Справа № 726/2163/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Проскурняк І.Г.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
16 березня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 25 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови серії ЕАО №5106782 від 04.12.2021 року,
в грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Садгірського районного суду міста Чернівці з позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови серії ЕАО №5106782 від 04.12.2021 року.
Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 25 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою серія ЕАО № 5106782 від 04.12.2021 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, винесена на підставі та у порядку передбаченого законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, до кола яких входить і керування транспортним засобом за відсутності відповідних дозвільних документів.
Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, колегія суддів перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, поліс (сертифікат) обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами п. 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити документи для перевірки, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не спростовує факт не надання документів на вимогу поліцейського, що підтверджує те, що він керував транспортним засобом всупереч вимогам ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Окрім того, згідно відеозапису, який міститься в матеріалах справи, позивач не пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на законну вимогу працівника поліції, оскільки вважав таку вимогу не законною. Таким чином, факт не пред'явлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ним визнається.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що відповідачем було безпідставно відмовлено у клопотанні про перенесення розгляду справи для того щоб скористуватись фахівцем у галузі права, оскільки згідно відеозапису водій заявив зазначене клопотання до оголошення поліцейським розгляду справи по суті, тим самим невиконавши закріпленого п. 2.4 ПДР України обов'язку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що інспектор мав законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред'явив законну та обґрунтовану вимогу щодо надання документів, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 25 січня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.