09 лютого 2022 року
справа № 758/12319/19
провадження № 22-ц/824/1768/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Русинчук І.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - автокооператив «Мостицький»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року, ухваленого під головуванням судді Захарчук С.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до автокооперативу «Мостицький» про визнання права власності на гаражний бокс,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до автокооперативу «Мостицький» про визнання права власності на гаражний бокс. Вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 та у строки, передбачені чинним законодавством прийняв спадщину.
Зазначав, що до складу спадщини входить гаражний бокс № НОМЕР_1 , який розташований в автокооперативі «Мостицький». ОСОБА_2 сплативши пайовий внесок до автокооперативу «Мостицький» та отримавши в користування гаражний бокс № НОМЕР_1 набув право власності на зазначений гаражний бокс.
Посилаючись на зазначені обставини, просив визнати за ним право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , який розташований в автокооперативі «Мостицький».
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до автокооперативу «Мостицький» про визнання права власності на гаражний бокс відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що повний текст судового рішення складено у неуповноваженому складі суду, оскільки судді, який брав участь у розгляді справи, заявлено відвід та позивач заперечує проти ухвал суду щодо відмови у задоволенні заяви про відвід судді.
Зазначає, що судом першої інстанції не дотримано принципів верховенства права, диспозитивності, змагальності сторін, розумності строків розгляду справи, судом порушено право позивача на справедливий суд.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у витребуванні членської книжки ОСОБА_2 та зазначає, що відповідач умисно та систематично здійснює описки в прізвищі, імені, по батькові спадкодавця - батька позивача. Суд першої інстанції не встановив належну особу в якості спадкодавця.
Крім того, судом неправильно встановлено предмет спору - крите місце стоянки № НОМЕР_1 по провул. Квітневому, 2 в м Києві та не встановлено, що гаражний бакс № НОМЕР_1 є об'єктом нежитлового нерухомого майна - гаражем.
Судом першої інстанції не встановлено факт передачі ОСОБА_3 свого права власності на пайовий внесок в автокооперативі «Мостицький» ОСОБА_2 .
Також апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не встановлено день, коли позивач довідався про порушення свого права власності відповідачем, та висновок щодо пропуску строку позовної давності ґрунтується на припущенні.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення необґрунтованого рішення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник автокооперативу «Мостицький» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із пропуску позивачем строку позовної давності.
Однак повністю погодитись з висновком суду першої інстанції не можна.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на об'єкти нерухомого майна, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.
У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Кожна сторона повиннадовести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с. 4)
ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 (а.с. 6).
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренко О.В. від 03.09.19 р. у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на гаражний бокс № НОМЕР_1 , що розташований в автокооперативі «Мостицький» відмовлено (а.с. 5).
Обґрунтовуючи відмову у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом, приватний нотаріус вказав на те, що документи, які підтверджують право власності померлого ОСОБА_2 на гаражний бокс № НОМЕР_1 , що розташований в автокооперативі «Мостицький» спадкоємцем ОСОБА_1 надано не було.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.04.1987 р. № 350 затверджені заходи по усуненню недоліків у будівництві кооперативних гаражів та відповідно до додатку до вказаного рішення зазначено Перелік гаражно-будівельних кооперативів, які тимчасово зберігаються, серед яких вказано ГЕК без назви по вул. Червонопільскій, Автостоянка № 4 по пров. Квітневому (а.с. 33-35).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів від 03.07.1987 № 476 дозволено створити при п/о «Київторгмаш» об'єднаний автокооператив по будівництву та експлуатації автостоянок з присвоєнням найменування «Мостицький». До складу автокооперативу «Мостицький» включено автостоянки № 4 по пров. Квітневому, № 5 по пров. Садовського, № 5 по пр. Правди (а.с. 36).
Автокооператив «Мостицький» діє на підставі Статуту (а.с. 37-41).
Статутом передбачена сплата вступних внесків, як обов'язкової умови членства у кооперативі (п. 7 Статуту).
Відповідно до п.п. 11.1, 11.2. Статуту для забезпечення статутної діяльності у кооперативі формуються фонди: спеціальний фонд, який формується за рахунок цільових внесків членів та асоційованих членів кооперативу.
Відповідно до довідки автокооперативу «Мостицький» від 30.03.20 ОСОБА_2 був прийнятий в члени автокооперативу в 2006 році та йому в користування було надано крите місце стоянки № НОМЕР_1 по пров. Квітневому 2 в м. Києві , яке вже було побудовано господарським способом в 1989 році членом кооперативу ОСОБА_3 , який вийшов із членів кооперативу.
ОСОБА_2 вніс вступний безповоротний внесок в розмірі 500 грн. З 2006 року по жовтень 2014 року ним сплачувалися щомісячно членські внески на утримання та експлуатацію кооперативу, пайові та інші цільові внески ним не вносились, пайонакопичень у нього не було.
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 помер, членські внески іншими особами з цього часу не вносилися. Син померлого ОСОБА_1 забрав автомобіль батька марки Мазда та всі речі з критого місця стоянки № НОМЕР_1, ніяких заяв від нього не надійшло.
Згідно рішення загальних зборів від 03.02.17 ОСОБА_2 був виключений з членів автокооперативу, а його місце стоянки № НОМЕР_1 надано в користування іншому члену автокооперативу (а.с.42 т.1).
Отже, як вбачається із довідки місце стоянки № НОМЕР_1 по пров. Квітневому, 2 в м. Києві , було побудовано господарським способом в 1989 році членом кооперативу ОСОБА_3 .
Вказана обставина не заперечується і самим позивачем.
В апеляційній скарзі позивач посилається на відступлення ОСОБА_3 свого права власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 ОСОБА_2 за рахунок передачі (відступлення) ОСОБА_3 свого права власності на пайовий внесок у розмірі 1500,00 грн ОСОБА_2 .
Однак, будь-яких доказів на підтвердження наведеного апелянтом не надано.
Доказів того, що вступивши в члени автокооперативу «Мостицький», ОСОБА_2 сплачував паї, внаслідок чого набув право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , чи інших доказів на підтвердження набуття права власності, матеріали справи не містять, а тому вказаний гаражний бокс не є об'єктом спадкування, відповідно відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування.
Посилання апелянта на ст. 15 Закону України «Про власність», яка діяла на момент набуття ОСОБА_2 у 2006 році членства в автокооперативі, згідно з якою член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно судом не приймається, враховуючи відсутність доказів на підтвердження сплати ОСОБА_2 пайового внеску на гараж.
Відповідно до листа автокооперативу «Мостицький» від 07.02.2022 року, у відповідача відсутні будь-які відомості про сплату ОСОБА_2 пайового внеску до автокооперативу, оскільки пайовий внесок ним не сплачувався та відсутні бухгалтерські відомості.
Державна реєстрація права власності інших гаражних боксів не є предметом розгляду в даній справі та не може бути доказом на підтвердження набуття права власності на спірний гаражний бокс ОСОБА_2 .
Обставини, які б свідчили, що рішення суду постановлено неуповноваженим складом суду матеріали справи не містять. Заявлений в судовому засіданні 02.07.2020 року відвід судді розглянутий у встановленому законом порядку, та ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 липня 2020 року у задоволенні заяви про відвід було відмовлено. Доводи апеляційної скарги в цій частині судом не приймаються.
Інші доводи апеляційної скарги також не даються підстав для висновку про задоволення позовних вимог та визнання права власності за позивачем в порядку спадкування.
Так, відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності, у якій відповідач вказав на те, що позивач пропустив строк звернення до суду з вказаним позовом, оскільки батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся з заявою до відповідача лише 01.06.2018, а з позовною заявою 25.09.2018, а тому відповідач просив застосувати строк позовної давності як підставу для відмови в позові.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив із пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом яких той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність порушеного права чи інтересу позивача, відтак позов не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості.
Посилання суду на пропуск строку позовної давності як на підставу для відмови у задоволенні позову є помилковим.
Згідно зі ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року скасувати, постановити нове наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до автокооперативу «Мостицький» про визнання права власності на гаражний бокс відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови суду виготовлено 15 лютого 2022 року.
Суддя-доповідач
Судді