року, 30 червня 2019 року, 31 липня 2019 року та 30 листопада 2019 року - зазначено про чотири проведені екскурсії в Акті від 30 вересня 2019 року зазначено про проведення семи екскурсій в музеї за вересень 2019 року. В акті прийому-передачі виконаних робіт від 31 жовтня 2019 року зазначено про проведення шести екскурсій в музеї за жовтень 2019 року. За всіма складеними актами прийому-передачі виконаних робіт передбачений один розмір оплати - 50% відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати. В табелях обліку робочого часу ОСОБА_1 не обліковується, проте в відомостях нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 в січні 2019 року було нараховано 1695,38 грн за виконану роботу за договором, а з лютого 2019 року по грудень 2019 року нараховувалась однакова сума оплати в розорі 2086,50 грн.
Таким чином, перевіряючі вважали, що з нарахування оплати виконаних робіт прослідковується оплата не за одиницю проведеної екскурсії, а як оплата за процес праці. В самих актах прийому-передачі виконаних робіт також зазначено про трудовий договір, хоча насправді з ОСОБА_1 укладаються цивільно-правові договори, що порушує його право на працю і погіршує умови встановлені трудовим законодавством. За поясненням ОСОБА_1 він є бувшим працівником Чернівецького обласного краєзнавчого музею (науковий співробітник). В музеї Берегометського краєзнавчого музею проводить екскурсії по виклику. Працює по замовленню шкіл, окремих громадян, відпочиваючих в готелях, розташованих поруч. Такий процес праці ОСОБА_1 триває з 2017 року і вже по січень 2020 року. Предметом всіх зазначених договорів є власне праця, процес праці, а Не її кінцевий результат. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов"язання виконувати роботи (надавати послуги). В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу.
На підставі цивільно-правових договорів використовується і праця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого по в смт.Берегомет, Вижницького району. Цивільно-правова угода від 13 лютого 2019 року була укладена Берегометською селищною радою (Замовник) в особі селищного голови Боднарюка Сергія Михайловича, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з однієї сторони і Хом"як ОСОБА_6 (Виконавець), з другої сторони, уклали цю угоду про таке: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботи, які передбачені Статутом громадського формування міліції при Берегометській селищній раді в строк з 13 лютого 2019 року до 13 лютого 2020 року. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески. За п.1.2 Замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором. За п.2.1 за виконану роботу Замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі мінімальної заробітної плати. 31 жовтня 2019 року та 30 листопада 2019 року така угода була продубльована із зміною строку угоди на відповідний місяць, тобто в жовтні за жовтень та в листопаді 2019 року - за відповідний місяць листопад 2019 року, тобто угоди дублювались тільки вже укладались вони в кінці того місяця, на який вони вказували. За виконання робіт складались акти прийому-передачі виконаних робіт. Так в акті прийому-передачі виконаних робіт від 31 січня 2019 року зазначено, що акт між сторонами було складено на підставі цивільно-правової угоди від 13 лютого 2018 року Отже, цивільно-правові договори з ОСОБА_5 укладаються більш як два роки в самих цивільно-правових угодах та актах прийому-передачі виконаних робіт не зазначається про обсяг виконаної роботи. Оплата йому в кожному місяці 2019 року нараховується в розмірі мінімальної заробітної плати. За поясненням ОСОБА_5 роботу він виконує за вказівкою голови селищної ради, а саме чергує з працівниками поліції по охороні громадського порядку, чергує на всіх організаційних заходах, які проводяться на території Берегометської селищної ради на протязі року. За вказівкою селищного голови він супроводжував психічно хворих осіб, які потребують цього, виїжджає з працівниками соціальної служби, до неблагополучних сімей: всі виїзди на пожежі, які трапляються на території Берегометської зони, викликається як понятий, коли проводять заходи СБУ, прокуратура, поліція. Це може бути і в нічний час. Залучається і до інших заходів, конфліктів та інших вказівок різного характеру. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботи (надавати послуги). В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, тобто і в цьому випадку не укладено трудовий договір при регулюванні процесу праці. Саме ж громадське формування не зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Повідомлень про прийняття на роботу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не подавалось Державній податковій службі.
Надаючи оцінку зібраним матеріалам справи, виходячи з наведених в оскарженій постанові встановлених перевіркою порушень, колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано заперечень позивача, щодо законності використання Берегометською селищною радою праці громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з січня по грудень 2019 року та січень місяць 2020 року, як на підставі щомісячного укладення договорів цивільно-правового характеру з виконання індивідуального та конкретного виду робіт і надання конкретних, індивідуально визначених послуг, а також на підставі щомісячного складання між селищною радою та вказаними особами актів виконаних робіт по кожному виду виконаної роботи, із щоразовим (за кожний місяць) визначенням виду роботи, її об'єму та розміру, а також її вартості для оплати.
Як встановлено, Берегометською селищною радою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не видавалося жодного наказу про їх призначення (прийом) на роботу, а також наказів про звільнення з роботи, оскільки ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_7 не працювали у селищній раді по трудовому договору згідно Законів про Працю в Україні.
Ні щодо ОСОБА_8 , ні щодо ОСОБА_2 не розроблялася посадова інструкція (обов"язки), так як виконувана ними роботи не підпадала під перелік посад (професій), визначених національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затверджений Наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 року №327.
Також, зазначені особи не дотримувалися графіку роботи Берегометської селищної ради як і не підпорядковувалися Правилам внутрішнього трудового розпорядку селищної ради.
Виконувана ними робота не обліковувалася в табелях обліку робочого часу (не табелювалися). Вівся особовий рахунок та відомості про нарахований їм розмір оплати праці за угодами цивільно-правового характеру, з зазначенням утриманих: прибуткового податку, військового збору та нарахованих і перерахованих сум ЄСВ.
За перевіряємий період ОСОБА_7 являвся керівником громадського формування з охорони громадського порядку "Національна дружина Берегомет", що підтверджується Рішенням сесії с/ради від 15.07.2015 року, випискою з ЄДРПОУ та статутом громадського формування.
Укладання цивільно-правових угод селищним головою ОСОБА_4 здійснювалось на підставі доручень наданих рішеннями сесії Берегометської селищної ради за 2012 та 2015 роки (т.1, а.с.198,200). Вказані договора було зареєстровано у Вижницькій об'єднаній податковій інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області, до якої подавалися щомісячні звіти про суми нарахованої заробітної плати, а також утриманих податків, військових зборів і ЄСВ.
Цивільно-правові угоди на час перевірки були чинними.
Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про хибність висновків відповідача, щодо існування вищенаведених в оскарженій постанові порушень в питаннях працевлаштування ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .
Зазначених обставин, при постановленні оскарженого рішення, судом першої інстанції враховано не було.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Берегометської селищної ради до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Берегометської селищної ради задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову уповноваженої особи Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-28/20/1498/АВ/ТД-ФС/009 від 24 лютого 2020 року про накладення штрафу на Берегометську сенлищну раду у розмірі 283380,00 грн..
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Граб Л.С.