вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" грудня 2021 р. Справа № 911/1420/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
до Комунального підприємства “Виробниче управління житлово-комунального господарства-1”
про стягнення 5 779 391,24 гривень
за участю представника позивача: Безпалюк О.Л. (довіреність №14-338 від 22.12.2020)
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України»/позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Комунального підприємства “Виробниче управління житлово-комунального господарства-1” (далі - КП “Виробниче управління житлово-комунального господарства-1”/відповідач) про стягнення 5 779 391,24 грн, з яких: 5 046 309,79 грн основного боргу, 118 568,60 грн пені, 168 026,61 грн 3% річних, 446 486,24 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором постачання природного газу №5223/1920-ТЕ-17 від 30.09.2019 та невчасної, неповної сплати вартості отриманого за вказаним правочином природного газу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2021 у справі №911/1420/21 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22.06.2021, а також встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, зокрема встановлено відповідачу строк для подання відзиву - до 22.06.2021.
Як слідує з наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, про відкриття провадження у справі, відповідні процесуальні права і обов'язки та строки для їх реалізації і виконання, сторони були повідомлені належним чином.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 22.06.2021, 12.07.2021 у справі №911/1420/21 відкладено підготовче засідання на 12.07.2021 та 26.07.2021 відповідно.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/1420/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2021.
13.08.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення у справі разом із долученими до вказаних пояснень документами. Вказані вище пояснення та документи надіслано відповідачем до суду засобами поштового зв'язку 11.08.2021, про що свідчить відповідна накладна на конверті, у якому надішли пояснення.
Згідно приписів ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Водночас, згідно приписів ч.ч. 3, 4, 8 ст. 80, ст. ст. 118, 119 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, ухвалу Господарського суду Київської області від 26.05.2021 у справі №911/1420/21 відповідач отримав 01.06.2021, про що свідчить відповідна відмітка на наявному в матеріалах справи рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення, а тому встановлений ст. 165 ГПК України 15-денний строк для подання відзиву сплинув 16.06.2021, тоді як згідно відповідної ухвали суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - до 22.06.2021.
Однак вказані вище пояснення у справі, які за своїм змістом є відзивом на позов, разом з доданими до них документами відповідачем подано з пропуском відповідно встановленого строку для вчинення вказаної процесуальної дії.
Водночас відповідачем не наведено та не обґрунтовано поважність причин пропуску відповідного процесуального строку для подання вказаних вище пояснень разом з доданими до них документами, а також об'єктивну неможливість подати такі пояснення та докази до суду заздалегідь, в підготовчому провадженні.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду поданих відповідачем пояснень у справі разом з доданими до них документами, як наслідок залишення їх без розгляду.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 31.08.2021, 14.09.2021, 05.10.2021, 19.10.2021, 09.11.2021 та 07.12.2021 у справі №911/1420/21 оголошувалась перерва у судовому засіданні до 14.09.2021, 05.10.2021, 19.10.2021, 09.11.2021, 07.12.2021 та 21.12.2021 відповідно.
У судовому засіданні 21.12.2021 після закінчення з'ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
30.09.2019 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», найменування якого надалі змінено на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як постачальником та КП “Виробниче управління житлово-комунального господарства-1” як споживачем укладено договір постачання природного газу №5223/1920-ТЕ-17 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Згідно пп. 1.2, 5.1 та 11.1. договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2020 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Надалі, 31.10.2019, 12.11.2019, 09.12.2019, 20.12.2019, 28.01.2020, 24.02.2020, 23.03.2020 та 23.04.2020 між сторонами укладено додаткові угоди до договору, якими сторони погодили змінити умови договору, зокрема, щодо ціни природного газу та відповідальності сторін.
Копії вказаних вище договору та додаткових угод до нього наявні в матеріалах справи.
В обґрунтування поданого позову АТ “НАК “Нафтогаз України” зазначило, що власні договірні зобов'язання виконало належним чином та протягом жовтня-грудня 2019 року, січня-квітня 2020 року передало відповідачу за умовами договору природний газ загальною вартістю 5 129 309,79 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:
- б/н від 31.10.2019 на суму 179 219,02 грн,
- б/н від 30.11.2019 на суму 1 064 941,80 грн,
- б/н від 31.12.2019 на суму 1 054 807,07 грн,
- б/н від 31.01.2020 на суму 1 215 361,94 грн,
- б/н від 28.02.2020 на суму 878 389,60 грн,
- б/н від 31.03.2020 на суму 615 933,91 грн,
- б/н від 30.04.2020 на суму 120 656,45 грн (далі - акти), копії яких містяться в матеріалах справи.
