61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
Головуючий 1 інстанції:
суддя Мамалуй О.О.
Категорія: Доповідач 2 інстанції:
оскарження дій або бездіяльності суддя Григоров А.М.
01жовтня 2007 року№ 22-а-1451/07
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Сіренко О.І.
Суддів - Григоров А.М., Подобайло З.Г.
при секретарі: Спесивцева О.В.
за участі:
представник позивача - Антоненко Д.О.
представник відповідача - Сліденко А.В., Свидло І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 13 червня 2007 року по справі № АС-27/227-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Садко ЛТД»
до ДПІ у Київському районі м. Харкова
про визнання нечинним рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Садко ЛТД», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова про визнання дій УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Харкова по розгляду заяви про визнання нечинним рішення.
Постановою господарського суду Харківської області від 13.06.2007р. по справі №АС-27/227-07 за позовом ТОВ фірма "Садко ЛТД" до ДПІ про визнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.05.2007р. №№ 0000872302/0; 0000882302/0 задоволено позовні вимоги повністю.
ДПІ подала апеляційну скаргу в якій вказує, що не згодна з постановою господарського суду Харківської області від 13.06.2007р. з наступних підстав:
На початку перевірки відповідальними посадовими особами підприємства не в повному обсязі надано документи до перевірки, в зв'язку з чим було направлено лист від 17.04.2007 року №5830/10/23-510 щодо надання необхідних документів (з вичерпним переліком таких документів) не пізніше 19.04.2007 року. На протязі перевірки документи надавались із зволіканням та не в повному обсязі,
Пунктом 1 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" із змінами і доповненнями, визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Розбіжності у визначенні виручки від реалізації за період з 01.04.2004 року - 31.12.2006 року виникли у ТОВ фірми "Садко ЛТД" внаслідок невірного визначення підприємством загальної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). В наслідок чого, підприємством порушено пункт 1 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. із змінами і доповненнями, що призвело як до заниження так і завищення єдиного податку за період з 01.04.2004 року - 31.12.2006 рік.
Крім того, у пунктах 3.1.1, 3.1.2 на сторінках 11 та 13 акту перевірки підсумок цифр за 1 півріччя 2004 року, 9 місяців 2004 року дорівнювати показнику за 2004 рік не можуть в зв'язку з тим, що інформацію надано наростаючим підсумком.
Також у таблицях (номер запису 7) описка: замість 2004 - вірно 2005 рік, що зрозуміло, розглядаючи таблиці у контексту, а не вихвачений відокремлено запис №7. До того ж, у додатку 3 до акту перевірки надано узагальнюючі данні, де зазначена неточність відсутня. Зазначена описка не потягнула відхилення по висновкам щодо донарахування та застосування фінансових санкцій по даному податку.
Відповідно до статті 1 та статті 2 Закону України №587-ІVвід 09.04.1999р. "Про збір на розвиток виноградарства садівництва і хмелярства" із змінами та доповненнями, передбачено, що платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Об'єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива.
Відхилення у визначенні збору на розвиток виноградарства садівництва і хмелярства за період з 01.04.2004 року - 31.12.2006 рік утворилось внаслідок не нарахування збору за 2004 - 2005 рік, та перекручення даних за 2006 рік, чим порушено статтю 1 та статтю 2 Закону України №587-ІУ від 09.04.1999р., із змінами та доповненнями.
Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" із змінами і доповненнями, передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року, г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 із змінами і доповненнями, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Позивачем до ДПІ у Київському районі м. Харкова не надано звіти про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства за період з квітня 2004 року по листопад 2005 року, які надаються протягом 20 днів після закінчення звітного періоду - всього 20 звітів, чим порушено п.п. "а" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-111, із змінами і доповненнями.
Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" із змінами і доповненнями, в частині несвоєчасної сплати збору за жовтень 2006 року в сумі 40 грн.
Згідно з частиною 6 статті 15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р. "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами і доповненнями, визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
За період з 20.12.2005 року по 27.12.2005 року - день отримання ліцензії, підприємство здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії на такий від діяльності, про що свідчать дані фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій. В зв'язку з вищевказаним підприємством порушені вимоги частини 6 статті 15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р., із змінами і доповненнями.
Крім того, позивач не спростовує факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями у періоді з 20.12.2005 по 27.12.2005 рік і не надає будь-яких документальних доказів про зворотне, а лише вказує на порушення вимог наказу ДПА України від 27.04.2006 №225 "Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення", який є внутрішнім документом, носить рекомендований характер і не зареєстрований у Мін'юсті.
