79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" лютого 2022 р. Справа №909/276/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді В.М. Гриців
Г.Г. Якімець,
секретар судового засідання С.Р. Гілевич,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл" б/н від 21.01.2022 року (вх. № 01-05/345/22 від 26.01.2022 року) про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №909/276/21
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітроген Енергія" за №01/11/09/21 від 11.09.2021 року (вх. № 01-05/3158/21, 01-05/3159/21 від 14.09.2021 року)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2021 року (суддя І.В. Ткаченко; повний текст рішення складено 25.08.2021 року) та додаткове рішення від 25.08.2021 року (суддя І.В. Ткаченко; повний текст додаткового рішення складено 25.08.2021 року)
у справі № 909/276/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл" (надалі ТзОВ "Кемітурасіл")
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітроген Енергія" (надалі ТзОВ "Нітроген Енергія")
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 )
про визнання договору недійсним,
за участю:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився,
02.04.2021 року ТзОВ "Кемітурасіл" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ "Нітроген Енергія" про визнання недійсним договору № 01/04/01/21 від 04.01.2021 року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2021 року у справі №909/276/21 (суддя І.В. Ткаченко) задоволено позов ТзОВ "Кемітурасіл". Визнано недійсним договір від 04 січня 2021 року № 01/04/01/21, укладений між ТзОВ "Нітроген Енергія" та ТзОВ "Кемітурасіл". Стягнуто з ТзОВ "Нітроген Енергія" на користь ТзОВ "Кемітурасіл" 2270,00 грн судового збору.
Додатковим рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2021 року у справі №909/276/21 (суддя І.В. Ткаченко) стягнуто з ТзОВ "Нітроген Енергія" на користь ТзОВ "Кемітурасіл" 36547,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач подав апеляційну скаргу на вказані рішення та додаткове рішення суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 року (головуючий-суддя О.В. Зварич судді: В.М. Гриців, Г.Г. Якімець) апеляційну скаргу ТзОВ "Нітроген Енергія" залишено без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2021 року та додаткове рішення від 25.08.2021 року у справі № 909/276/21 - без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на скаржника.
26.01.2022 року від представника позивача Кузя А.П., який діє на підставі довіреності б/н від 25.03.2021 року, надійшла заява б/н від 21.01.2022 року (вх. № 01-05/345/22 від 26.01.2022 року) про стягнення судових витрат, в якій заявник просить стягнути з ТзОВ "Нітроген Енергія" на користь ТзОВ "Кемітурасіл" 32949,15 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 року призначено розгляд заяви ТзОВ "Кемітурасіл" на 14.02.2022 року о 14 год. 20 хв.
Відповідач та третя особа не подавали письмових заперечень проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Учасники справи не делегували своїх представників в судове засідання. Згідно з повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №№7901011648510, 7901011648501, 7901011648498, позивачу, відповідачу та третій особі 31.01.2022 року та 01.02.2022 року вручено ухвалу суду від 27.01.2022 року про призначення розгляду заяви ТзОВ "Кемітурасіл" на 14.02.2022 року о 14 год. 20 хв.
Враховуючи те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, заяву може бути розглянуто при відсутності позивача, відповідача та третьої особи.
При винесенні додаткової постанови суд виходить з таких мотивів.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу.
Водночас, критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У даній справі відповідач (апелянт) клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За своєю суттю такі поняття як "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними.
Такий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 про те, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
Часткова відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суд має таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 05 жовтня 2021 року, справа № 907/746/17.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Вище зазначено, що за результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2021 року та додаткове рішення від 25.08.2021 року у справі № 909/276/21, якими задоволено позов ТзОВ "Кемітурасіл" та визнано недійсним договір від 04 січня 2021 року №01/04/01/21, укладений між ТзОВ "Нітроген Енергія" та ТзОВ "Кемітурасіл". Стягнуто з ТзОВ "Нітроген Енергія" на користь ТзОВ "Кемітурасіл" 36547,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення ТзОВ "Кемітурасіл" витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції позивач подав копії наступних документів: довіреність б/н від 25.03.2021 року на ім'я адвоката Кузя А.П., договір про надання правової (правничої) допомоги № 25/03/21 від 25.03.2021 року, акт №2 від 21.01.2022 року до договору про надання правової (правничої) допомоги № 25/03/21 від 25.03.2021 року та рахунок-фактуру № 20.01.22 від 20.01.2022 року на суму 32948,15 грн.
