Справа № 201/5480/2021
Провадження № 2/201/293/2022
09 лютого 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Кірієнко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
02.06.2021р. АТ "Ощадбанк" звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 25 075 грн. 76 коп. (а.с. №3-6).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 01.07.2021р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №42).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача - адвокат Доманський В.В. (діє на підставі довіреності від 03.07.2021р. - а.с. № 27) в позовній заяві посилався на те, що 18.05.2018р. між ПАТ "Державний ощадний банк України" (правонаступник якого є АТ "Ощадбанк") та ОСОБА_1 було укладено договір у вигляді підписання Заяви про приєднання №1402064 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) від 18.05.2018р., яка є складовою Заяви про приєднання. 21.05.2018р. відповідачці було надано кредит на споживчі потреби в національній валюті у сумі 16 000 грн. шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) на її рахунок № НОМЕР_1 . Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачці кредит у встановленому договором розмірі, проте, відповідачка порушила умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідачки виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту, процентів, комісії. Відповідно до розрахунку станом на 28.04.2021р. сума заборгованості становить 25 075грн.76 коп., з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 13 752 грн.96коп.; відсотки за користування кредитом - 5 294 грн.10коп; комісія - 633 грн.; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 690 грн.12коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 882 грн.95коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 754грн.60коп; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 311 грн.14коп; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 240 грн.27коп; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів - 516 грн.62коп. Зазначену суму заборгованості представник позивача, просив суд стягнути з відповідачки разом з понесеними ним судовими витратами у розмірі 2 270 грн.
В судові засідання 07.10.2021р., 06.12.2021р. та 09.02.2022р. представник позивача не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання електронних листів (судових повісток) на електронну адресу позивача (а.с. №53, 59). 06.10.2021р. та 01.12.2021р. до суду надійшли заяви представника позивача - Зайцевої Р.А. (діє на підставі довіреності від 03.07.2020р. - а.с. №48), в яких представник позивача зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. №47, 56).
Відповідачка - ОСОБА_1 в судові засідання 07.10.2021р., 06.12.2021р. та 09.02.2022р. тричі поспіль не з'явилася. Про дату та час розгляду справи на 06.12.2021р. відповідачка повідомлялася через направлення sms-повідомлення, яке не було доставлено абоненту вчасно та шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» (а.с.№52, 54). Про дату та час розгляду справи на 09.02.2022р. відповідачка повідомлялася шляхом направлення судової повістки за адресою проживання підтвердженою відповіддю наданою ВОМІ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 23.06.2021р. (а.с.№41), конверт з судовою повісткою, який було направлено відповідачці, повернуто за зворотною адресою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.№64). Крім того, про дату та час розгляду справи відповідачка повідомлялася через направлення sms-повідомлення, яке було доставлено абоненту вчасно та шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» (а.с.№60, 61).
За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін про день та час розгляду справи, суд розглянув справу в судовому засіданні 09.02.2022р. відповідно до вимог ст.223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю обох сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
18.05.2018р. між ПАТ "Державний ощадний банк України" (правонаступником якого є АТ "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_1 було укладено договір у вигляді підписання Заяви про приєднання №1402064 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 18.05.2018р. (а.с. №9-10).
Згідно п.3.1. Заяви про приєднання №1402064, шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до договору ДКБО, ОСОБА_1 беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з Банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, кредитного договору.
21.05.2018р. за Заявою клієнта на встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) ОСОБА_1 було надано споживчий кредит у розмірі 16 000 грн. шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) на її картковий рахунок № НОМЕР_1 зі строком кредитування - 60 місяців, з можливим продовженням на той же самий строк. .
Згідно п.6.6.1. Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії, процента ставка за кредитом є фіксованою і складає 35% річних за користування кредитними коштами.
Отже, з підписанням Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), яка є складовою заяви на приєднання, відповідачка ініціювала одержання та погодилася з умовами користування кредитом, метою отримання якого є задоволення споживачів шляхом надання відновлювальної кредитної лінії на картковий рахунок відповідно до умов договору, та підтвердила укладення між нею та банком кредитного договору з розміром кредиту 16 000 грн. зі строком кредитування 60 місяців та з фіксованою процентною ставкою 35% річних за користування кредитними коштами.
Також, 18.05.2018р. відповідачкою було погоджено та підписано паспорт споживчого кредиту та таблицю визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а.с. №11,12).
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, надав відповідачці кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку (а.с. №16-25).
Згідно умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідачка зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені кредитним договором. За невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання клієнтом зобов'язання перед банком у розмірі та в строки, передбачені цим договором, у тому числі додатками, що є його невід'ємними частинами, банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, але не більше 15% від суми простроченого платежу.
На день укладання договору та подання заяви про отримання кредиту, відповідачка погоджувалась з усіма його умовами та вчиняла дії, передбачені договором, що підтверджується не тільки її підписом на документах, але й отриманням платіжної картки, періодичною сплатою коштів в рахунок погашення кредиту.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ ПриватБанк). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633 , 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України ).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідачки суму заборгованості станом на 28.04.2021р. у розмірі 25 075грн.76 коп., з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 13 752 грн.96коп; відсотки за користування кредитом - 5 294 грн.10коп; комісія - 633 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 690грн.12коп; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 882 грн.95коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 754грн.60коп; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 311 грн.14коп; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 240 грн.27коп; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів - 516 грн.62коп.
Відповідний розмір заборгованості позивачем визначено згідно до розрахунку заборгованості (а.с.№14-15), який долучено до позовної заяви.
При ухваленні судом рішення, надаючи оцінку обґрунтованості заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.
Згідно умов Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 18.05.2018р. строк кредитування становить 60 місяців, з можливим подовженням на той самий строк. Порядок та строки повернення позичальником кредиту встановлено у таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та згідно якої, погашення кредиту та сплата процентів повинна відбуватися шляхом внесення суми щомісячного платежу, погашення останнього платежу визначено в дату 25.05.2023р.
Отже, звернувшись в червні 2021р. з позовом до суду, представник позивача просив достроково стягнути з відповідачки залишок суми кредиту станом на 28.04.2021р., в тому числі заявив вимогу про стягнення сум за платежами, строк виконання яких станом на 28.04.2021р. не настав.
Відповідно до п.11 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування споживчий кредит" (який набрав чинності з 10.06.2017р.) споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У розумінні ст.3 Закону України "Про споживче кредитування" цей Закон не поширюється на: 1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; 2) договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами; 3) кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів; 4) кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом; 5) кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом; 6) несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення; 7) кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору; 8) кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов'язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.
Враховуючи наведене та умови укладеної між сторонами Угоди, суд дійшов висновку, що на правовідносини, які пов'язані з отриманням (поверненням) виданого ОСОБА_1 кредиту за Заявою про приєднання №1402064 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також Заявою на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 18.05.2018р. поширюється Закон України "Про споживче кредитування".
Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України "Про споживче кредитування" у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.
Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Наведені приписи закону дають підстави для висновку, що спеціальні норми Закону України "Про споживче кредитування" ч.4 ст.16 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору та на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за Угодою) встановили обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, строк платежів яких не настав.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 26.05.2020р. у справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла до правового висновку, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини 10 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції чинній до 10.06.2017р.), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього, як у позичальника, відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
Частина 10 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" фактично містить такі ж вимоги, як і частина 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", яка також встановлює обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
До договорів про надання споживчого кредиту, які були укладені після 10.06.2017р., норми Закону України "Про споживче кредитування" є спеціальними.
Матеріали справи не містять доказів, що позивач, звертаючись до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості, як кредитодавець, дотримався вимоги ч.4 ст.16 Закону України "Про споживче кредитування" щодо обов'язкового досудового врегулювання спору та у письмовій формі повідомив відповідачку про затримку сплати споживчого кредиту із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідачки підлягає лише та частина заборгованості по тілу кредиту, процентам у відповідності до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 28.04.2021р., яка виникла на дату звернення позивача до суду з відповідним позовом (строк виконання платежів яких настав), але у межах позовних вимог - станом на 02.06.2021р.
В тій частині позовних вимог, яка стосується дострокового стягнення коштів, строк виконання платежів яких не настав, слід відмовити.
Умовами п.п.6.6.4. та 6.8. підписаної ОСОБА_1 . Заяви про встановлення відновлюваної кредитної лінії розмір комісійної винагороди складає 0,00%. Крім того, як паспорт споживчого кредиту та і таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту станом на 18.05.2018р. підписані відповідачкою, не містять умов щодо встановлення розміру комісії, отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді порядок та розмір нарахування комісії, отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією 633 грн. не ґрунтуються на умовах договору, а тому не підлягають задоволенню.
Звертаючись до суду представник позивача просив стягнути заборгованість станом на 28.04.2021р.
Так, згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості станом на 28.04.2021р. сума чергового платежу по кредиту, що підлягала сплаті згідно з графіком погашення, з урахуванням сум внесених відповідачкою на погашення, становить: по тілу кредиту - 6 780 грн.48 коп.; по відсоткам - 5 294 грн.10коп., пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 690 грн.12коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 882 грн.95коп. (а.с.№14-15).
Отже, загальна прострочена заборгованість відповідачки по платежам, строк виконання яких настав станом на 28.04.2021р., становить 14 647 грн.65коп.
Згідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що боржник прострочила виконання грошового зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідачки відсотки нараховані на прострочений кредит згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України та інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) та процентів за користування кредитом.
Враховуючи, що згідно наданого розрахунку, розмір 3% річних та інфляційні втрати позивачем розраховані саме на розмір простроченої заборгованості по кредиту 6 780 грн.48коп. та відсоткам 5 294 грн.10коп., відповідність розрахунку даних складових не була спростована відповідачкою, при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача та вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача: 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 754 грн.60коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 311грн.14коп.; інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 240 грн.27коп.; інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів - 516 грн.62коп., а загалом 2 822 грн.63 коп.
Підсумовуючи викладене, позовні вимоги АТ "Ощадбанк" підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості у розмірі 17 470 грн.28 коп., в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме у розмірі 1 581 грн.51 коп. (17 470,28 грн. х 2 270 грн. : 25 075,76 грн. = 1 581,51грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 638, 648, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 16 Закону України "Про споживче кредитування", постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 638/13683/15-ц, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за Угодою №1402064 від 18.05.2018р. станом на 28.04.2021р. у розмірі 17 470 грн.28 коп. (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят грн. 28 коп.), з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту - 6 780 грн.48 коп.; по відсоткам - 5 294 грн.10коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 1 690грн.12коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 882 грн.95коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 754 грн.60коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 311 грн.14коп.; інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту - 1 240 грн.27коп.; інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів - 516 грн.62коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 581 грн.51 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.