Дата документу 22.02.2022
Справа № 334/1/22
Провадження № 1-кс/334/303/22
про продовження строку тримання під вартою
22 лютого 2022 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, який перебуває у шлюбі, на утриманні дітей не має, пенсіонеру, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_6 ,
встановив:
22.02.2022 слідчому судді надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_5 , в якому слідчий просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - до 28.03.2022.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021082050002329 від 30.12.2021 за частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 КК України. У вчиненні даного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події; протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколом огляду відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції ОСОБА_7 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку статті 208 КПК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 . Двомісячний строк досудового розслідування закінчується 28.02.2022, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не є можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно отримати висновки експертів, виконати вимоги статті 290 КПК України з підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області строк досудового розслідування продовжений до трьох місяців - до 28.03.2022. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 177 КПК України. Наявність ризику переховуватись від органу досудового розслідування обумовлений тим, що підозрюваний ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, не має на утриманні неповнолітніх дітей, а отже відповідно не має стійких соціальних зв'язків. Підозрюється у вчиненні злочину за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, отже тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування. Ризик, передбачений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України обумовлений тим, що на теперішній час остаточно не встановлене знаряддя злочину, тому перебуваючи на свободі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Існування ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України підтверджується поведінкою підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення в конкретному випадку, яка характеризується, в можливій спробі вмовляння, переконання, примусу та погрози вплинути на дії потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні мешкають у житловому будинку, в якому було вчинено кримінальне правопорушення. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки особисте зобов'язання фактично не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1 та 3 частини першої статті 177 КПК України, на адресу Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного, та заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_4 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення застави, крім цього оскільки у підозрюваного відсутні постійні джерела доходів, цей запобіжний захід може спонукати його до вчинення корисливих кримінальних правопорушень, вказаний запобіжний захід не може бути застосований у кримінальному провадженні, щодо злочину, який вчинений із застосуванням фізичного насильства, ОСОБА_4 , застосовуючи засоби мобільного зв'язку, може впливати на свідків та потерпілого, а також інших учасників кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримали, з мотивів викладених в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_10 проти задоволення клопотання заперечив. Пояснив, що він погоджується з висунутою йому підозрою, проти умислу на вбивство потерпілого він не мав. Він проживає з дружиною в с. Тернівка. Подружжя має велике підсобне господарство. Злочин стався у квартирі, яка належить дружині та розташована у м. Запоріжжі. Зазначив, що він не збирається переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на потерпілого та свідків. Крім цього, під час огляду поліцейські вилучили з квартири, в якому стався злочин, всі ножі. Також зазначив, що в момент вчинення злочину він перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки вживав алкоголь разом з потерпілим. В теперішній час він не має можливості зв'язатись зі своєю дружиною, оскільки її мобільний телефон перебував у нього. Просив обрати йому більш м'який запобіжний захід, оскільки якщо він буде триматись під вартою весь тягар утримання підсобного господарства буде нести його дружина, якій буде важко.
Захисник адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечила. Пояснила, що підозрюваний перебуває у шлюбі, має постійне місце проживання, а отже має стійкі соціальні зв'язки. Він є пенсіонером, а отже має постійний дохід. Всі ножі, які перебували у його квартирі на момент вчинення злочину були вилучені слідчим. З висунутою йому підозрою він погоджується. Не збирається переховуватись від органів досудового розслідування. Також просила обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, заслухавши учасників провадження, дослідивши клопотання та документи, якими воно обґрунтоване, дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді від 02.01.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 58 діб в межах строку досудового розслідування. Термін дії ухвали закінчується 28 лютого 2022 року о 13.30 годині.
Підставами застосування запобіжного заходи стала наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини першої статті 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
Двомісячний строк досудового розслідування закінчується 28.02.2022. Проте, закінчити досудове слідство у вказаний строку не є можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно отримати висновки експертів, виконати вимоги статті 290 КПК України з підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування та направити їх в суд.
Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_11 від 17.02.2022 строк досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 30.12.2021 до ЄРДР за № 12021082050002329 за частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 КК України, продовжений до трьох місяців - до 28.03.2022.
У клопотанні необхідність застосування запобіжного заходу обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 177 КПК України,
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення у справі «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 КК України, який відповідно до статті 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».
Відповідно до протоколу огляду речі від 31.12.2021 підозрюваний ОСОБА_4 під час спілкування з поліцейськими одразу після події висловлювався про те, що він вб'є потерпілого, що свідчить про його антисоціальну поведінку.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання та антисоціальну поведінку підозрюваного, дійшов висновку, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.
Оцінку ризику того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, передбачений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя надавав при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу в ухвалі від 02.01.2022, де визнав вказаний ризик не доведеним, оскільки слідчий і прокурор, обґрунтовуючи вказаний ризик, посилались на те, що остаточно не встановлене знаряддя злочину. Проте, зазначена обставина не свідчить про те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім цього, відповідно до протоколу огляду місця події від 30.12.2021 під час огляду квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , слідчим були вилучені чотири ножі, серед яких є і знаряддя злочину.
Також, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 знайомий з потерпілим ОСОБА_9 . Йому відомі місце проживання потерпілого та місця проживання свідків, які є його сусідами, а отже підозрюваний має можливість незаконного впливати на вказаних осіб з метою зміни ними своїх показань, наданих під час досудового розслідування. Таким чином, прокурором доведений ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України.
Таким чином, заявлені слідчим ризики не зменшились, а отже є обґрунтовані підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Відповідно до пункту 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
На думку слідчого судді конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист життя та здоров'я людини.
Також суд враховує вимоги частини третьої статті 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у справі «Єлоєв проти України»), а саме, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого. Однак, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існує ризик того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, а також впливати на потерпілого та свідків.
Аргументи підозрюваного та його захисника щодо позитивних відомостей стосовно особи підозрюваного у вигляді постійного місця проживання, наявності сім'ї, не здатні спростувати висновок про недоцільність застосування альтернативного запобіжного заходу.
Враховуючи вищевказане, у задоволенні клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.
Оскільки на даний час триває досудове слідство, яке, зважаючи на категорію і складність справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 35 діб.
Керуючись статтями 176 - 178, 183, 186, 197, 199, 206, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 35 діб в межах строку досудового розслідування.
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Термін дії ухвали закінчується 28 березня 2022 року о 13.30 годині.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 22 лютого 2022 року.
Суддя: