Рішення від 16.02.2022 по справі 160/99/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року Справа № 160/99/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії незалежно від пенсійного віку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та скасувати рішення №046350008525 від 08.10.2021 року;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не врахування до пільгового стажу періодів навчання за професією в учбово-курсовому комбінаті ДХК «Павлоградвугілля» з 02 лютого 1998 року по 12 березня 1998 року - «Гірник підземний», з 01 червня 1998 року по 12 серпня 1998 року - «Гірник очисного забою», з 14 червня 2004 року по 06 серпня 2004 рік - «Гірник підземний 3-го розряду, з 01 грудня 2005 року по 01 лютого 2006 року - «Гірник з ремонту гірничих виробок», з 19 лютого 2008 року по 08 травня 2008 року - «Прохідник»;

зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за провідною професією, періоди навчання в учбово-курсовому комбінаті ДХК «Павлоградвугілля»: з 02.02.1998 року по 23.02.1998 рік за професією «Гірник підземний», з 11.03.1998 року по 12.03.1998 рік за професією «Гірник підземний», з 01.06.1998 року по 12.08.1998 рік за професією «Гірник очисного забою», з 14.06.2004 року по 12.07.2004 рік за професією «Гірник підземний», з 05.08.2004 року по 06.08.2004 рік за професією «Гірник підземний», з 01.12.2005 року по 25.12.2005 рік за професією «Гірник з ремонту гірничих виробок», з 31.01.2006 року по 01.02.2006 рік за професією «Гірник з ремонту гірничих виробок», з 20.02.2008 року по 26.03.2008 рік за професією «Прохідник», з 07.05.2008 року по 08.05.2008 рік за професією «Прохідник»;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно заяви про призначення пенсії з 01.10.2021 року;

стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він 01 жовтня 2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням №046350008525 від 08.10.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке долучене до листа №0400-010226-8/140340 від 26.10.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідачем-2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільговим умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Позивач вважає відмову відповідача-2 у призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року та не зарахуванні спірного періоду до страхового стажу протиправною та такою, що порушує гарантовані Конституцією України соціальні права позивача на пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

14 лютого 2022 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№53926/21, в якому позовні вимоги він не визнає та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працівники, безпосередньо зайняті Повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Згідно ст.38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі у безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до п.п.1,8,20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання

приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за

умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих

його етапів.

Відповідно до наданих документів, загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 42 роки 07 місяців 24 дні, стаж роботи на пільгових умовах за Списком №1 складає 24 роки 09 місяців 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (менше 25 років).

Відповідач-2 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, позов з додатками 19 січня 2022 року, однак, відзив на позов не надав, з будь-якими заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Необхідний пільговий стаж відповідно до списку робіт та професій затвердженого Постановою КМУ "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин" від 31.03.1994 року №202 становить 25 років.

Вік заявника - 42 роки 08 місяців.

Пільговий стаж особи на підземних роботах у відповідно до Постанови №202 та з урахуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 становить - 24 роки 09 місяців 14 днів.

До страхового стажу особи зараховані всі періоди роботи.

До пільгового стажу роботи за Списком №1 зараховано всі періоди.

За наведених обставин, особа буде мати право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України № 1058 за досягнення 50-річного віку, а саме з 24 січня 2029 року; або право на пенсію за віком на пільгових умовах буде переглянуто за умови набуття не менше 25 років пільгового стажу за посадами у відповідності до Постанови №202 та з урахуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20 січня 1992 року.

Позивач, вважаючи відмову відповідача-2 у призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року та не зарахуванні спірного періоду до страхового стажу протиправною та такою, що порушує гарантовані Конституцією України соціальні права позивача на пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

На виконання частини 3 статті 114 Закону №1058 постановою Кабінету Міністрів України №202 рід 31.03.1994 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Судом встановлено, що станом на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач досяг віку 42 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Для підтвердження пільгового стажу роботи, позивачем надано наступні документи:

- трудову книжку серії НОМЕР_2 ;

- трудову книжку серії НОМЕР_3 ;

- довідки, про підтвердження стажу роботи для призначення пенсії від 14.09.2021 року №780, від 01.10.2021 року №1014, від 03.09.2021 року №568, від 21.09.2021 року №955, від 09.09.2021 року №1668, №1667, №1670;

- табелі спусків в шахту від 21.09.2021 року №№ 956-959;

- розпорядження від 20.02.2008 року №294-к, від 31.03.2008 року №551к, від 12.01.2006 року №28к, від 11.06.2004 року №146к;

- наказ від 02.02.1998 року №146;

- доповідні записки від 01.10.2021 року;

- паспорт;

- довідка про присвоєння РНОКПП - код НОМЕР_1

Зокрема, відповідачем також не заперечується, що відповідно до довідок Філії "УКК" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 03.09.2021 року №1667, №1668, №1669, від 06.09.2021 року №1670, №1678, позивач навчався у період з 02.02.1998 року по 12.03.1998 року за професією "гірник підземний", з 01.06.1998 року по 12.08.1998 року за професією "гірник очисного забою", з 14.06.2004 року по 06.08.2004 року за професією "гірник підземний", з 01.12.2005 року по 01.02.2006 року за професією "гірник з ремонту гірничих виробок", з 19.02.2008 року по 08.05.2008 року за професією "прохідник" з відривом від виробництва, що також підтверджується довідками про пільговий характер роботи від 21.09.2021 року №955, видану ВСП "Шахтоуправління імені Героїв Космосу" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов'язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, у той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди, наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, тому суд зазначає, що в даному випадку неврахування відповідачем вказаних періодів до пільгового стажу позивача є необґрунтованим.

Щодо періоду навчання в Учбово-курсовому комбінаті ДХК "Павлоградвугілля", суд виходить із наступного.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту» №103/98-ВР первинна професійна підготовка це здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.

Статтею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до професійно-технічних навчальних закладів належать, зокрема, професійно-технічні училища відповідного профілю та навчально-курсовий комбінат.

Згідно зі ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах, і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

За приписами статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року №103/98-ВРчас навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно наданих довідок про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.09.2021 року №955 та від 16 грудня 2021 року №2108, судом вбачається, що у спірний період позивач дійсно працював на шахті імені Героїв Космосу в/о "Павлоградвугілля" та виконував роботи в гірничому виробництві (проведення гірничих та інші робіт з метою видобутку вугілля), а саме:

з 26.01.1998 року (наказ №13к від 23.01.1998 року) по 01.02.1998 року за професією, посадою учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті та отримував тарифну ставку підземного робітника;

з 02.02.1998 року по 23.02.1998 року за професією, посадою курси гірника підземного з відривом від виробництва;

з 24.02.1998 року (наказ №263 від 24.02.1998 року) по 10.03.1998 року за професією, посадою учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті та отримував 100% тарифної ставки підземного робітника;

з 11.03.1998 року по 12.03.1998 року за професією, посадою навчання в учбовому пункті за фахом;

з 13.03.1998 року по 15.03.1998 року за професією, посадою учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті та отримував тарифну ставку підземного робітника;

з 16.03.1998 року (наказ №42к від 16.03.1998 року по 31.05.1998 року) за професією, посадою гірник підземний з повним робочим днем в шахті;

з 01.06.1998 року (наказ №666 від 25.05.1998 року) по 12.08.1998 року за професією, посадою курси гірника очисного забою з відривом від виробництва;

з 13.08.1998 року по 17.08.1998 року за професією, посадою гірник підземний з повним робочим днем в шахті;

з 18.08.1998 року (наказ №121к від 18.08.1998 року) по 23.05.1999 року (наказ №73к від 21.05.1999 року) за професією, посадою гірник очисного забою підземний з повним робочим днем в шахті;

з 13.09.1999 року по 14.07.2000 року - гірник підземний з повним робочим днем в шахті (розпорядження №41к від 13.09.1999 року);

з 04.06.2004 року по 13.06.2004 року - учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті та отримував тарифну ставку підземного робітника (розпорядження №33к від 01.06.2004 року);

- з 14.06.2004 року по 12.07.2004 року - направлено на курси з відривом від виробництва за професією «гірник підземний та машиніст підземних установок» розпорядження №846к від 11.06.2004 року;

- з 13.07.2004 року по 04.08.2004 року - учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті та отримував 100% тарифної ставки гірника підземного (розпорядження №1006к від 13.07.2004 року);

- з 05.08.2004 по 06.08.2004 навчання в учбовому пункті;

- з 07.08.2004 року по 30.11.2005 року - гірник підземний з повним робочим днем в шахті (розпорядження №1169к від 06.08.2004 року);

- з 01.12.2005 року по 25.12.2005 року - направлено на курси з відривом від виробництва за професією «гірник з ремонту гірничих виробок» (розпорядження №1775к від 01.12.2005 року);

- з 26.12.2005 року по 30.01.2006 року - учень гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті та отримував 100% тарифної ставки гірника з ремонту гірничих виробок (розпорядження №28к від 12.01.2006 року);

- з 31.01.2006 року по 01.02.2006 року навчання в учбовому пункті;

- з 02.02.2006 року по 19.02.2008 року - гірник з ремонту гірничих виробок підземний з повним робочим днем в шахті (розпорядження №8к від 02.02.2006 року);

- з 20.02.2008 року по 26.03.2008 року - направлено на курси з відривом від виробництва за професією «прохідник» (розпорядження №294 к від 20.02.2008 року);

- з 27.03.2008 року по 06.05.2008 року - учень прохідника підземний з повним робочим днем в шахті та отримував 100% тарифної ставки прохідника підземного розпорядження №551к від 31.03.2008 року;

- з 07.05.2008 року по 08.05.2008 року навчання в учбовому пункті;

- з 09.05.2008 року по 13.05.2008 року - гірничий по ремонту гірничих виробок підземний з повним робочим днем в шахті (розпорядження №88к від 22.09.2005 року);

- з 14.05.2008 року по теперішній час - прохідник підземний з повним робочим днем в шахті (розпорядження №803к від 14.05.2008 року).

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".

Відповідності до п.2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Отже, відповідачем при розгляді заяви про призначення пільгової пенсії за Списком №1 протиправно не зараховано періоди роботи позивача, зазначені у трудовій книжці, а також періоди роботи зазначені у довідках ДТЕК "Павлоградвугілля" про підтвердження пільгового стажу роботи, який враховується при призначення пенсії від 14.09.2021 року №780, від 01.10.2021 року №1014, від 03.09.2021 року №568, від 21.09.2021 року №955, від 09.09.2021 року №1668, №1667, №1670, з підстав наявних неточностей у трудовій книжці та довідках, оскільки стаж роботи позивача підтверджено належними доказами, що наявні в матеріалах справи.

У той же час суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яке оформлене рішенням №0465350008525 від 08.10.2021 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах спірні періоди його навчання за професією в учбово-курсовому комбінаті ДХК "Павлоградвугілля":

- з 02.02.1998 року по 23.02.1998 року за професією «Гірник підземний»;

- з 11.03.1998 року по 12.03.1998 року за професією «Гірник підземний»;

- з 01.06.1998 року по 12.08.1998 року за професією «Гірник очисного забою»;

- з 14.06.2004 року по 12.07.2004 року за професією «Гірник підземний»;

- з 05.08.2004 року по 06.08.2004 року за професією «Гірник підземний»;

- з 01.12.2005 року по 25.12.2004 року за професією «Гірник з ремонту гірничих виробок»;

- з 31.01.2006 року по 01.02.2006 року за професією «Гірник з ремонту гірничих виробок»;

- з 20.02.2008 року по 26.03.2008 року за професією «Прохідник»;

- з 07.05.2008 року по 08.05.2008 року за професією «Прохідник».

Зважаючи на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду, є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ "Ощадбанк" від 28 грудня 2021 року №15166.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0465350008525 від 08.10.2021 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на пенсію на пільгових умовах, періоди його навчання за професією в учбово-курсовому комбінаті ДХК "Павлоградвугілля":