16 лютого 2022 рокуСправа № 921/97/22
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Добробуд" №906-ц (вх. №107) від 14.02.2022 про забезпечення позову до пред'явлення позову
особа, щодо якої вживаються заходи забезпечення позову: Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5 м. Тернопіль, 46001
без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ: ТОВ "Компанія Добробуд" 14 лютого 2022 року звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Тернопільській міській раді вчиняти дії щодо виконання рішення Тернопільської міської ради від 04.02.2022 №8/12/08 "Про припинення права користування земельною ділянкою" та розпорядження (будь-якого роду відчуження) чи передачу в користування іншим особам, земельної ділянки загальною площею 2,6972 га, кадастровий номер 6110100000:06:004:0039, що знаходиться за адресою вул. 15 Квітня-Академіка Сахарова у місті Тернополі , до вирішення справи у суді по суті.
Обґрунтовуючи подану заяву Товариство зазначає, що рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради прийнятим 04 лютого 2022 року вирішено:
1.Припинити право користування товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Добробуд" (код ЄДРПОУ 24633454) земельною ділянкою площею 2,6972 га (кадастровий номер 6110100000:06:004:0039) за адресою вул. 15 Квітня-Академіка Сахарова.
1.1. Договір оренди землі із змінами та доповненнями укладений між Тернопільською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Добробуд", зареєстрований в книзі записів засвідчення факту реєстрації, про що вчинено запис від 26.01.2011 року за №4220 вважати таким, що втратив чинність та припиненим.
1.2. Внести відповідні зміни до державного реєстру речових права на нерухоме майно про припинення права користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку.
2. Віднести земельну ділянку, вказану в п. 1 рішення, до земель не наданих у користування та не переданих у власність.
3. Дати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 2,6972 га (кадастровий номер 000:06:004:0039) за адресою вул. 15 Квітня-Академіка Сахарова, без зміни її цільового призначення, після державної реєстрації припинення права користування земельною ділянкою.
3.1.Доручити виконавчому комітету Тернопільської міської ради замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, зазначеної в пункті 3 даного рішення, та подати її на затвердження у встановленому законодавством порядку.
Вважаючи, цей правовий акт протиправним та таким що порушує законні права Товариства, останнє має намір їх відновити у судовому порядку. Предметом майбутнього позову заявник визначив наступну матеріально-правову вимогу: визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від 04 лютого 2022 року №8/12/08 "Про припинення права користування земельною ділянкою".
Так, заявник вказує, що на підставі наказу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від 30.11.2017 №62 ТОВ "Компанія Добробуд" були видані Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництв "Будівництва групи багатоквартирних житлових будівників та дитячого дошкільного закладу за адресою вул. 15 Квітня - Академіка Сахарова, місто Тернопіль".
Окрім того, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України наданий Товариству дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210903690 від 10.09.2021 "Будівництва групи багатоквартирних житлових будівників та дитячого дошкільного закладу за адресою вул. 15 Квітня - Академіка Сахарова, місто Тернопіль. Багатоквартирний житловий будинок з приміщенням громадського призначення та гаражем (поз. 1) І черга".
Незважаючи на це, Тернопільською міською радою в односторонньому порядку розірвано із Компанією Договір оренди землі від 24.01.2011, тим самим припинено право користування спірною земельною ділянкою Орендарем, із істотними порушенням положень статей 143, 144 Земельного кодексу України.
Таким чином, на думку заявника, реалізація рішення №8/12/07 вiд 04 лютого 2022 року чи прийняття iншого рішення щодо розпорядження (будь-якого роду відчуження) чи передачу в користування спірної земельної ділянки іншим особам, у випадку встановлення судом обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення призведе до неможливостi чи утруднення ефективного реального захисту прав ТОВ "Компанія "Добробут" та їх поновлення зазначеним шляхом.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Добробуд" про забезпечення позову, дослідивши надані заявником до заяви про забезпечення позову документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 ГПК України, а саме, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити : виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід враховувати зокрема, за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.
В силу положень п.2 ч.1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України у якості одного з видів забезпечення позову господарським судом може бути застосовано заборона відповідачу вчиняти певні дії.
З точки зору законодавця, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі.
Системний аналіз приписів частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає суду підстави для висновку про те, що під час вирішення питання про необхідність забезпечення позову чи відмови у застосуванні цього заходу, відповідні заяви слід розглядати із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом відповідних заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальний захист порушених прав.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом майбутнього позову ТОВ "Компанія Добробуд" буде визнання недійсним індивідуально - правового акту Тернопільської міської ради, яким припинено право землекористування Товариства в односторонньому порядку.
Спосіб забезпечення визначено як заборону відповідачу до вирішення судом спору по суті вчиняти дії щодо виконання рішення Тернопільської міської ради від 04.02.2022 №8/12/08 "Про припинення права користування земельною ділянкою" та розпорядження (будь-якого роду відчуження) чи передачу в користування іншим особам, земельної ділянки загальною площею 2,6972 га, кадастровий номер 6110100000:06:004:0039, що знаходиться за адресою вул. 15 Квітня-Академіка Сахарова у місті Тернополі.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Підставою позовної заяви визначено той факт, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки ним міською радою в односторонньому порядку розірвано чинний договір оренди землі та протиправно припинено право оренди Товариства на спірну земельну ділянку, яка надана останньому для будівництва.
Як зазначає заявник та з цим погоджується суд, у даному випадку позивач буде звертатися до суду з немайновими вимогами, і судове рішення у разі задоволення цих вимог, не вимагатиме примусового виконання. А обмежиться лише висновком щодо законності рішення Тернопільської міської ради.
Відтак, в такому разі судом має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих на подальшу неможливість захисту порушеного права позивача (у даному випадку, наприклад реалізація майна чи вчинення підготовчих дій до його реалізації, укладення попередніх договорів, підготовка чи подання державному реєстратору документів для здійснення перереєстрації спірного об'єкта, поділ земельної ділянки, тощо).
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову заявник вказує на те, що реалізація оскаржуваного рiшення чи прийняття iншого щодо розпорядження (будь-якого роду вiдчуження) чи передачу в користування спірної земельної ділянки iншим особам, у випадку встановлення судом обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення, призведе до неможливостi чи утруднення ефективного реального захисту прав Компанії та їх поновлення.
За приписами процесуального закону особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем тих чи інших дій.
Відповідно до п.п.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (п.1 ст.77 ГПК України).
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Всупереч наведеним процесуальним нормам, у поданій заяві ТОВ "Компанія "Добробуд" обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову лише з посиланням на факт незаконності рішення органу місцевого самоврядування. Однак це питання входить до предмета доказування під час розгляду майбутнього позову Товариства. Тому, у разі задоволення поданої Товариством заяви саме з підстави констатування наявності факту незаконності рішення №8/12/08 від 04.02.2022 матиме місце підтвердження судом обставини, яка повинна доказово підтверджуватися позивачем під час розгляду господарського спору про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, що суперечить приписам ч.11 ст.137 ГПК України.
При цьому суд констатує, що заявником документально не підтверджено наміру міської ради прийняти інше рішення з приводу спірної земельної ділянки, як-от: доручення відповідній комісії підготувати проект рішення, включення до порядку денного сесії міської ради такого проекту, вчиненню дій по виготовленню технічної документації щодо поділу земельної ділянки, тощо.
Вказуючи на необхідність заборони органу місцевого самоврядування передавати спірну земельну ділянку у користування іншим особам, заявник не наводить жодного факту , який би свідчив про бажання міської ради подібним чином розпорядитись своєю власністю.
Посилаючись, на те, що на час звернення із заявою до суду на спірній земельній ділянці Товариство проводить будівництво, доказів, що б засвідчували ці обставини, суду останнє жодних не надає.
Суд також звертає увагу на те, що вказуючи на протиправне розірвання спірного правочину органом місцевого самоврядування в односторонньому порядку, заявником залишено поза увагою, що подібне припинення дії договору Орендодавцем передбачене домовленостями контрагентів, що викладені у п.39 Договору оренди землі від 24.01.2011 року. В свою чергу доказів, які б свідчили про відсутність передбачених у наведеному пункті умов для одностороннього розірвання договору Орендодавцем, Компанія суду також не надала.
Поряд із наведеним суд зважає на те, що в силу законодавчих приписів, що регламентують спірні правовідносини, процедури пов'язані із формуванням нових земельних ділянок, розробленням технічної документації щодо поділу земельної ділянки, її затвердження, тощо, є тривалими у часі. З огляду на це суд констатує, що заявником не доведено того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до неможливості ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів Товариства, за захистом яких останнє має намір звернувся до суду.
Суд звертає увагу також на те, що у поданій заяві про забезпечення позову заявником не наведено доводів, які б свідчили про наявність зв'язку між запропонованим ним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, зокрема, не обґрунтовано доцільності вжиття таких заходів та адекватності обраного виду забезпечення позову вимогам його позовної заяви, що буде заявлена в майбутньому, що в свою чергу також унеможливлює на даній стадії встановити відповідний взаємозв'язок.
З наведеного в сукупності, зважаючи що у поданій Компанією заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтованих мотивів та посилань на докази щодо вчинення дій по реалізації рішення органу місцевого самоврядування, та відсутність у матеріалах справи доказів, на підставі яких суд може дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб, суд доходить висновку про відмову у задоволенні його заяви з даного приводу. Вказане не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову за наявності нових обставин та доказів на підтвердження їх існування.
Керуючись 2, 4, 5, 7 13, 14, 15, 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Добробуд" №906-ц (вх. №107) від 14.02.2022 про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Добробуд", вул. Піскова, 8, м. Тернопіль, 46002;
Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалу складено та підписано 16.02.2022.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко