Єдиний унікальний № 337/7222/21 Головуючий в 1 інст. Салтан Л.Г.
Провадження № 33/807/244/22 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч. 1 ст. 89 КУпАП
4 березня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який працює ЗФЗ, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 89 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень, стягнуто судовий збір,
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 06.12.2021 року, о 23-20 год., ОСОБА_2 , знаходячись біля кафе «Карсі» по вул. Героїв 93 бригади, 16 в м. Запоріжжі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс кілька ударів невідомим предметом безпритульній собаці по кличці «Блек» в область шиї, спини, чим завдав тварині фізичного болю та страждання, що є жорстоким поводженням з твариною. Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.89 КУпАП.
В апеляційній скарзі потерпіла вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що дії ОСОБА_2 не підпадають під визначення адміністративного проступку, а мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 299 КК України.
Вказує, що ОСОБА_2 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, в людному місці, на очах двох свідків, в присутності неповнолітніх дітей, предметом, схожим на ніж наніс декілька ударів по тварині.
Тварина втратила багато крові, зазнала тілесних ушкоджень, а тому дії ОСОБА_2 не можуть мати ознаки скоєння адміністративного правопорушення.
Потерпіла зазначає, що зверталась до поліції із заявою про притягнення ОСОБА_2 , відомості про вказане були внесені до ЄРДР.
Однак, 13 грудня 2021 року працівники поліції, нехтуючи вимогами національного законодавства і посадовими обов'язками, направили матеріал до районного суду, відносно ОСОБА_2 за ст. 89 КУпАП.
Просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки потерпіла отримала постанову лише 28 січня 2022 року.
Також просить постанову районного суду скасувати та направити матеріали до прокуратури для організації досудового розслідування.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи ОСОБА_2 до судового засідання апеляційного суду не з'явився, із заявою про відкладення розгляду справи не звернувся, у зв'язку із чим його неявка не перешкоджає розгляду провадження.
Заслухавши представника потерпілої - адвоката Прядка Д.В., перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов до таких висновків.
Щодо розгляду клопотання потерпілої про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд дійшов до таких висновків.
На підставі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин.
Крім того, КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту винесення постанови.
За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений апелянту тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції потерпіла посилається на те, що їй стало відомо про існування постанови лише 28 січня 2022 року.
Враховуючи, що потерпіла до суду не викликалася, а постанову суду отримала лише 28 січня 2022 року, після спливу строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження і про наявні підстави для його поновлення.
Щодо розгляду апеляційної скарги по суті, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно матеріалів провадження, ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1) вказана, як потерпіла особа.
Крім того, з пояснень ОСОБА_1 (а.с.4) вбачається, що собака знаходилась на її піклуванні та на даний час тварина перебуває під наглядом лікарів.
Апеляційний суд вважає, що діями обвинуваченого, ОСОБА_1 було завдано моральну та майнову шкоду, оскільки вказана тварина перебувала на її піклуванні.
За правилом ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Апеляційний суд зауважує, що позитивним обов'язком держави є забезпечення гуманного поводження з тваринами.
Визначення поняття жорстокого поводження з тваринами міститься в законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та включає в себе знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.
Статтею 35 вказаного закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону винні особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.
Кримінальним кодексом та Кодексом України про адміністративні правопорушення розмежована відповідальність за жорстоке поводження з тваринами в залежності від наслідків, що настали.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 89 КУпАП передбачає відповідальність за знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.
Статтею 299 КК України передбачена кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, у тому числі і безпритульними, якщо це призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини.
Верховний суд в постанові від 03 липня 2018 року у справі № 663/2025/16-к вказав, що за жорстоке поводження з тваринами особа притягається до кримінальної, а не до адміністративної відповідальності за таких умов: умисел; зневага загальноприйнятих в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин; порушення встановленої законом норми про заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорсткого поводження; з метою вбивства собаки, із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом, шляхом заподіяння травм.
Апеляційний суд вважає, що до адміністративної відповідальності за ст. 89 КУпАП підлягає особа, яка вчинила насильницькі дії, які завдали фізичного болю і страждань, але не спричинили тілесних ушкоджень, а до кримінальної відповідальності - особа, яка діючи умисно, завдала тілесні ушкодження тварині, із застосування жорсткого поводження, болючим способом.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Місцевий суд в обсяг винуватості обвинуваченого поклав такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №680535, рапорт працівника поліції, пояснення свідка ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 .
Суд першої інстанції в мотивувальній частині постанови лише формально вказав, що ОСОБА_2 підлягає адміністративній відповідальності.
З таким висновком, апеляційний суд не може погодитися, оскільки суддя під час розгляду справи не надав належної оцінки доказам у справі, кваліфікації дій обвинуваченого та не відмежував склад адміністративного правопорушення за ст. 89 КУпАП від кримінального правопорушення, передбаченого ст. 299 КК України, внаслідок чого дійшов до помилкових висновків.
Також не було судом враховано, що ОСОБА_2 наніс хребетній тварині не лише фізичного болю і страждання, а тілесні ушкодження, що вказує на ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 299 КК України.
Вказаний висновок суду підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення (а.с.3), показами потерпілої ОСОБА_1 (а.с.4), показами свідків ОСОБА_3 (а.с.7) та ОСОБА_4 (а.с.8), протоколом огляду місця події (а.с.9).
Щодо дій працівників поліції, апеляційний суд вказує наступне.
Згідно теорії права правова кваліфікація являє собою юридичну оцінку усієї сукупності фактичних обставин справи шляхом віднесення конкретного випадку до певних юридичних норм.
Адміністративно правова кваліфікація - оцінка суб'єктом адміністративної юрисдикції вчиненого посягання, яке містить формальні ознаки адміністративного делікту, котра полягає у співвіднесенні такого діяння з відповідною нормою адміністративного права та у юридичному закріпленні відповідного висновку.
Під кваліфікацією адміністративного делікту (адміністративно-правовою кваліфікацією), слід розуміти: встановлення і процесуальне закріплення тотожності юридично значущих ознак посягання ознакам делікту, передбаченого адміністративним законодавством; доктринальний аспект кваліфікації адміністративного делікту виражається у здійсненні юридичної оцінки посягання громадянином або колективом, котрий не належить до суб'єктів адміністративної юрисдикції, уповноважених розглядати відповідні категорії адміністративних справ.
Основними, передумовами кваліфікації адміністративних деліктів є:1) всебічне, повне та об'єктивне встановлення всіх фактичних обставин справи: з'ясовується, чи мала місце протиправна дія, у вчиненні якої звинувачується особа; встановлюється наявність у діях порушника складу делікту і відповідність його адміністративно-правовій нормі, що передбачає відповідальність за вчинені протиправні дії; з'ясовуються мотиви вчинення протиправних дій та винність особи, а також обставини, що впливають на характер і ступінь адміністративної відповідальності; вивчаються дані, що характеризують особистість порушника, характер і розмір заподіяної шкоди; 2) точне і достовірне визначення юридичного значення всіх фактичних обставин вчинених протиправних дій і особистості порушника; 3) правильний вибір норми та з'ясування її змісту і значення.
Згідно, принципу точності кваліфікації, уповноважена особа (працівник поліції) повинна найбільш точно описати його ознаки та надати кваліфікацію відповідно до норм національного законодавства.
Виходячи з цього, апеляційний суд погоджується з апелянтом, що працівники поліції неналежним чином віднеслись до своїх посадових обов'язків, вимог національного законодавства і правил адміністративно-правової кваліфікації, внаслідок чого дії ОСОБА_5 були неправильно кваліфіковані за ст. 89 КУпАП.
Враховуючи викладене і матеріали справи, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_5 діючи умисно, зневажаючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин, порушуючи встановлену законом норму про заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорсткого поводження; з метою каліцтва собаки, із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом, шляхом заподіяння тілесних ушкоджень знущався над твариною вчинив дії, які можуть мати ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 299 КК України.
За правилом ч. 2 ст. 284КУпАП при передачі матеріалів прокурору або органу досудового розслідування виноситься постанова про закриття справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Отже, вимоги ст. 214 КПК України, не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення, відносно обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає закриттю з передачею матеріалів справи прокурору Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя для вирішення питання проведення досудового розслідування за ст. 299 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 284, 294, КУпАП , -
Клопотання потерпілої ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційну оскарження, задовольнити.
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року, задовольнити.
Постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП, скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, закрити у зв'язку з передачею матеріалів справи прокурору для вирішення питання про проведення досудового розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 299 КК України.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати до Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 337/7222/21