При перевірці вимог "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 з урахуванням змін і доповнень, зареєстрованого у Мінюсті України 13.01.2005р. за №40/10320, Указу Президента від 12.05.1995 №436/95 України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки " із змінами та доповненнями встановлено:
Бухгалтерський облік касових операцій за період з 01.01.2005 року по 30.06.2005 року вівся підприємством згідно групувальних відомостей по рахунку 301.
Касову книгу за вказаний період до перевірки не надано, крім того за період з 01.01.2005 року по 30.06.2005 року не надано касових документів (видаткових касових ордерів, платіжних відомостей, видаткових відомостей, журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, тощо), які б підтверджували факт видачі готівки з каси.
Таким чином, порушено п.п. 3.4, 3.8, 3.11 п.3 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від '-5.12.2004 р. № 637 з урахуванням змін і доповнень, зареєстрованого у Мінюсті України 13.01.2005р. за №40/10320. "
Зазначене порушення призвело до перевищення ліміту готівки у касі підприємства за період з 1.01.2005 року по 30.06.2005 року на загальну суму 4 871 361,12 грн.
Відсутність вищевказаних документів підтверджується неодноразовими листами ДПІ у Київському р-ні м. Харкова від 17.04.2007 № 5830/10/23-510 , повторно від 04.05.2007 № 6642/10/23-510 з проханням надати в ході перевірки необхідні документи. Письмові відповіді за даними листами підприємством не надано. Крім того, у останній день перевірки головним бухгалтером надано письмові пояснення щодо встановлених порушень, де факт відсутності зазначених документів підтверджується.
На підставі вказаного, скаржник просить постанову господарського суду Харківської області від 13.06.2007р. скасувати в повному обсязі та ТОВ фірма "Садко ЛТД" в позові відмовити.
В судовому засіданні представники ДПІ підтримали скаргу, представник позивача проти скарги заперечує.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
Позивач, ТОВ фірма „Садко ЛТД", м. Харків звернувся до суду з позовною заявою, в якій, після уточнення своїх позовних вимог, просить визнати нечинними рішення про застосування фінансових санкцій ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000872302/0 від 23.05.2007 р. та № 0000882302/0 від 23.05.2007 р.
Відповідач в судове засідання з'явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на матеріали перевірки. Представник відповідача вказує, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на фактичних даних діяльності позивача. Представник відповідача зазначає, що оскаржені рішення також цілком відповідають вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохає в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що в період з 16.04.2007 р. по 08.05.2007 р. працівниками ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої був складений акт перевірки № 1992/23-5/24347754 від 14.05.2007 р. На підставі акту перевірки відповідачем були винесені рішення про застосування фінансових санкцій № 0000872302/0 від 23.05.2007 р. та № 0000882302/0 від 23.05.2007 р.
Рішенням про застосування фінансових санкцій № 0000872302/0 від 23.05.2007 р. до позивача було застосовано фінансову санкцію у розмірі 9742722,24 грн. за порушення вимог п.п. 3.4., 3.8., 3.11. п. З „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", яке призвело до перевищення ліміту готівки у касі підприємства за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р. на загальну суму 4871361,1,2 грн. Рішенням про застосування фінансових санкцій № 0000882302/0 від 23.05.2007 р. до позивача були засновані фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн. за порушення абз. 5 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Суд першої інстанції зазначає, що при проведенні перевірки керівник підприємства позивача не був ознайомлений з наказом на проведення перевірки та йому не було вручено його копію під підпис. Термін проведення перевірки було продовжено на 5 робочих днів з 28.04.2007 р. по 08.05.2007 р. згідно наказу, але цього факту не відображено в акту перевірки. В акті перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова зазначає, що п. 3.1.1. „Виручка від реалізації" викладено: «Перевіркою правильності визначення виручки від реалізації за перевіряємий період встановлено заниження виручки за 2004 р. на 2023 грн., у тому числі за І півріччя 2004р. на 109 грн., за 9 місяців 2004 року на 3067 грн. Однак з наведених цифр «у тому числі» підсумок розміру 2023 грн. не дорівнює. У таблиці Зведені дані на стор. 11 є посилання на основний розрахунок від 19.01.2006 № 152356 за 4 квартал 2004р. (№ запису 7). Зазначений розрахунок складено за 4 квартал 2005 р. П. 3.1.2. „Єдиний податок" містить запис: "Перевіркою правильності визначення єдиного податку за перевіряємий період встановлено заниження податку за 2004 р. на 202 грн., у тому числі за І півріччя 2004 року на 11 грн., за 9 місяців 2004 року на 307 грн.
Однак з наведених цифр «у тому числі» підсумок розміру 202 грн. не дорівнює. У таблиці Зведені дані на стор. 13 є посилання на основний розрахунок від 19.01.2006 № 152356 за 4 квартал 2004р. (№ запису 7). Зазначений розрахунок складено за 4 квартал 2005 року.
В п. 3.1.10 «Ліцензування підприємницької діяльності» стор. 19 зазначено «проте за період з 20.12.2005 р. по 27.12.2005 р. - день отримання ліцензії за реєстраційним № 520316407389, підприємство продовжувало роздрібну торгівлю алкогольними напоями, про що свідчать дані фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій. В зв'язку з вищевказаним підприємством порушені вимоги ч. 6 ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями».
В акті перевірки немає чіткого посилання на документи, при перевірці яких встановлено без ліцензійну діяльність, а саме не вказано № фіскального звіту та дату, згідно якого встановлено реалізацію алкогольних напоїв, а також не вказано якими саме алкогольними напоями те у якій кількості здійснено реалізацію.
У п. 3.3.1 „Контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою» на стор.19-20 акту зазначено «таким чином, порушено п. п. 3.4, 3.8, 3.11 п. З «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 з урахуванням змін і доповнень, зареєстрованого у Мін'юсті України 13.01.2005р. за № 40/10320...»
«...Таким чином, підприємством порушено п.2 ст. З, ст..2, п. 1 ст.8 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями; п.п. 3.4, 3.8, 3:11 п. З, п.п.4.2. п.4, п.п.5.2 п.5 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 з урахуванням змін і доповнень, зареєстрованого у Мін'юсті України 13.01.2005р. за № 40/10320.»
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає, що дані, які викладені в акті перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова № 1992/23-5/24347754 від 14.05.2007 р., що стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваних рішень, не відповідають дійсності. Відповідачем при застосуванні фінансових санкцій не були враховані первинні документи, що повністю спростовують висновки акту № 1992/23-5/24347754 від 14.05.2007 р. (п. 6 Розділу «Висновок») про перевищення ліміту каси підприємства за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р. на загальну суму 4871361,12 грн. Також при здійсненні розрахунку залишків ліміту каси відповідачем допущено суттєві порушення Положення НБУ № 637.
Згідно п. 2.9. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ України № 637 від 15.12.2004 р., - готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.
Керуючись наведеним та п. 2.11 Положення НБУ, згідно якого видача готівкових коштів під звіт здійснюється відповідно до законодавства України, підприємство позивача кожного дня у період з 01.01.05 по 30.06.05 видавало особам, які перебувають у трудових відносинах підприємства під звіт суми готівкових коштів для сплати товарів, робіт, послуг, комунальних платежів, розрахунків з бюджетом, тобто пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.
При цьому, враховувалось своєчасне звітування такою особою у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми, готівкові кошти.
Кожен наступний за отриманням грошових коштів день відповідна особа, який видано кошти звітувала за одержані під звіт готівкові кошти та підтверджувала їх використання авансовими звітами з додаванням чеків РРО та інших фінансових документів або повертала невикористані кошти в касу підприємства.
В силу п 3.1. Положення НБУ касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Згідно п. 3.4. Положення НБУ видача готівки з каси проводиться за видатковими касовими ордерами або платіжними відомостями на виплату заробітної плати. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.
Так, кожний випадок видачі позивачем готівки з каси підприємства за період з 01.01.05р. по 30.06.05р. підтверджено видатковими касовими ордерами та платіжними відомостями, що в повному обсязі свідчать про відсутність перевищення ліміту каси за кожний день за перевіряє мий період. Крім того, відповідно до п. 3.8. Положення НБУ виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться підприємством за платіжними відомостями.
Однак, відповідач безпідставно не врахував виплату заробітної плати з каси підприємства за платіжними відомостями на виплату заробітної плати за період з 01.01.2005 до 30.06.2005 р. на загальну суму 22 461, 64 грн., тоді як кошти на виплату заробітної плати були одержані підприємством в установі банку та виплачені у встановлений термін, дані про що відображені у банківських виписках, які були в наявності у перевіряючого.
Таким чином, ДПІ у Київському районі м. Харкова безпідставно не врахувало первинні документи, що у повному обсязі підтверджують відсутність порушень позивачем касової дисципліни.
Крім того, на виконання п. 4.2. Положення НБУ всі надходження та видачу готівки в національній валюті, в тому числі за період з 01.01.2005р. по 30.06.2005р., позивачем відображено у касовій книзі, отже відповідачем безпідставно застосовано до позивача фінансові санкції за вказаний період.
Згідно п. 5.10. Положення НБУ, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.
Згідно висновків акту перевірки, відповідач вбачає порушення позивачем г 3.4., 3.8., 3.11 Положення НБУ, тоді як зазначені висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки зазначеного порушення з перевищення ліміту каси підприємства за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р. фактично не існує, з бухгалтерський облік касових операцій за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р. на підприємстві позивача вівся належним чином, про що свідчать накази про встановлення ліміту готівки у касі підприємства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2005 р.; касові книги за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р.; звіти по касі підприємства за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р. у тому рахунку: видаткові та прибуткові касові ордери за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р., платіжні відомості на виплату заробітної платні за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р., авансові звіти за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р. з підтверджуючими розрахунковими документами.
Згідно касових книг, звітів касира у тому рахунку видаткових та прибуткових касових ордерів, платіжних відомостей на виплату заробітної платні, авансових звітів за період з 01.01.2005р. по 30.06.2005р. перевищення ліміту готівки у касі ТОВ фірма «Садко ЛТД» на загальну суму 4871361,12 грн. відсутнє. Це підтверджується як вказаними первинними документами, так і аудиторським висновком від 23.05.2007р., згідно якого касові операції за період з 01.01.2005р. по 30.06.05р. ТОВ фірма «Садко ЛТД» документально оформлені та відображені в бухгалтерському обліку вірно. Завищення ліміту залишку готівки в касі в зазначеному періоді не підтверджено.
Таким чином, відсутність підстав для застосування ДПІ у Київському районі міста Харкова до ТОВ фірма «Садко ЛТД» фінансових санкцій, визначених оскаржуваним рішенням, підтверджена документально.
Крім того, відповідачем порушені положення вимог діючого законодавства при проведенні самого розрахунку понадлімітних залишків готівки у касі, що призвело до того, що фактичне надходження готівки у касу за перевіряємий період за даними перевірки значно менше (у 50 разів), ніж встановлені цей же перевіркою понадлімітні залишки готівки у касі.
Так, відповідно до п.7.23 Положення НБУ № 637 для визначення понадлімітних залишків готівки у касі порівнюються записи про фактичні її залишки за касовою книгою з встановленим лімітом каси за кожний день, тобто сума, яка перевищує ліміт каси розрахунково додається к фактичним залишкам готівки у касі підприємства на кінець дня одноразово, в день здійснення операції та результати порівнюються з встановленим лімітом каси.
Відповідно до п. 1.2. п. 1 Положення НБУ ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Тут же визначено, що готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.
Як встановлено перевіряючими, за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р. в касу підприємства надійшло готівки (тобто грошових знаків, які є дійсними засобами платежу) на загальну суму 88 166, 86 грн. (додаток № 5 до акту „Надходження готівки до каси").
Тоді як, понадлімітного залишку готівки у касі підприємства перевіряючими встановлено на суму 4 871 361, 12 грн. (додаток 6 до акту „Розрахунок понадлімітних залишків готівки у касі"), що не відповідає фактичним обставинам.
Для застосування штрафних санкцій за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі, визначених ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» залишком готівки у касі може бути лише і виключно фактичне (реальне) знаходження готівки у касі підприємства на кінець робочого дня.
Таким чином, висновки акту та рішення № 0000872302/0 про застосування штрафних санкцій до ТОВ „Садко ЛТД" у розмірі 9742722,24 грн. є незаконним та законодавчо необґрунтованим, оскільки результати перевірки не відповідають як фактичним реальним обставинам, так і діючому законодавству України.
Також суд зазначає, що посилання відповідачем на порушення підприємство п.п.2 ст. 3, ст.,2, п. 1 ст. 8 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтер:: облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями; п.п. 3.4, 3.8. З ' п. З, п.п.4.2 п.4, п.п.5.2 п.5 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 з урахуванням змін і доповнень, зареєстрованого у Мін'юсті України 13.01.2005р. за № 40/10320.» є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.
Згідно п. 2 Постанови правління НБУ від 10.08.2005 р. №277 «Про затвердження змін до Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні» (зареєстровано в Мін'юсті 29.08.2005р, за №944/11224) загальні ліміти залишку готівки в касі підприємства та строки здавання виручки, що були затверджені банками і на час набрання чинності Положенням не відповідали його вимогам, підприємства повинні переглянути та затвердити в порядку, визначеному Положенням, до 31.12.2005 р.