Позивач зауважив, що відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого газу не виконав, сплативши за жовтень 2019 року 83 000,00 грн, які позивачем відповідно і зараховано в часткове погашення вартості отриманого відповідачем газу у жовтні 2019 року, тоді як грошове зобов'язання по оплаті вартості отриманого газу у жовтні 2019 року на суму 96 219,02 грн та у листопаді-грудні 2019 року, у січні-квітні 2020 року, що загалом складає 5 046 309,79 грн відповідачем залишено без виконання.
В підтвердження 01.09.2019 по 31.12.2019 за підписом заступника головного бухгалтера АТ “НАК “Нафтогаз України”, а також копії виписок з банківського рахунку.
З огляду наведеного, оскільки розрахунки за отриманий згідно договору газ відповідачем не проведено у повному обсязі, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 5 046 309,79 грн основного боргу.
Відповідно до ч.ч. 4, 9 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відзив на позовну заяву у передбачені відповідними процесуальними нормами порядку та строки не подано відповідачем, тоді як подані останнім з порушенням строку пояснення з доданими до них документами судом залишено без розгляду, суд дійшов висновку вирішувати справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 165 ГПК України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.
Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 655, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем, як покупцем, актів приймання-передачі природного газу за місяці поставки - жовтень-грудень 2019 року, січень-квітень 2020 року без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу та його вартості, свідчить про прийняття відповідачем цього газу, що породжує для останнього обов'язок по оплаті вартості газу у повному обсязі, у погоджені договором строки: відповідно до 25-го числа кожного з наступних місяців за відповідними місяцями поставки.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленого позивачем газу у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 046 309,79 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого газу, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 118 568,60 грн пені, нарахованої за періоди:
з 26.11.2019 по 28.11.2019 на 179 219,02 грн заборгованості за жовтень 2019 року;
з 29.11.2019 по 17.04.2020 на 96 219,02 грн заборгованості за жовтень 2019 року;
з 27.12.2019 по 17.04.2020 на 1 064 941,80 грн заборгованості за листопад 2019 року;
з 28.01.2020 по 17.04.2020 на 1 054 807,07 грн заборгованості за грудень 2019 року;
з 26.02.2020 по 17.04.2020 на 1 215 361,94 грн заборгованості за січень 2020 року;
з 26.03.2020 по 17.04.2020 на 878 389,60 грн заборгованості за лютий 2020 року.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Водночас пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 5.1., 5.6. цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Водночас пунктом 7.2. договору у редакції додаткової угоди №5 від 28.01.2020 передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 5.1., 5.6. цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Поряд з тим, згідно приписів ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) №1-рп/1999 від 09.02.1999, зокрема, вказано, що:
- положення частини 1 статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб;
- але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Так, 18.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №553-IX від 13.04.2020, відповідно до пункту 15 розділу II Прикінцевих положень якого визначено, що тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнено від нарахування постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємства централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробників теплової енергії незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (з подальшими змінами та доповненнями) з 12.03.2020 на усій території України запроваджено карантин, який неодноразово продовжувався відповідними постановами Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 22.04.2020 №291, від 11.05.2020 №349, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, та станом на момент розгляду даної справи не припинено.
Беручи до уваги зазначене вище, оскільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 на території України встановлено карантин з 12.03.2020, тоді як споживачем за договором у спірних правовідносинах є КП “Виробниче управління житлово-комунального господарства-1” як виробник теплової енергії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування позивачем пені відповідачу з 12.03.2020 та, надалі, протягом дії карантину.
В розрізі вказаного вище судом враховано, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ, попри набрання ним законної сили 18.04.202, підлягає застосуванню до спірних правовідносин починаючи саме з 12.03.2020, оскільки звільнення від нарахування пені та штрафних санкцій виробників теплової енергії саме з 12.03.2020 - введення на території України карантину, прямо передбачено у відповідному законі, а тому такий закон у відповідній частині має зворотну дію у часі, що узгоджується з конституційним принципом про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 у справі №922/77/21 та постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №922/29/21.
