15 лютого 2022 року Справа № 160/104/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
05 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 02.10.1993 року по 18.04.1996 рік;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02.10.1993 року по 18.04.1996 рік.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що він у жовтні 2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про зарахування періоду його роботи з 02.10.1993 року по 18.04.1996 року нагрівальником металу до пільгового стажу за Списком №1, на що отримав відмову, оформлену листом №41955-36367/К-01/8-0400/21 від 29.11.2021 року.
Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні періоду роботи позивача з 02.10.1993 року по 18.04.1996 року до пільгового стажу за Списком №1, у зв'язку з чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року відкрито провадження у справі без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
14 лютого 2022 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№15790/22, в якому представник відповідача не визнає позовні вимоги в повному обсязі у зв'язку із наступним.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 у період з 25.09.1991 по 18.04.1996 працював на Криворізькому державному металургійному комбінаті "Криворіжсталь" (на теперішній час ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"):
з 25.01.1991 - прийнятий в цех блюмінг №3 нагрівальником металу 4 розряду;
з 01.10.1993 - переведений в прокатний цех №3 нагрівальником металу 4 розряду;
з 27.09.1994 - присвоєно 5 розряд нагрівальника металу в прокатному цеху №3;
з 18.04.1996 - звільнений за ініціативою працівника за ст.38 КЗпП України.
Спірним є період з 02.10.1993 по 18.04.1996, який зарахований до загального (страхового) стажу.
У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 за спірні періоди роботи відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.
Крім того, листом від 01.10.2021 за №55/305 публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомило позивача, що прокатний цех №3 було зупинено та виведено з експлуатації з 01.10.1993 по 01.09.1997.
Атестація робочих місць у прокатному цеху №3 не проводилася, а отже період роботи позивача з 01.10.1993 по 18.04.1996 у прокатному цеху №3 не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1, оскільки у вказаний період цех було зупинено та виведено з експлуатації.
Отже, період роботи позивача з 02.10.1993 по 18.04.1996 зараховується до загального (страхового) стажу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №960 Б/с серія 12 ААБ №021885 з 24 травня 2019 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 у період з 25.09.1991 по 18.04.1996 працював на Криворізькому державному металургійному комбінаті "Криворіжсталь" (на теперішній час ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"):
з 25.01.1991 - прийнятий в цех блюмінг №3 нагрівальником металу 4 розряду;
з 01.10.1993 - переведений в прокатний цех №3 нагрівальником металу 4 розряду;
з 27.09.1994 - присвоєно 5 розряд нагрівальника металу в прокатному цеху №3;
з 18.04.1996 - звільнений за ініціативою працівника за ст.38 КЗпП України.
Відтак, у даному випадку спірним є період з 02.10.1993 по 18.04.1996, який зарахований до загального (страхового) стажу.
У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 за спірні періоди роботи відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.
З урахуванням відсутності відомостей у трудовій книжці, ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 08 вересня 2021 року із заявою про надання інформації щодо пільгового стажу роботи за Списком №1 у період його роботи з 02.10.1993 року по 18.04.1996 року на Криворізькому державному металургійному комбінаті "Криворіжсталь".
Листом вих.№55/305 від 01 жовтня 2021 року ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" надало відповідь позивачу на вказане звернення та повідомило наступне:
Атестація робочих місць за умовами праці на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті "Криворіжсталь" була проведена у 1993-1994 роках. На момент проведення вказаної атестації Прокатний цех №3 було зупинено та виведено з експлуатації з 01.10.1993 року, тому атестація робочих місць у Прокатному цеху №3 не проводилась.
Після реконструкції Прокатний цех №3 введено в експлуатацію з 01.09.1997 року. Період роботи позивача з 01.10.1993 року по 18.04.1996 року у Прокатному цеху №3 не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1, оскільки у вказаний період цех було зупинено та виведено з експлуатації.
24 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи на посаді нагрівальника металу у прокатному цеху №3 на металургійному комбінаті ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №41955-36-367/К-01/8-0400/21 від 29 листопада 2021 року позивача повідомлено про наступне.
Відповідно до пункту 2 розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 "Про затвердження порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" при визначенні права на пенсію на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці необхідно надати трудову книжку із оформленими належним чином записами про. займану посаду і період виконуваної роботи, виписки із наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, та уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Оскільки згідно листа ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 01.10.2021 №55/305 прокатний цех №3 було зупинено та виведено з експлуатації з 01.10.1993 року по 01.09.1997 року період роботи ОСОБА_1 на посаді нагрівальника металу з 02.10.1993 року по 18.04.1996 року не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні періоду роботи позивача з 02.10.1993 року по 18.04.1996 року до пільгового стажу за Списком №1, останній звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
На виконання частини 3 статті 114 Закону №1058 постановою Кабінету Міністрів України №202 рід 31.03.1994 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 у період з 25.09.1991 по 18.04.1996 працював на Криворізькому державному металургійному комбінаті "Криворіжсталь" (на теперішній час ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"):
з 25.01.1991 - прийнятий в цех блюмінг №3 нагрівальником металу 4 розряду;
з 01.10.1993 - переведений в прокатний цех №3 нагрівальником металу 4 розряду;
з 27.09.1994 - присвоєно 5 розряд нагрівальника металу в прокатному цеху №3;
з 18.04.1996 - звільнений за ініціативою працівника за ст.38 КЗпП України.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 за спірні періоди роботи відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.
З урахуванням відсутності відомостей у трудовій книжці, ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 08 вересня 2021 року із заявою про надання інформації щодо пільгового стажу роботи за Списком №1 у період його роботи з 02.10.1993 року по 18.04.1996 року на Криворізькому державному металургійному комбінаті "Криворіжсталь".
Листом вих.№55/305 від 01 жовтня 2021 року ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" надало відповідь позивачу на вказане звернення та повідомило наступне:
Атестація робочих місць за умовами праці на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті "Криворіжсталь" була проведена у 1993-1994 роках. На момент проведення вказаної атестації Прокатний цех №3 було зупинено та виведено з експлуатації з 01.10.1993 року, тому атестація робочих місць у Прокатному цеху №3 не проводилась.
Після реконструкції Прокатний цех №3 введено в експлуатацію з 01.09.1997 року. Період роботи позивача з 01.10.1993 року по 18.04.1996 року у Прокатному цеху №3 не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1, оскільки у вказаний період цех було зупинено та виведено з експлуатації.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".
Відповідності до п.2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При цьому суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до пункту 2 розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 "Про затвердження порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" при визначенні права на пенсію на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що атестація робочих місць за умовами праці на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті "Криворіжсталь" була проведена у 1993-1994 роках, а період роботи позивача з 01.10.1993 по 18.04.1996 у прокатному цеху №3 не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1, оскільки у вказаний період цех було зупинено та виведено з експлуатації.
Отже, період роботи позивача з 02.10.1993 по 18.04.1996 зараховується тільки до загального (страхового) стажу.
Відтак, відповідачем з урахуванням уточнюючої довідки ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 01 жовтня 2021 року вих.№55/305, не здійснено протиправних дій, з огляду на те, що період роботи позивача з 01.10.1993 року по 18.04.1996 року у Прокатному цеху №3 не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1, оскільки у вказаний період цех було зупинено та виведено з експлуатації.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник