1/2450
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
17 січня 2022 року м. Київ № 640/34304/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання дій протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок наявності податкового боргу відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про в изнання дій протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
На виконання вимог вказаної вище ухвали суду, позивачем було надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач, як і в поданій до суду позовній заяві, як на підставу для звільнення від сплати судового збору посилається на приписи пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» яким встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Розглянувши подану позивачем до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, перевіривши доводи та аргументи зазначені позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
У пункті 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до наявних в матеріалах справи документів та доказів вбачається, що позивачу була встановлена та останній є особою з інвалідністю ІІІ групи, при цьому іншого відповідно до пояснень позивача та наявних в матеріалах справи документів не вбачається.
Суд зауважує, що наявність у позивача ІІІ групи інвалідності не звільняє його від обов'язку щодо сплати судового збору при зверненні до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
З наданої до суду заяви, судом не було встановлено належних та допустимих підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, посилання позивача на те, що останній є особою з інвалідністю ІІІ групи, які були зазначені в позовній заяві та у поданій заяві про усунення недоліків, не можуть бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки Законом України «Про судовий збір» чітко встановлено що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, водночас, позивач не даної категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас, навіть з урахуванням викладених вище приписів законодавства суд унеможливлений звільнити позивача від сплати судового збору, оскільки позивачем на підтвердження наявності належних та допустимих підстав для звільнення від сплати судового збору не було надано відповідних доказів.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України чітко встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
В свою чергу, не усунуті позивачем недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження в цій справі, оскільки, позивачем не було сплачено при поданні позовної заяви судовий збір.
Суд зауважує, що у позивача був достатній строк для усунення недоліків. Відкриття провадження без усунення недоліків, описаних в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху є неможливим, недоліки не усунуті, клопотання про продовження строку на усунення недоліків до суду не надходили, відтак позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 160, 161, пунктом 1 частини 4 статті 169, частиною 8 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Н.В. Клочкова