Враховуючи вказані вище договірні умови та законодавчі приписи, а також обставини та характер спірних правовідносин, суд здійснював обрахунок пені в межах визначених позивачем періодів:
з 26.11.2019 по 28.11.2019 на 179 219,02 грн заборгованості за жовтень 2019 року;
з 29.11.2019 по 11.03.2020 на 96 219,02 грн заборгованості за жовтень 2019 року;
з 27.12.2019 по 11.03.2020 на 1 064 941,80 грн заборгованості за листопад 2019 року;
з 28.01.2020 по 11.03.2020 на 1 054 807,07 грн заборгованості за грудень 2019 року;
з 26.02.2020 по 11.03.2020 на 1 215 361,94 грн заборгованості за січень 2020 року.
Оскільки арифметично правильний розмір пені, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи, складає 61 472,89 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 118 568,60 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 61 472,89 грн.
Крім того, у зв'язку з виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого газу, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 168 026,61 грн 3% річних, нарахованих:
з 26.11.2019 по 28.11.2019 на 179 219,02 грн заборгованості за жовтень 2019 року;
з 29.11.2019 по 31.03.2021 на 96 219,02 грн заборгованості за жовтень 2019 року;
з 27.12.2019 по 31.03.2021 на 1 064 941,80 грн заборгованості за листопад 2019 року;
з 28.01.2020 по 31.03.2021 на 1 054 807,07 грн заборгованості за грудень 2019 року;
з 26.02.2020 по 31.03.2021 на 1 215 361,94 грн заборгованості за січень 2020 року;
з 26.03.2020 по 31.03.2021 на 878 389,60 грн заборгованості за лютий 2020 року;
з 28.04.2020 по 31.03.2021 на 615 933,91 грн заборгованості за березень 2020 року;
з 26.05.2020 по 31.03.2021 на 120 656,45 грн заборгованості за квітень 2020 року;
- 446 486,24 грн інфляційних втрат, нарахованих:
з 01.12.2019 по 31.12.2019 на 96 219,02 грн заборгованості за жовтень 2019 року;
з 01.01.2020 по 31.01.2020 на 96 026,58 грн заборгованості за жовтень 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.02.2020 по 29.02.2020 на 96 218,63 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2020 по 31.03.2020 на 95 929,97 грн заборгованості за жовтень 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.04.2020 по 30.04.2020 на 96 697,41 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.05.2020 по 31.05.2020 на 97 470,99 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.06.2020 по 30.06.2020 на 97 763,40 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.07.2020 по 31.07.2020 на 97 958,93 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.08.2020 по 31.08.2020 на 97 371,18 грн заборгованості за жовтень 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.09.2020 по 30.09.2020 на 97 176,44 грн заборгованості за жовтень 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.10.2020 по 31.10.2020 на 97 662,32 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.11.2020 по 30.11.2020 на 98 638,94 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.12.2020 по 31.12.2020 на 99 921,25 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.01.2021 по 31.01.2021 на 100 820,54 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 102 131,21 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2021 по 31.03.2021 на 103 152,52 грн заборгованості за жовтень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.01.2020 по 31.01.2020 на 1 064 941,80 грн заборгованості за листопад 2019 року;
з 01.02.2020 по 29.02.2020 на 1 067 071,68 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2020 по 31.03.2020 на 1 063 870,46 грн заборгованості за листопад 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.04.2020 по 30.04.2020 на 1 072 381,42 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.05.2020 по 31.05.2020 на 1 080 960,47 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.06.2020 по 30.06.2020 на 1 084 203,35 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.07.2020 по 31.07.2020 на 1 086 371,76 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.08.2020 по 31.08.2020 на 1 079 853,53 грн заборгованості за листопад 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.09.2020 по 30.09.2020 на 1 077 963,82 грн заборгованості за листопад 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.10.2020 по 31.10.2020 на 1 083 082,29 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.11.2020 по 30.11.2020 на 1 093 913,11 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.12.2020 по 31.12.2020 на 1 108 133,98 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.01.2021 по 31.01.2021 на 1 118 107,19 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 1 132 642,58 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2021 по 31.03.2021 на 1 143 969,01 грн заборгованості за листопад 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.02.2020 по 29.02.2020 на 1 054 807,07 грн заборгованості за грудень 2019 року;
з 01.03.2020 по 31.03.2020 на 1 051 642,65 грн заборгованості за грудень 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.04.2020 по 30.04.2020 на 1 060 055,79 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.05.2020 по 31.05.2020 на 1 068 536,24 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.06.2020 по 30.06.2020 на 1 071 741,85 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.07.2020 по 31.07.2020 на 1 073 885,33 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.08.2020 по 31.08.2020 на 1 067 442,02 грн заборгованості за грудень 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.09.2020 по 30.09.2020 на 1 065 307,14 грн заборгованості за грудень 2019 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.10.2020 по 31.10.2020 на 1 070 663,68 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.11.2020 по 30.11.2020 на 1 081 340,02 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.12.2020 по 31.12.2020 на 1 095 397,44 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.01.2021 по 31.01.2021 на 1 105 256,02 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 1 119 624,35 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2021 по 31.03.2021 на 1 130 820,59 грн заборгованості за грудень 2019 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2020 по 31.03.2020 на 1 215 361,94 грн заборгованості за січень 2020 року;
з 01.04.2020 по 30.04.2020 на 1 225 084,84 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.05.2020 по 31.05.2020 на 1 234 885,52 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.06.2020 по 30.06.2020 на 1 238 590,18 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.07.2020 по 31.07.2020 на 1 241 067,36 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.08.2020 по 31.08.2020 на 1 233 620,96 грн заборгованості за січень 2020 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.09.2020 по 30.09.2020 на 1 231 153,72 грн заборгованості за січень 2020 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.10.2020 по 31.10.2020 на 1 237 309,49 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.11.2020 по 30.11.2020 на 1 249 682,58 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.12.2020 по 31.12.2020 на 1 265 928,45 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.01.2021 по 31.01.2021 на 1 277 321,81 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 1 293 926,99 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2021 по 31.03.2021 на 1 306 866,26 грн заборгованості за січень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.04.2020 по 30.04.2020 на 878 389,60 грн заборгованості за лютий 2020 року;
з 01.05.2020 по 31.05.2020 на 885 416,72 грн заборгованості за лютий 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.06.2020 по 30.06.2020 на 888 072,97 грн заборгованості за лютий 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.07.2020 по 31.07.2020 на 889 849,12 грн заборгованості за лютий 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.08.2020 по 31.08.2020 на 884 510,03 грн заборгованості за лютий 2020 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.09.2020 по 30.09.2020 на 882 741,01 грн заборгованості за лютий 2020 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.10.2020 по 31.10.2020 на 887 154,72 грн заборгованості за лютий 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.11.2020 по 30.11.2020 на 896 026,27 грн заборгованості за лютий 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.12.2020 по 31.12.2020 на 907 674,61 грн заборгованості за лютий 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.01.2021 по 31.01.2021 на 915 843,68 грн заборгованості за лютий 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 927 749,65 грн заборгованості за лютий 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2021 по 31.03.2021 на 937 027,15 грн заборгованості за лютий 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.05.2020 по 31.05.2020 на 615 933,91 грн заборгованості за березень 2020 року;
з 01.06.2020 по 30.06.2020 на 617 781,71 грн заборгованості за березень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.07.2020 по 31.07.2020 на 619 017,27 грн заборгованості за березень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.08.2020 по 31.08.2020 на 615 303,17 грн заборгованості за березень 2020 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.09.2020 по 30.09.2020 на 614 072,56 грн заборгованості за березень 2020 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.10.2020 по 31.10.2020 на 617 142,92 грн заборгованості за березень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.11.2020 по 30.11.2020 на 623 314,35 грн заборгованості за березень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.12.2020 по 31.12.2020 на 631 417,44 грн заборгованості за березень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.01.2021 по 31.01.2021 на 637 100,20 грн заборгованості за березень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 645 382,50 грн заборгованості за березень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2021 по 31.03.2021 на 651 836,33 грн заборгованості за березень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.06.2020 по 30.06.2020 на 120 656,45 грн заборгованості за квітень 2020 року;
з 01.07.2020 по 31.07.2020 на 120 897,76 грн заборгованості за квітень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.08.2020 по 31.08.2020 на 120 172,37 грн заборгованості за квітень 2020 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.09.2020 по 30.09.2020 на 119 932,03 грн заборгованості за квітень 2020 року за вирахуванням сум дефляції за попередній період;
з 01.10.2020 по 31.10.2020 на 120 531,69 грн заборгованості за квітень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.11.2020 по 30.11.2020 на 121 737,01 грн заборгованості за квітень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.12.2020 по 31.12.2020 на 123 319,59 грн заборгованості за квітень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.01.2021 по 31.01.2021 на 124 429,47 грн заборгованості за квітень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 126 047,05 грн заборгованості за квітень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.03.2021 по 31.03.2021 на 127 307,52 грн заборгованості за квітень 2020 року з урахуванням сум інфляції за попередній період.