Відповідно до акту №2 від 21.01.2022 року до договору про надання правової (правничої) допомоги № 25/03/21 від 25.03.2021 року, ТзОВ "Кемітурасіл" надано правничу допомогу на загальну суму 32948,15 грн. Зазначена сума винагороди охоплює наступний перелік робіт адвоката: опрацювання апеляційної скарги та надання юридичної консультації по суті скарги (2616,90 грн.); опрацювання ухвали ЗАГС від 20.09.2021 року та надання юридичної консультації щодо правових наслідків ухвали (237,90 грн.); складання відзиву на апеляційну скаргу (4163,25 грн.); опрацювання ухвали ЗАГС від 04.10.2021 року та надання юридичної консультації щодо правових наслідків ухвали (237,90 грн.); прибуття адвоката на судове засідання - 01.11.2021 року (5947,50 грн); представництво інтересів клієнта в судовому засіданні - 01.11.2021 року (2379,00 грн); опрацювання ухвали ЗАГС від 01.11.2021 року та надання юридичної консультації щодо правових наслідків ухвали (118,95 грн.); прибуття адвоката на судове засідання - 29.11.2021 року (5947,50 грн); представництво інтересів клієнта в судовому засіданні - 29.11.2021 року (2379,00 грн); опрацювання ухвали ЗАГС від 29.11.2021 року та надання юридичної консультації щодо правових наслідків ухвали (118,95 грн.); опрацювання пояснень третьої особи від 12.01.2022 року та надання юридичної консультації по їх суті (594,75 грн.); прибуття адвоката на судове засідання - 17.01.2022 року (5947,50 грн); представництво інтересів клієнта в судовому засіданні - 17.01.2022 року (2379,00 грн).
Суд враховує, що явка учасників справи №909/276/21, зокрема й позивача, не визнавалася судом апеляційної інстанції обов'язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони у справі.
У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд. Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору.
Як видно з матеріалів справи, представник позивача Кузь А.П. підписував позовну заяву, приймав участь у судових засіданнях в суді першої інстанції. Відтак, йому достеменно відомі всі обставини даної справи, а складання відзиву на апеляційну скаргу, в якому відображено незмінну правову позицію позивача, та опрацювання пояснень третьої особи не потребувало особливих зусиль і тривалого часу.
Дослідивши заяву про стягнення судових витрат у справі №909/276/21 та додані до неї документи, зважаючи на те, що явка сторін в судові засідання не визнавалась судом обов'язковою, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасників справи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 32949,15 грн. є завищеним, неспівмірними із складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами). Обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у суді апеляційної інстанції не відповідають критерію обгрунтованості, реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу.
З огляду на те, що за наслідками апеляційного перегляду справи № 909/276/21 залишено без задоволення апеляційну скаргу ТзОВ "Нітроген Енергія" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2021 року та додаткове рішення від 25.08.2021 року у справі № 909/276/21, яким задоволено позов ТзОВ "Кемітурасіл" і заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, а також те, що стягнення судом апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі може істотно вплинути на фінансовий стан відповідача (апелянта у справі), що суперечить принципу розподілу таких витрат, розумності їх розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та стягнення з ТзОВ "Нітроген Енергія" на користь ТзОВ "Кемітурасіл" 7374,90 грн. витрат на професійну правничу допомогу у справі №909/276/21 (за виключенням розміру витрат на опрацювання ухвал ЗАГС (про відкриття апеляційного провадження, призначення дати й часу судових засідань у справі), а також витрат на прибуття і участь адвоката в судових засіданнях).
Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл" б/н від 21.01.2022 року (вх. № 01-05/345/22 від 26.01.2022 року) про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №909/276/21 задоволити частково.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітроген Енергія" (77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Драгоманова, буд. 8, код ЄДРПОУ 38609131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемітурасіл"(76006, м. Івано-Франківськ, вул. Біла, буд. 24А, код ЄДРПОУ 38764063) 7374,90 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя В.М. Гриців
Суддя Г.Г. Якімець