Перегляд ліміту здійснено у зв'язку з тим, що ліміт залишку готівки у касі розраховано підприємством згідно наказу від 04.01.2005 року. Розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі у сумі 368 грн. затверджено відповідальними за фінансово-господарську діяльність 04.01.2005р., тобто у період, коли «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 з урахуванням змін і доповнень не було зареєстровано у Мін'юсті України.
Таким чином, враховуючи наведене, суд першої інстанції вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Стосовно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000872302/0 про застосування санкцій за порушення норм щодо регулювання обігу готівки колегія суддів зазначає.
Як свідчить акт перевірки та пояснення головного бухгалтера позивача (т. 1 арк. Справи 80), при проведенні перевірки документів які є підставою прийняття постанови судом першої інстанції не були надані в ході перевірки.
Відповідно до ст.. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України. Відповідно підприємства зобовязані надавати такі документи.
В ході перевірки позивача необхідні документи щодо касових операцій надані не були.
Враховуючи наведене відповідач правомірно зробив висновки з урахуванням відсутності цих документів. Суд першої інстанції помилково прийцняв надані підприємством документи як докази неправомірності оскаржуваного рішення про застосувпання санкцій за порушення в сфеері касової дісципліни, т. я. ці документи не надавалися ДПІ.
Але, як свідчит оск4аржене рішення, акт перевірки та додатки до акту перевіроки, санкції по п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за полрушення норм з регулювання обігу готівки застосовані 23.05.2007 р. за період з 01.01.2005 року по 30.06.2005 р.. Тобто більш ніж через рік після порушень.
Застосовані санкції підпадають під дію ст. 238 ГК України і є адміністративно - господарськими санкціями. Відповідно до ст. 250 ГК України такі санкції можуть бути застосованілише на протязі року після порушення.
Враховуючи наведене санкції застосовані з порушенням річного строку встановленого ст. 250 ГК Українир тобто неправомірно.
Таким чином в частині визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.05.2007 року №0000872302/0 постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в звязку з невідповідністю висновків суду обсмтавинам справи та неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, зприйняттям нового рішення яким позов необхідно задовольнити в звязку з порушенням ст. 250 ГК України щодо строку застосувпання санкцій.
Стосовно рішення про застосування фінансових санкцій №0000882302/0 від 23.05.12007 р. колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно зазначивши, що в акті перевірки немає чіткого посилання на документи, при перевірці яких встановлено без ліцензійну діяльність, а саме не вказано № фіскального звіту та дату, згідно якого встановлено реалізацію алкогольних напоїв, а також не вказано якими саме алкогольними напоями те у якій кількості здійснено реалізацію не робить ні яких висновків стосовно правомірності нарахувань, тобто не встановлює правомірність чи неправомірність застосування санкцій. Крім того, не встановлює відповідність застосування санкцій ст.. 250 ГК України.
Колегія суддів зазначає що з акту перевірки та наданих суду документів не вбачається, який саме товар і в якій день реалізовувався позивачем без наявності ліцензії. Відсутність встановленого виду товару, є підставою вважати відсутність і складу порушення за яке застосовані санкції , а саме торгівлі алкогольними напоями. Оскільки не можливо встановити чи є проданий товар алкогольним напоєм. Таким чином ДПІ не довела згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України правомірність прийнятого рішення оскільки не доведений склад порушення за яке застосовані санкції (ст.. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями без ліцензії).
Крім того, застосовані санкції згідно ст.. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є відповідно ст.. 238 ГК України адміністративно - господарськими санкціями. Санкції ДПІ застосувало за період з 20.12.2005 р. по 27.12.2005 р. тобто з порушенням річного строку встановленого ст.. 250 ГК України.
Враховуючи наведене в частині визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій від 23.05.2007 року №0000882302/0 постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в звязку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення яким позов необхідно задовольнити в звязку з нгедоведеністю складу порушення та порушенням ст. 250 ГК України щодо строку застосування санкцій.
Відповідно постанова суду підлягає скасуванню у повному обсязі з прийцняттям нової постанови.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Харківської області від 13 червня 2007 року по справі № АС-27/227-07 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000872302/0 від 23.05.2007 р.
Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000882302/0 від 23.05.2007 р.
Стягнути з державного бюджету на користь - ТОВ фірми „Садко ЛТД" судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн..
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено та підписано 08 жовтня 2007 року
Головуючий Сіренко О.І.
Судді Григоров А.М.
Подобайло З.Г.