Справа № 709/1230/21
17 лютого 2022 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Романової О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Іркліївської сільської ради про встановлення додаткового строку достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:
АДРЕСА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області, адреса: вул. Центральна, 152,
смт Чорнобай, Золотоніський район, Черкаська область (далі - відповідач), про встановлення додаткового строку достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,57 га. Позивач являється спадкоємцем першої черги спадкування, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні. Проте позивачем було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька, оскільки останній не знав про наявність спадкового майна у вигляді вищевказаної земельної ділянки, дізнався про неї у вересні 2021 року.
На підставі викладеного, посилаючись на приписи ЦК України, позивач просить визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 листопада
2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2021 року замінено первісного відповідача Чорнобаївську районну державну адміністрацію на Іркілївську сільську раду.
У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримав та просив її задовольнити. Суду пояснив, що його довіритель являється сином померлому ОСОБА_3 , інші спадкоємці, крім позивача, відсутні. Позивач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки не знав про наявність спадкового майна, дізнався про це у вересні 2021 року, коли переглядав батькові документи та знайшов лист СТОВ «Дніпро», у якому була мова про оренду земельної ділянки, яка на праві приватної власності належала померлому батькові позивача. Вважає, що вказане вище являється поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому просив надати строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 строком 6 місяців.
Представник відповідача Іркліївської сільської ради у підготовче засідання не з'явився, направив до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просив проводити за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28 вересня 2019 року (а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,57 га, яка розташована на території колишньої Васютинської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 039336 (а.с. 12), нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 93469,36 грн, що підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 13).
Ще при житті, ОСОБА_3 уклав із СТОВ «Дніпро» Договір оренди землі від
10 січня 2013 року, відповідно до якого надав у оренду СТОВ «Дніпро» вказану вище земельну ділянку строком на 10 років, що підтверджується копією Договору оренди землі від 10 січня 2013 року, яку, на виконання ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2021 року, була надано суду.
Позивач ОСОБА_2 являється сином померлому ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03 листопада 1998 року (а.с. 9).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 закінчився
ІНФОРМАЦІЯ_4.
Представник позивача ОСОБА_1 стверджує, що його довірителю ОСОБА_2 не було відомо про наявність спадкового майна після смерті батька, дізнався про нього випадково у вересні 2021 року, з листа СТОВ «Дніпро» № 196 від 28 грудня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_3 було повідомлено про нараховану оренду плату за земельний пай (а.с. 11).
Відповідно до листа Костянтинівської державної нотаріальної контори № 2532/01-16/ від 29 жовтня 2021 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та рекомендовано звернутися до суду. Крім цього, повідомлено, що ОСОБА_3 , згідно довідки КП «Служба єдиного замовника» № 2102 від 29 жовтня 2021 року, на день смерті проживав одиноко за адресою:
АДРЕСА_2 (а.с. 23).
Відповідно до листа Костянтинівської державної нотаріальної контори № 150/01-09/ від 21 січня 2022 року, який надійшов у відповідь на запит суду, у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо спадкової справи померлого ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що позивач відповідно до ст. 1262 ЦК України є спадкоємцем першої черги.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідно до абз. 2 цього пункту суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Абзацом 4 п. 24 цієї Постанови встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановлення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини здебільшого є оціночним, адже одні і ті самі причини, виходячи з обставин справи, можуть визнаватися як поважними, так і навпаки.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, під час судового розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що строк для прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин, а саме у зв'язку із необізнаністю позивача про існування спадкового майна після смерті спадкодавця, а також великою відстаню місця проживання позивача та місцем знаходження спадкового майна.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, враховуючи доводи представника позивача, які підтверджені належними і допустимими доказами, зважаючи на визнання позову відповідачем, а також те, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, інші спадкоємці після смерті спадкодавця відсутні, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю шість (шість) місяців.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 6 (шість) місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 21 лютого 2022 року.
Суддя О.Г. Романова