В обґрунтування вказаного вище розрахунку інфляційних втрат позивач зазначив, що відповідні нарахування здійснено згідно рекомендацій, наданих згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97-р.
За доводами позивача, зокрема, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період, що узгоджується з висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 вказано, що:
- статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення;
- встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю;
- при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці);
- у випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%. Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Із наведеного вище розрахунку інфляційних втрат вбачається, що останній враховує індекси інфляції помісячно щодо кожної суми боргу окремо за відповідні місяці поставки - жовтень-грудень 2019 року, січень-квітень 2020 року, як наслідок позивачем до кожної суми боргу (окремо за кожний місяць поставки) за наступний місяць нарахування включено суми інфляції та дефляції за попередній місяць нарахування.
Водночас, як слідує з матеріалів справи та підтверджено позивачем, окрім проведеного відповідачем 29.11.2019 часткового платежу у сумі 83 000,00 грн за жовтень 2019 року, подальшого погашення боргу за місяці поставки - жовтень-грудень 2019 року, січень-квітень 2020 року відповідачем не здійснено.
З огляду на вказане вище, оскільки протягом заявленого позивачем періоду розрахунку інфляційних втрат (за кожним із місяців поставки) погашення боргу не відбувалося, суд дійшов висновку, що правильним є розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким залишок основного боргу у жовтні 2019 року та основний борг за кожним із місяців поставки - листопад-грудень 2019 року, січень-квітень 2020 року з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць розрахункового періоду має бути перемножений послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та поділений на 100%.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (Провадження № 12-42гс20).
Посилання ж позивача на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 щодо можливості включення до початкової заборгованості інфляційної складової за попередній період є вибірковим та таким, що не відповідає зазначеним вище висновкам суду щодо алгоритму нарахування інфляційних втрат у разі непогашення боргу кілька місяців підряд.
Викладені ж у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97-р. рекомендації не передбачають такого алгоритму нарахування інфляційних втрат, як включення до початкової заборгованості інфляційної складової за попередній період у разі безперервного непогашення боргу.
Враховуючи наведене вище, суд здійснював перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат в межах визначених позивачем періодів:
з 01.12.2019 по 31.03.2021 на 96 219,02 грн заборгованості за жовтень 2019 року;
з 01.01.2020 по 31.03.2021 на 1 064 941,80 грн заборгованості за листопад 2019 року;
з 01.02.2020 по 31.03.2021 на 1 054 807,07 грн заборгованості за грудень 2019 року;
з 01.03.2020 по 31.03.2021 на 1 215 361,94 грн заборгованості за січень 2020 року;
з 01.04.2020 по 31.03.2021 на 878 389,60 грн заборгованості за лютий 2020 року;
з 01.05.2020 по 31.03.2021 на 615 933,91 грн заборгованості за березень 2020 року;
з 01.06.2020 по 31.03.2021 на 120 656,45 грн заборгованості за квітень 2020 року.
Оскільки заявлений до стягнення розмір 3% річних, обрахований судом в межах вказаних позивачем періодів, є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обгрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 168 026,61 грн 3% річних.
Водночас, оскільки арифметично правильний розмір інфляційних втрат, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи, зокрема, щодо безперервного непогашення боргу відповідачем, складає 446 486,22 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 446 486,24 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 446 486,22 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче управління житлово-комунального господарства-1” (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Лесі Українки, будинок 20 А, ідентифікаційний код 35088890) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720):
- 5 046 309 (п'ять мільйонів сорок шість тисяч триста дев'ять) грн 79 коп. основного боргу;
- 61 472 (шістдесят одну тисячу чотириста сімдесят дві) грн 89 коп. пені;
- 168 026 (сто шістдесят вісім тисяч двадцять шість) грн 61 коп. 3% річних;
- 446 486 (чотириста сорок шість тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 22 коп. інфляційних втрат;
- 85 834 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн 43 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 22.02.2022.
Суддя В.А. Ярема