Справа № 727/795/22
Провадження № 2-а/727/44/22
10 березня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Гладкій Л.І.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до капрала поліції УПП в Чернівецькій област Грози Вікторії Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №5247814 від 21.01.2022 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача УПП в Чернівецькій області капрала поліції Грози В.В. про скасування постанови серії ЕАО №5247814 від 21.01.2022 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП.
Вказує, що 21 січня 2022 року поліцейським УПП в Чернівецькій області Грозою В.В., щодо нього, ОСОБА_1 , винесена постанова серії ЕАО №5247814 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Зазначає, що згідно оскаржуваної постанови йому інкриміновано, що він керуючи транспортним засобом перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 кмгод, чим порушив п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною та такою що підлягає скасуванню, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено, яким доказом підтверджена обставина щодо перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням саме позивача.
Зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, щодо фактичної зони дії дорожнього знаку «5.45» - «населений пункт» в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що на думку позивача є ключовим для вирішення питання щодо порушення швидкісного режиму руху транспортних засобів.
Вважає, що ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
Зазначає, що законом не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів «TruCam» працівниками патрульної поліції, ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а лист Департаменту патрульної поліції від 04.10.2018 №11299/41/2/02-2018 про використання лазерного вимірювача швидкості «TruCam» для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.
При цьому, зазначає, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак «5.70»).
Вказує, що оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху, в тому числі і швидкісного режиму.
Таким чином, позивач вважає, що відсутні будь-які належні докази вчинення ним правопорушення та, відповідно, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
На основі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5247814 за ч.1 ст. 122 КУпАП від 21.01.2022 р, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області в розмірі 2996, 20 гривні.
Позивач та його представник - Чабан А.В. в судове засідання не з'явились, згідно наявного в матеріалах справи клопотання просять суд розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча завчасно належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Згідно наявного а матеріалах справи відзиву на позов вказує, що під час несення служби, в Чернівецькій обл., с. Атаки А/Д Н-03 307 км 21.01.2022 року екіпажем патрульної поліції, за допомогою лазерного вимірювача швидкості «ТгuCam» LTI 20/20 (серійний номер ТС000743) було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу «КІА SPORTAGE» з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 75 (сімдесят п'ять) км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 (двадцять п'ять) км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Вказує, що підійшовши до водія ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України.
Зазначає, що встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, ним було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача та накладення на останнього стягнення в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті.
Вказує, що відносно твердження позивача відносно того, що відповідач тримав вимірювальний прилад в руках, що могло дати більшу похибку ніж передбачено свідоцтвом про повірку, то згідно інструкції виробника «Laser Technologe Inc.» прилад «TRUCAM» використовується в ручному/автоматичному режимі. При цьому ручний режим роботи приладу використовується за умовчанням, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання.
Також, вказує, що дія приладу полягає у випромінюванні лазеру в бік цілі та приймання зворотного сигналу і обчислення часу, за який сигнал повернувся назад. Даний процес є можливим тільки тому, що швидкість світла є сталою і не змінюється від жодних механічних маніпуляцій. Саме тому дрижання приладу не може дати похибку більшу ніж зазначену у свідоцтві про повірку.
Вважає, що вказана постанова серії ЕАО №5247814 від 21.01.2022 року обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством, а тому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст.268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Так, судом встановлено, що згідно копії постанови серії ЕАО №5247814 від 21.01.2022 (а.с.12), що була винесена поліцейським УПП в Чернівецькій області капрала поліції Грози В.В., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Як зазначено в постанові, 21.01.2022 року о 11:02:09 водій, керуючи транспортним засобом, в населеному пункті с.Атаки, автодорога Н-03, 307 км, перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Разом з тим, статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за яким зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Статтями 283 і 284 КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.
Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У відповідності до п.5 Інструкції уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з'ясовує наступне: наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі; відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою; наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи; наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України; наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст.283 КУпАП встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
В розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17 звертає увагу судів на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Звертає увагу, що відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Так, судом встановлено, що відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
При цьому, з досліджених судом матеріалів справи та наданого працівниками поліції відеозапису події, яка мала місце 21.01.2022 року, чітко вбачається той факт, що позивачем під час керування транспортним засобом «КІА SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_1 , було порушено вимоги п. 12.4 ПДР, а самеперевищено встановлені обмеження руху в населеному пункті більше як на 20 кмгод.
Разом з тим, твердження позивача відносно того, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, щодо фактичної зони дії дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» в кілометровій відмітці вказаної автодороги - спростовується наявною в матеріалах справи відповіддю на запит УПП в Чернівецькій області від 16.02.2021 року №181, наданою заступником начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області, відповідно до якої вбачається, що вказаний відрізок дороги Н-03, 307 км - знаходиться у межах населеного пункту, а саме села Атаки.
Крім цього, вказаною відповіддю спростовується твердження позивача стосовно того, що зазначений відрізок дороги не містить попереджувального знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху, в тому числі і швидкісного режиму, оскільки відповідно до вищезазначеної відповіді на запит від 16.02.2021 року №181, вбачається, що такий знак наявний на автодорозі Н-03, а саме на км 306+194 (праворуч), 319+844 (ліворуч).
Щодо тверджень позивача про те, що здійснення фіксації швидкості проводилось працівником поліції, який тримав технічний прилад «TruCam» в руках, то суд таке твердження не приймає до уваги, оскільки лазерний вимірювач «TruCam LTI 20/20» віднесено до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто вказаний прилад конструктивно створений для тримання в руках під час вимірювань, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/23891 від 03.11.2021 року (чинне до 03.11.2022 року).
Таким чином, з матеріалів адміністративної справи, наданих відповідачем доказів та наданого суду працівниками поліції відеозапису з нагрудних бодікамер, вбачається, що дії інспектора поліції ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. За таких умов оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
За наведених обставин, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №5247814 від 21.01.2022 року - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.7, 14-2, 122, 222, 249, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», пункти 12.4 Правил дорожнього руху України, ст.ст. 72, 73, 74 77, 99, 205 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до капрала поліції УПП в Чернівецькій області Грози Вікторії Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №5247814 від 21.01.2022 року - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.