Номер провадження 22-ц/821/312/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/2907/21 Категорія: 310020000 Демчик Р. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
03 березня 2022 року :
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 грудня 2021 року у складі судді Демчика Р.В.,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі, з урахуванням уточнення позовних вимог, у твердій грошовій сумі 5000,00 грн. на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову (07.05.2021 р.) до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20 вересня 2003 року вона уклала шлюб із ОСОБА_2 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_6 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.08.2019 шлюб між ними було розірвано.
Позивачка вказує, що діти проживають разом з нею та перебувають на її утриманні.
Відповідач належним чином не допомагає у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей.
Обґрунтовуючи розмір аліментів у сумі 5000 грн. на кожну дитину позивачка посилалася на те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на дітей саме в такому розмірі, оскільки 03.04.2021 р. відповідачем був набутий у власність дороговартісний мотоцикл КТМ 450 ЕКС 2018 р.в., також він неодноразово протягом 2017-2019 років здійснював дороговартісні туристичні закордонні поїздки до гірськолижного курорту Австрії, Італії, до Єгипту, Домініканської республіки та інш., що свідчить про його достатньо високий рівень фінансових доходів та спроможність сплачувати аліменти в зазначеному розмірі.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 07.05.2021 та до досягнення дітьми повноліття.
Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць допущено до негайного виконання.
Рішення мотивовано тим, що, визначаючи розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей, суд першої інстанції взяв до уваги стан здоров'я і матеріальне становище дітей, які є активними, відвідують додаткові заняття та гуртки; так і стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, який є особою з інвалідністю 2 групи, встановленої безтерміново, працездатним ( з працепристосуванням), на даний час не працює, отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3587,70 грн. на місяць, не має на утриманні інших утриманців.
З огляду на вказані обставини суд першої інстанції дійшов до висновку, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі 3000 грн. щомісячно на кожну дитину є належним та достатнім розміром аліментів, які необхідні на утримання неповнолітніх дітей.
Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що він є інвалідом 2 групи і на даний час не працює, отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3587,70 грн. на місяць. Стягнення аліментів по 3000 на кожну дитину щомісячно перевищує його розмір пенсії. Просить рішення суду змінити, зменшивши стягнення аліментів на кожну дитину до 1300 грн. до досягнення дітьми повноліття.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсним життєвим потребам дітей. Суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно взяв за основу в першу чергу інтереси дітей, а саме стан здоров'я і матеріальне становище дітей, які є активними, відвідують додаткові заняття та гуртки. Посилання відповідача, що пенсія є єдиний його дохід, як стверджує позивач, не відповідає дійсності. Відповідач займається автомобільним бізнесом і рівень його доходу є достатньо високим. У відповідача на праві користування є автомобіль BMW 3351 Cabrio Msport 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, на праві власності йому належить Ѕ житлового будинку по АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідач має можливість сплачувати аліменти на дітей саме в тому розмірі, який визначив суд в рішенні. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 зазначає, що сплата аліментів в розмірі по 3000 грн. на кожну дитину щомісячно є для нього завищеною та обтяжливою в силу відсутності доходів для сплати аліментів в такому розмірі, оскільки його дохід - пенсія по інвалідності складає лише 3587 грн. Просить зменшити розмір аліментів на кожну дитину щомісячно до 1300 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ст.263 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі і є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні. Діти відвідують додаткові заняття та гуртки, що потребує певні кошти. Позивач, обґрунтовуючи можливість сплачувати аліменти відповідачем в зазначеному у рішенні суду розмірі, посилалась на те, що відповідач займається автомобільним бізнесом і рівень його доходу є достатньо високим. У відповідача на праві користування є автомобіль BMW 3351 Cabrio Msport 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, на праві власності йому належить Ѕ житлового будинку по АДРЕСА_1 . Відповідач неодноразово здійснював 2017-2019рр. дороговартісні туристичні закордонні поїздки до гірськолижного курорту Австрії, Італії, до Єгипту, Домініканської республіки та інш., що свідчить про його достатньо високий рівень фінансових доходів.
Відповідач в своїх запереченнях на відповідь позивача на відзив на позовну заяву не заперечував факт його поїздок на гірськолижні курорти, однак зазначав, що метою поїздок було лікування та реабілітація стану здоров'я ( а.с.91-93).
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати своїх неповнолітніх дітей, на підставі описаних вище норм права, враховуючи вік дітей, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 07.05.2021 та до досягнення дітьми повноліття.
Даний розмір аліментів, на думку суду, є необхідним і достатнім для утримання дітей сторін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку наявним у справі доказам та з урахуванням всіх обставин у справі правильно визначився з та нормами матеріального права, які підлягали застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382. 383, 384,389 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: Н. І. Гончар
Ю. В. Сіренко
Т. Л. Фетісова